Ухвала суду № 105093619, 30.06.2022, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/823/22

Провадження № 2-о/592/33/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого - судді Онайка Р.А., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сумська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Стадник С.В. звернувся до суду з вищезазначеною заявою.

Ухвалою суду від 24.01.2022 заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи на 10:00 15.02.2022.

Слухання справи призначене на 15.02.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті по іншій справі, слухання справи відкладено на 10:00 28.03.2022.

У судове засідання призначене на 28.03.2022 учасники справи повідомлені про час та місце судового розгляду не з`явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не надали, слухання справи відкладено для виклику учасників провадження на 11:00 18.05.2022.

У судове засідання призначене на 18.05.2022 учасники справи, повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток та смс-повідомлень, не з`явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не надали, слухання справи відкладено для виклику учасників провадження на 11:00 30.06.2022.

У судове засідання призначене на 30.06.2022 учасники справи, повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток та смс-повідомлень, не з`явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не надали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи, представник заявниці, який звернувся до суду з заявою та сама заявниця, повторно не з`явилися у судове засідання, докази, які мали підтвердити поважні причини неявки до суду в матеріалах справи відсутні, заявниця не скористалася процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у свою відсутність, у той же час проведення судового розгляду справи без участі заявниці суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки останній протягом часу розгляду справи має право змінити заявлені вимоги або відмовитися від них, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.

Згідно зі ст.ст.43,44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав заявника на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів інших учасників справи, які притягнуті до участі у справі заявником, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка заявника та її представника в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийстаттею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії заявника та залишати заяву без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін у справі.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Тож, у період часу після прийняття заяви та до останнього судового засідання, тобто у період тривалістю п`ять місяців заявниця та її представник жодного разу не з`явилися до суду, в судове засідання. Вони не з`являлися до суду у будь-який час, щоб поцікавитися рухом справи, не подавали заяв і клопотань з процесуальних питань тощо. Пасивна поведінка заявниці та її представника свідчить про самоусунення від участі у розгляді справи є невиправданою і не сприяє судовому розгляду.

Судом вживалися всі можливі заходи для повідомлення сторін у справі, а саме були направлені судові повістки на зазначені у заяві адреси, та смс-повідомлення на вказані номери мобільних телефонів, крім того, представник заявниці зареєстрований у системі електронний суд, куди на кожне засідання судом направлялася повістка про виклик, тобто судом вичерпано всі об`єктивні можливості щодо повідомлення та забезпечення участі заявниці та її представника під час розгляду справи. Відомостей про зміну адреси проживання чи зміну інших контактних даних до суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства повторна неявка заявниці та її представника в судове засідання є підставою для залишення вказаної позовної заяви без розгляду.

Згідно ч. 2ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.257 ЦПК України,

постановив:

Заяву представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Стадніка С.В., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сумська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сумського апеляційного суду безпосередньо або через Ковпаківський районний суд м. Суми. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.А. Онайко