Рішення № 105086712, 04.07.2022, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/251/22

Провадження № 2/542/164/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2022 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Козаченко Наталія Віталіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 03.03.2022 року звернувся до суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Козаченко Наталія Віталіївна та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3503 від 22.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. А також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтуваннясвоїх вимогпосилається нате,що між ним та ТОВ «Фінпром Маркет» ніколи не було укладено кредитного договору.

22 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 3503, у зв`язку із боргом за кредитним договором, нібито укладеним між ним та ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення заборгованості у розмірі 10880,25 гривень.

02.06.2021 року державним виконавцем Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на підставі виконавчого напису № 3503 від 22 січня 2021 року, було відкрито виконавче провадження № 65638285.

Зазначає, що при оформленні виконавчого напису № 3503 від 22 січня 2021 року, представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» не було надано нотаріусу доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису та відповідно документів, що були надані нотаріусу. Заборгованість яка значиться у виконавчому написі не дає можливості зробити висновок щодо правомірності її нарахування.

Ухвалою суду від 03.03.2022 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 11.04.2022 року (а.с.21-23).

Ухвалою суду від 03.03.2022 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову (а.с.24-26).

В судове засідання позивач не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а.с. 31,58,64) та надав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.29-30, 53).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» повторно в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.67, 68). Відзиву на позов не надав.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи відповідно до положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.52, 59-60, 65-66), заперечень на позов не надав.

Третя особа: державний виконавець Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Козаченко Наталія Віталіївна в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (а.с.28, 51, 57,63), заперечень на позов не надала.

Ухвалою суду від 04 липня 2022 року встановлено заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3503, про стягнення з ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №24122020-ФК від 24 грудня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №23/12/20 від 23 грудня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» на підставі Договору факторингу №20170414 від 14 квітня 2017 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором №58016 від 08 вересня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводилось за період з 13.04.2017 року по 22.01.2021 року. Сума заборгованості складає 10880,25 грн. (а.с.42).

Згідно з постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2021 року вбачається, що головним державним виконавцем Козаченко Н.В. відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 10880,25 грн. (а.с.38).

За загальним правилом статей15,16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першоїстатті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі Перелік).

Згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Так,виходячи зоскаржуваного виконавчогонапису,нотаріус прийого вчиненнікерувався самеп.2вказаного Перелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів,затвердженимпостановою КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року №1172 (а.с. 42).

Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову КабінетуМіністрівУкраїни№ 662від26листопада2014року"Провнесеннязміндо перелікудокументів,заякимистягнення заборгованостіпровадитьсяубезспірному порядкунапідставівиконавчих написівнотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в цій частині, з моменту її прийняття.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову №662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 січня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

З аналізу викладеного слідує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, в якій у п.1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, копія кредитного договору надана не була. Не надані й будь-які заперечення проти позову та докази на їх підтвердження відповідачем. А виконавчий напис не містить даних про те, що кредитний договір був посвідчений нотаріально.

Зазначене позбавляє суд можливості встановити, чи такий кредитний договір, укладений між Банком та позивачем, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально.

Таким чином, вчиняючи 22 січня 2021 року виконавчий напис № 3503 за кредитним договором, який не був посвідчений нотаріально, приватний нотаріус Остапенко Є.М. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Такі правові позиції наведені у постанові Касаційного цивільного судуу складі Верховного Судувід 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 у справі № 910/10374/17.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 3503 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей87,88 Закону України «Про нотаріат»та Переліку документів.

Крім того, перевіряючи доводи сторін про наявність чи відсутність на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису у боржника безспірної заборгованості перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, судом встановлено таке.

Позивач взагалі заперечує факт укладення між ним та відповідачем ТОВ «Фінпром Маркет» будь-яких угод, у тому числі нотаріально посвідчених, що мало б наслідком виникнення у нього будь-яких зобов`язань перед відповідачем.

Позивачем зазначено, що ним не укладався кредитний договір з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет».

Зі змісту же виконавчого напису, вбачається, що кредитний договір №58016 від 08 вересня 2016 року був укладений з ТОВ «Мікрокредит», правонаступниками якого були ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет».

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази набуття ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги за договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Мікрокредит», а також даних про повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 по справі №645/1979/15-ц сформульований правовий висновок про те, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість та саме перед даним стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги, що судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів того, що дійсно позивачу направлялась претензія з вимогою про погашення заборгованості за вказаним договором, а надані до суду документи, також не місять доказів того, що позивачу дійсно було направлено повідомлення про наявність заборгованості та вимога про її погашення.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не витребував від стягувача додаткових документів, вчинив виконавчий напис у порушення норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат»та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Таким чином, враховуючи порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3503 від 22.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості у розмірі 10880,25 грн.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 992,40 грн. при подачі позову, а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496,20 грн., а всього 1488,60 грн.

Згідно з ч. 7ст. 158 ЦПК Україниу разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки від учасників справи клопотань щодо заходів забезпечення позову не надходило, а тому заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст. 259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Козаченко Наталія Віталіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3503 від 22.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором у розмірі 10880,25 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», адреса місцезнаходження: вул.Стельмаха Михайла, буд.9А, оф.204, м.Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ43311346, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 60 коп.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: вул.Стельмаха Михайла, буд.9А, оф.204, м.Ірпінь, Київська область, 08200;

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місцезнаходження: вул.Мала Житомирська, буд. 6/5, м.Київ, 01001;

Третя особа: державний виконавець Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Козаченко Наталія Віталіївна, адреса місцезнаходження: смт Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області.

Повний текст рішення складений 04 липня 2022 року.

Суддя Новосанжарського

районного суду Полтавської області Ю.О.Афанасьєва