Рішення № 105083825, 25.05.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15132/20

Провадження № 2/369/691/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Волчка А.Я.,

за участю секретаря: Миголь А.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 19.12.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Першотравенського міського управління юстиції у Дніпропетровській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . При реєстрації шлюбу ОСОБА_4 обрала прізвище чоловіка - « ОСОБА_5 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачів народилась донька - ОСОБА_6 .

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_7 , яка в свою чергу з 1993 року була опікуном ОСОБА_2 .

Позивач та ОСОБА_2 росли і виховувались в одній сім`ї.

Постійної роботи та заробітку відповідачі по справі ніколи не мали (мати дитини з моменту народження дитини мала лише одне місце роботи, батько - працював епізодично), вели антисоціальний спосіб життя, зловживали алкогольними напоями.

Позивач та її мати ОСОБА_7 як могли допомагали відповідачам, зняли для них квартиру та оплачували її, давали гроші на життя, сподіваючись, що народження дитини виправить їх поведінку та зробить їх більш відповідальними, проте так не сталось.

З моменту народження дитини відповідачі продовжували вести антисоціальний спосіб життя, зловживати алкогольними напоями. Дитина здебільшого перебувала у ОСОБА_7 та знаходилась на повному її утриманні.

З березня 2018 року малолітня дитина проживає з ОСОБА_7 .

З цього часу, тобто впродовж двох років та восьми місяців дитина з батьками не бачилась взагалі, відповідачі з дитиною не спілкувались, її вихованням та матеріальним утриманням не опікувались, станом здоров`я не цікавились, жодної матеріальної допомоги не надавали.

Відповідно до Характеристики дитини № 172 від 18.07.2020, виданої Першотравенським комунальним дошкільним дитячим закладом «Дзвіночок», ОСОБА_6 відвідувала дошкільний заклад не систематично - у жовтні 2017 року -7 днів, у 2018 році - з 21 серпня по 28 грудня, у 2019 році -з 3 січня по 14 березня; з 15 березня 2019 року ОСОБА_8 не відвідує дошкільних заклад на підставі заяви; ОСОБА_6 виховує бабуся ОСОБА_7 , яка систематично відвідувала батьківські збори і приймала активну участь в житті групи. Батьки не займаються вихованням та навчанням дитини.

17.09.2018 рішенням Першотравенським міським судом Дніпропетровської області було розірвано шлюб між відповідачами та ОСОБА_9 залишене дошлюбне прізвище « ОСОБА_10 ».

Характеристика ОСОБА_2 з єдиного її місця роботи (продавець в магазині АТБ) свідчить про те, що вона є конфліктною людиною, неодноразово з 'являлась на робочому місці в нетверезому стані, часто порушувала правила трудової дисципліни та внутрішнього трудового розпорядку. За час роботи їй було винесено декілька попереджень, проте це її не зупинило, і в підсумку вона була звільнена за угодою сторін.

Відповідач працював епізодично, у зв`язку з чим характеристику щодо нього надати неможливо.

В січні 2019 року чоловік ОСОБА_7 отримав виробничу травму на шахті, у зв`язку з чим проходив лікування у місті Дніпрі. За таких обставин ОСОБА_7 була вимушена їздити до міста Дніпра провідувати чоловіка, та не могла приділяти увагу вихованню дитини відповідачів. На час відсутності ОСОБА_7 за дитиною почала доглядала Позивач, забравши ОСОБА_6 до себе в сім`ю, де і виховує її з 15 березня 2019 року до даного часу.

Починаючи з 15 березня 2019 року відповідачі жодного разу з дитиною не бачились, не цікавились її станом, матеріально не забезпечували та не виховували.

Позивач працює приватним підприємцем, матеріально забезпечена, що підтверджується податковими деклараціями, згідно яких дохід ОСОБА_1 складав: за 2018 рік - 4 250 064 грн., за 2019 рік - 4 943 772 грн., за три квартали 2020 року - 291 000 грн.

ОСОБА_1 має власний будинок загальною площею 295 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає з двома своїми дітьми - ОСОБА_11 , 2015 року народження та ОСОБА_12 2017 року народження і дитиною відповідачів - ОСОБА_6 . Дитина в даний час почувається щасливою, сприймає позивача як свою маму, а її дітей - як своїх брата та сестру.

ОСОБА_6 відвідує приватний дитячий садок (Дитячий центр «Сімейний клуб «Бамбіні») з 04.04.2019. Відповідно до Характеристики дитини, виданої ФОП ОСОБА_13 (власник Дитячого центру «Сімейний клуб «Бамбіні»), ОСОБА_14 сприймає ОСОБА_1 як свою маму, а її дітей - як брата та сестру. У них дуже теплі та дружні стосунки. Дитина відчуває себе в повноцінній родині. Вона дуже емоційно прив`язана до ОСОБА_15 та всіх членів сім`ї. Інтереси дитини безумовно враховуються, її зовнішній вигляд охайний, ОСОБА_8 завжди доглянута.

ОСОБА_6 обслуговується в приватному медичному закладі «Амбулаторія «Helsa», отримує належне лікування та профілактику захворювань.

Восени 2021 року дитині потрібно буде йти до шкоди для здобуття середньої освіти, у зв`язку з чим позивачу необхідно оформлювати ряд документів, а відсутність офіційного зв`язку з дитиною робить це неможливим. Вирішення даної проблеми полягає у встановленні опіки над дитиною, що в свою чергу вимагає надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Служби у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області з приводу надання висновку щодо доцільності позбавлення батьків дитини батьківських прав. За результатом звернення фахівцем з соціальної роботи Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради ОСОБА_16 з 30.10.2020 по 05.11.2020 було проведено дослідження умов проживання дитини ОСОБА_6 . За результатами перевірки було складено Висновок оцінки потреб сім`ї та Акт оцінки потреб дитини.

Відповідно до зазначених документів, в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить позивачу, проживають сама ОСОБА_1 , її донька ОСОБА_11 , син ОСОБА_12 та ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 відвідує дитячий дошкільний заклад, займається художньою гімнастикою, театральним мистецтвом, англійською мовою, йогою. Дитина має стабільний емоційний стан, урівноважена, активна, радісна, комунікабельна. За інформацією, отриманою від дитини, вона любить позивача та відчуває її турботу. Має дружні стосунки з дітьми в родині.

Для дітей створені всі умови для успішного навчання та виховання. Житлові умови задовільні. В помешканні чисто та охайно. Діти мають окремі кімнати, ліжка, кімнату для гри, спортивні знаряддя відповідно до віку, одяг.

Як зазначено в позовній заяві, ОСОБА_3 (батько ОСОБА_6 ) востаннє бачив свою дитину на початку 2018 року, в її вихованні та матеріальному утриманні участі не бере з моменту народження. Станом дитини не цікавиться, від її виховання та матеріального забезпечення ухиляється.

Мати дитини - ОСОБА_2 востаннє бачила свою дитину в березні 2019 року (перебуваючи в нетверезому стані у квартирі ОСОБА_7 ), в її вихованні та матеріальному утриманні участі не бере з моменту народження. Станом дитини не цікавиться, від її виховання та матеріального забезпечення ухиляється.

У зв`язку з чим позивач вважає за необхідне позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_6 та на підставі ст. 166 Сімейного кодексу України (далі - СК України) стягнути на користь дитини з кожного аліменти в твердій сумі у розмірі 1 000,00 грн.

02.12.2020 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

26.04.2021 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було здійснено заміну третьої сторони по справі з Служби у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на Службу у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

17.09.202 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області справу прийнято до провадження судді Волчка А.Я.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.11.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судове засідання позивач не з`явилась, подала до суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб, причини неявки суду не відомі.

Начальник служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області просила суд розглядати справу за відсутності представника служби у справах дітей.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку із згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_9 .

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, яка ратифікована Верховною Радою України 27.02.1991, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч.7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За ст. 164 СК України мати, батько можуть бути судом позбавленні батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовки до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідним харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умови для отримання нею освіти.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, слід розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків, не надають належного виховання дитини та не виконують своїх батьківських обов`язків.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, забезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування малолітньої ОСОБА_6 здійснюється позивачем - ОСОБА_1 .

Так, згідно Характеристики дитини № 172 від 18.07.2020, виданої Першотравенським комунальним дошкільним дитячим закладом «Дзвіночок», ОСОБА_6 відвідувала дошкільний заклад не систематично - у жовтні 2017 року -7 днів, у 2018 році - з 21 серпня по 28 грудня, у 2019 році -з 3 січня по 14 березня; з 15 березня 2019 року ОСОБА_8 не відвідувала дошкільних заклад на підставі заяви; ОСОБА_6 виховує бабуся ОСОБА_7 , яка систематично відвідувала батьківські збори і приймала активну участь в житті групи. Батьки не займаються вихованням та навчанням дитини.

Характеристика матері дитини ОСОБА_9 , видана керуючою магазином товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» свідчить про те, що ОСОБА_9 є конфліктною людиною, неодноразово з 'являлась на робочому місці в нетверезому стані, часто порушувала правила трудової дисципліни та внутрішнього трудового розпорядку, за весь період роботи зарекомендувала себе з негативної сторони. За час роботи їй було винесено декілька попереджень, проте це її не зупинило, і в підсумку вона була звільнена за угодою сторін.

Згідно акта депутата Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Тітова В.І. про фактичне проживання особи від 18.10.2020, малолітня ОСОБА_6 проживає разом з позивачем та її дітьми ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 104802078 від 23.11.2017.

Позивач працює приватним підприємцем, матеріально забезпечена, що підтверджується податковими деклараціями, згідно яких дохід ОСОБА_1 складав: за 2018 рік - 4 250 064 грн., за 2019 рік - 4 943 772 грн., за три квартали 2020 року - 291 000 грн.

Згідно висновку потреб сім`ї за період оцінювання, що проводилось органом опіки та піклування за період із 30.10.2020 по 05.11.2020, при проживанні малолітньої ОСОБА_6 разом із сім`єю позивача, дитина має медичну картку, проходить профілактичний огляд; її вага, зріст відповідають віку; харчування відповідає віку; остання відвідує дитячий садок; урівноважена та спокійна, активна з відсутністю шкідливих звичок; любить та поважає обох батьків, має довірливі стосунки з дідусями, бабусями, має друзів.

ОСОБА_6 відвідує приватний дитячий садок (Дитячий центр «Сімейний клуб «Бамбіні») з 04.04.2019. Відповідно до Характеристики дитини, виданої ФОП ОСОБА_13 , ОСОБА_14 сприймає ОСОБА_1 як свою маму, а її дітей - як брата та сестру. У них дуже теплі та дружні стосунки. Дитина відчуває себе в повноцінній родині. Вона дуже емоційно прив`язана до ОСОБА_15 та всіх членів сім`ї. Інтереси дитини безумовно враховуються, її зовнішній вигляд охайний, ОСОБА_8 завжди доглянута.

ОСОБА_6 обслуговується в приватному медичному закладі «Амбулаторія «Helsa», отримує належне лікування та профілактику захворювань.

Згідно висновку Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 25.06.2021 за № 1-12/1430, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області від 17 червня 2021 року (протокол № 4) орган опіки та піклування на теперішній час вважає за доцільне позбавити громадянку ОСОБА_2 та громадянина ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В судовому засіданні встановлені факти, що свідчать, що відповідачі не приймають участі у вихованні дитини, свої батьківські обов`язки відносно малолітньої не виконують, а тому позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх доньки підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав одночасно вирішує питання про стягнення аліментів на дітей.

Так, згідно ч.1 ст. 67 Закону України «Про міжнародне приватне право» зобов`язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин, крім випадків, передбачених ст. 66 цього Закону, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання.

Враховуючи вищезазначену норму, для регулювання аліментних відносин в даному випадку застосовним правом є право України.

Згідно приписів ч. 2 ст. 166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку по утриманню дитини.

Відповідно до положення ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1. 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов пред`явлено 27.11.2020, відтак стягнення аліментів суд присуджує саме з цього дня.

За приписами ч. 3 ст. 193 СК України за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь малолітньої ОСОБА_6 аліменти в твердій сумі у розмірі 1 000 грн. на місяць з кожного, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

На підставі ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає, що в силу ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. з кожного та стягнути з них на користь позивача судовий збір в сумі 840,80 грн. з кожного.

Враховуючи викладене, на підставі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. ст. 164, 166, 180-182, 191 Сімейного кодексу України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 141, 280-282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій сумі у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. на місяць, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 27 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій сумі у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. на місяць, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 27 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Інформація про третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 04362489, адреса: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Шкільний, 5.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.Я. Волчко