Ухвала суду № 105083777, 20.05.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3954/22

Провадження № 1-кс/369/663/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2022 м. Київ

20 травня 2022 року Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської областi Ковальчук Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання Штанько В.О.,

прокурора Мокрицької І.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Діордієва С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Андрійчука Андрія Сергійовича, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050001261 від 19.04.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бобриця, Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює офіційно водієм в ПАТ «Укрнафта», підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Андрійчука Андрія Сергійовича у кримінальному провадженні №12022111050001261 від 19.04.2022.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12022111050001261 від 19.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_1 , діючи спільно та за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 18.04.2022 року близько 10 год. 00 хв. (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , де маючи прямий умисел, направлений на знищення чужого майна, шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взявши з собою заздалегідь заготовлені бензопили та запалювальну речовину, після чого використовуючи бензопили, розрізали дерев`яні альтанки в комплекті зі столом та лавами в кількості 5 шт., що на праві власності належать ТОВ «Забір`я» КОД ЄДРПОУ 00476665 та тимчасову споруду (кіоск), виготовлену з сухого каліброваного брусу площею 28 кв. м., що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , після чого знесли все до купи та підпалили, використовуючи запалювальну речовину, внаслідок чого відбулось його загоряння, чим завдали ТОВ «Забір`я» матеріального збитку на загальну суму 264729 гривень 67 копійок та потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 2500 $, що згідно курсу НБУ станом на 18.04.2022 року курсу долара становить 73137 гривень 25 копійок.

13.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Бобриця Київської області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 причетний до вищевказаного злочину.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи викладене, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав,. Захисник проти задоволення клопотання заперечував та просив слідчого суддю обрати більш м`який запобіжний захід. Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника. Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного. 18.04.2022 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, (кримінальному провадженно присвоєно № 12022111050001261) відносно того, що від 18.04.2022 р. до ЧЧ ВП №4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 з приводу того, що невідомі особи знищили 9 альтанок, які належать ТОВ «Забіря» та знаходяться за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Бобриця, ТОВ «Забіря». 13.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Депутат Київської обласної ради ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про передачу ОСОБА_1 на поруки. В ході судового розгляду прокурор Мокрицька І.А. заперечувала проти задоволення даного клопотання. Захисник Діордієв С.Г. та підозрюваний ОСОБА_1 підтримали клопотання та пояснили, що останній характеризується виключно позитивно, має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, наявність у підозрюваного місця роботи. З наданих стороною захисту матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується виключно позитивно, раніше до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягувався та проходить службу у добровольчому батальйоні. Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. У відповідності до ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Відповідно до положень ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені ст. 178 КПК України;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Санкція відповідної частини статті передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 10 років.

Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. Досудове розслідування як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичною, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи, адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Також досить вірогідним є заявлений ризик можливого впливу на свідків. Ризик незаконного впливу об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України;

- інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваним винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк 3 до 10 років;

- станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання;

- підозрюваний раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Встановлені під час судового засідання обставини у своїй сукупності та взаємозв`язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 і 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачених п. 3 ч. 1 цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті.

Стороною обвинувачення не обґрунтовано, які саме обставини об`єктивно свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за доцільне застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки ризикам кримінального провадження можна запобігти, застосувавши відносно ОСОБА_1 особисте зобов`язання.

Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

З урахуванням обставин справи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців певні обов`язки, а саме: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання;

- не впливати на свідків, потерпілих, підозрюваних у кримінальному провадженні та утриматись від спілкування з вказаними особами.

Суд також не вбачає підстав для взяття ОСОБА_1 на поруки, і тому відмовляє у задоволенні заяви. Керуючись ст. 177, 178, 179, 181, 186, 193, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Андрійчука Андрія Сергійовича, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050001261 від 19.04.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бобриця, Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює офіційно водієм в ТОВ «Укргаз», - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання;

- не впливати на свідків, потерпілих, підозрюваних у кримінальному провадженні та утриматись від спілкування з вказаними особами.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею - до 11.07.2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний не виконає покладенні на нього обов`язки, до нього може бути застосований більш суворий вид запобіжного заходу та може бути накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

У задоволенні заяви ОСОБА_6 про зобов`язання взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на поруки відмовити.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя Л.М. Ковальчук