Рішення № 105083534, 05.07.2022, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/321/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

5 липня 2022 року смт. Романів

Романівський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі суддіКірічука М.М.,з участюсекретаря судовогозасідання ПанасюкК.О.,розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленнямсторін увідкритому судовомузасіданні взалі судуадміністративну справуза позовом адвоката ПерегудиАнатолія Павловичав інтересах ОСОБА_1 до поліцейського взводу 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Здобнової Діани Юріївни та Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

3 травня 2022 року адвокат Перегуда А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Романівськогорайонного судуЖитомирської області з позовом до поліцейського взводу 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Здобнової Діани Юріївни та Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову поліцейського взводу 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Здобнової Д.Ю. від 17 квітня 2022 року серії БАБ №002888 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення(даліКУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн. за те, що він 17 квітня 2022року о16годині 00 хвилин керував транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу, чим порушив пункт 2.9Б Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).

Представник позивачау позовнійзаяві заперечуєфакт вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративногоправопорушення.Також зазначає,що діїполіцейського патрульноїполіції щодовинесення оскаржуваноїпостанови булинезаконними татакими,що грубопорушили правапозивача.Відсутні будь якідокази вчиненнявищезазначеного правопорушення,не здійснюваласьаудіо-,відеофіксація правопорушення.Постанова складенабез роз`яснення ОСОБА_1 належним чиномправ йогоправ якособі,яка притягаєтьсядо відповідальності,не забезпеченоправо даватипояснення,подавати докази,заявляти клопотання;при розглядісправи користуватисяюридичною допомогоюадвоката,іншого фахівцяу галузіправа.Крім цьогов постановізазначено,що ОСОБА_1 керував транспортнимзасобом зномерним знаком,що неналежить цьомузасобу,чим порушив пункт2.9Б ПДР України.Разом зтим впідпункті «б»пункту 2.9ПДР Українизазначено,що водієві забороняється керуватитранспортним засобому хворобливомустані,у станістомлення,а такожперебуваючи підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьшвидкість реакціїі увагу.Правопорушення щодокерування транспортнимзасобом зномерним знаком,що не належить цьому засобу передбачено підпунктом «в» пункту 2.9 ПДР України.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, заявивши клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Представник позивача просив позов задовольнити з підстав зазначених в ньому.

Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, правом подати відзив не скористались.

Судом встановлено, що 17 квітня 2022року поліцейським взводу 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Здобновою Д.Ю. було винесено постанову, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі 850,00 грн.

Зі змістувказаної постановивбачається,що 17 квітня 2022року о16годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу, чим порушив пункт 2.9Б ПДР України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання про необхідність задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Частиною 6 статті 121КУпАП встановлено,що керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частина 6 статті 121). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Законом України від 14 липня 2015 року № 596-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» статтю 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституційний суд України в своєму рішенні від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 (далі - Рішення) зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.

Також у Рішенні зазначено, що КУпАП визначає систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності (пункт 2.2 Рішення).

Щодо можливості притягнення особи до відповідальності у так званому скороченому провадженні, у Рішенні зазначено , що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Тобто, позиція суду полягає у тому, що навіть у випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністравного правопорушення та формування матеріалів справи є обов"язковою і має передувати такому розгляду справи.

Отже, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Якщо особа заявляє обґрунтовані клопотання про ознайомлення зі справою, про допуск захисника, про приєднання доказів тощо, то ці клопотання мають бути розглянуті, а права особи, яка притягується до відповідальності, забезпечені.

Лише після цього особа, яка розглядає справу, має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Це пов`язано з тим, що силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З наведених норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про здійснення відео фіксації та доказ відео фіксації правопорушення суду надано не було.

В порушення частини третьої статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію правопорушення.

Інших доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення судом у цій справі не встановлено, а позивач не визнає вчинення ним адміністративного правопорушення.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом.

Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З наявної в матеріалах справи квитанції від 28 квітня 2022 року № 3262-6408-520-7381 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 496,20 грн, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

Відповідно достатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною 3статті 134 КАС Українирозмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положеньстатті 134 КАС Українивстановлено, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктами 6, 7статті 134 КАС Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2022 року між позивачем та адвокатом Перегудою А.П. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.

Згідно із пунктом 1 Договору Адвокат зобов`язується надати правничу допомогу щодо оскарження постанови серії БАБ№002888.

Отже, намір позивача отримати правничу допомогу, стосується оскарженню постанови серії БАБ№002888 від 17 квітня 2022 року, яка є предметом розгляду справи.

Згідно із пунктом 3 Договору за надання правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар у розмірі 3500 грн.

Згідно з актом наданих послуг правничої допомоги від 25.05.2021 відповідно до договору від 27 квітня 2022 року, позивачу надано такі юридичні послуги: первинна консультація клієнта ОСОБА_1 (1 година) урозмірі 500 грн; підготовка та подання до Романівського районного суду Житомирської області позовної заяви (6 годин) у розмірі 3000 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 27 квітня 2022 року позивачем сплачено вартість виконаних робіт у сумі 3500 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, слід виходити із обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд, перевіривши опис наданих послуг критично ставиться до того, що на складання адміністративного позову та подання до Романівського районного суду Житомирської області адвокатом витрачено - 6 годин та зауважує, що позовна заява складається з чотирьох сторінок, з них дві сторінки обгрунтування вимог щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення та однієї сторінки обгрунтування відшкодування професійної правничої допомоги.

Позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви у даній справі вимагала значного обсягу часу та за своїми характеристиками була віднесена до категорії складних справ.

Також, слід вказати, що предметом даної справи є оскарження постанови серії БАБ№002888 від 17 квітня 2022 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6ст.121 КУпАПта накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., що за визначеннямКодексу адміністративного судочинства Україниє справою незначної складності.

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає, що підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями132, 134, 241-246, 268, 271, 286КАС України,суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) - задовольнити.

Визнати протиправноюта скасувати постанову поліцейського взводу 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Здобнової Діани Юріївни від 17 квітня 2022 року серії БАБ №002888 про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управлінняНаціональноїполіціїв Житомирськійобласті (місцезнаходження: вул. Народного Ополчення, 9 м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 496,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Кірічук