Рішення № 105082063, 21.06.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1835/22

21 червня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в переведенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років згідно п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі передбаченому п."а" ст.13 цього Закону з моменту настання права на пенсію, а саме 02.01.2022, перерахувати та виплатити зазначену пенсію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про переведення його на пенсію за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ) в розмірі, передбаченому п."а" ст.13 цього Закону, з моменту настання права на пенсію, а саме, з 02.01.2022, оскільки, вислуга років для призначення пенсії на день звільнення у пільговому обчисленні становить 31 рік 09 місяців 04 дні, що, на думку позивача, є достатньою підставою для набуття права па пенсію за вислугою років. Листом відповідача від 31.03.2022 №1244-1407/С-02/8-1900/22 повідомлено про те, що підстави для переведення на пенсію за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ відсутні, оскільки пенсії за вислугу років призначаються незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача, посилаючись на п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ, який визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та звертає увагу суду, що для позивача він складає 25 календарних років і більше. В свою чергу, положеннями ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ та пп."г" п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі Постанова №393), передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років необґрунтованими та такими, що суперечать зазначеним вище положенням Закону №2262-ХП та Постанови №393, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 19.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 13.05.2022 подано до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивачу призначена пенсія відповідно до п."б" ст.12 Закону №2262-ХІІ, за 27 років страхового стажу в розмірі 52% відповідних сум грошового забезпечення. Законом №2262-ХІІ чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності звільнення зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення 25 календарних років і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Врахування до вислуги років для призначення пенсії, пільгової вислуги років, передбаченої для співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України, законодавством не передбачено. Вважає, що права та інтереси позивача на пенсійне забезпечення відповідачем порушені не були.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до п."б" ст12 Закону №2262-ХІІ та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Позивач 31.12.2021 звільнений наказом державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№26)" від 13.12.2021 №167/ОС-21 зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України згідно з п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію " та ч.5 ст.23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (а.с.6).

Згідно з цим наказом загальний трудовий (страховий) стаж позивача на момент звільнення становив 27 років 04 місяці 16 днів, з яких 22 роки 06 місяців 17 днів вислуга років в календарному обчисленні, 31 рік 09 місяців 04 дні в пільговому обчисленні.

Позивачу призначена пенсія за вислугою років відповідно до п."б" ст.12 Закону №2262-ХІІ у розмірі 52 % грошового забезпечення.

Позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про переведення його на пенсію за вислугою років відповідно до п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ в розмірі, передбаченому п."а" ст.13 цього Закону з моменту настання права на пенсію, а саме з 02.01.2022, оскільки вислуга років для призначення пенсії на день звільнення у пільговому обчисленні становить 31 рік 09 місяців 04 дні, що, на думку позивача, є достатньою підставою для набуття права па пенсію за вислугою років згідно з п."а" ст.12 вказаного Закону, надавши відповідний наказ та розрахунок виданий державною установою " Чортківська установа виконання покарань (№26)" (а.с.6-9).

Листом від 31.03.2022 №1244-1407/С-02/8-1900/22 відповідач повідомив, що відповідно до п."а" ст. 12 Закону №2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Виходячи з викладеного, підстави для переведення на пенсію за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ відсутні. Також відповідач вказав, що питання обчислення вислуги років та підготовки і подання документів для призначення пенсії належать до компетенції уповноважених структурних підрозділів силових міністерств та відомств.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону №2262-ХІІ.

Згідно з п."а" ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, серед іншого: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Згідно з ч.4 ст.7 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до ст.17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

Постанова №393 встановлює, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується, серед іншого, час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі.

Відповідно до п."г" ч.3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, як один місяць служби за сорок днів: зокрема, час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до ч.3, 4 ст.23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

В постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 Верховний Суд дійшов висновку, що передбачена Постановою №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби, права на призначення пенсії за вислугу років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого та розрахованого у відповідності до норм законодавства, що регулюють засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.

Пільгове обчислення вислуги років та пільгових умов призначення пенсії для визначених законом осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, встановлено ст.17-1 Закону №2262-ХІІ та передбачено Постановою №393.

Тому, застосування лише положень п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ при обрахунку вислуги років для призначення пенсії особі, яка проходила службу, зокрема, в органах Державної кримінально-виконавчої служби, без врахування положень ст.17-1 Закону №2262-ХІІ є неправомірним та таким, що порушує встановлені гарантії її прав на пільгове пенсійне забезпечення.

Вказане виповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.

Суд дійшов висновку, що п."а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 25 календарних років і більше.

У свою чергу, положеннями ст.17-1 Закону № 2262-ХІІ та пп."а" та "г" п.3 Постанови №393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону №2262-ХІІ та Постанови №393.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а та постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.

Матеріалами справи, зокрема, витягом з наказу начальника державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№26)" від 13.12.2021 №167/ОС-21, підтверджується, що позивача звільнено зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України згідно з п. 7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію " та ч.5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України ".

Згідно з цим наказом:

загальний трудовий (страховий) стаж позивача на момент звільнення становив 27 років 04 місяці 16 днів,

вислуга років в календарному обчисленні 22 роки 06 місяців 17 днів,

в пільговому обчисленні 31 рік 09 місяців 04 дні.

Також, судом досліджено розрахунок вислуги років позивача, складений державною установою "Чортківська установа виконання покарань (№26)", згідно з яким:

календарна вислуга становить 22 роки 06 місяців 17 днів,

трудовий стаж 04 роки 09 місяців 29 днів,

всього 27 років 04 місяці 16 днів,

в пільговому обчисленні 31 рік 09 місяців 04 дні.

В спірному випадку за встановлених фактичних обставин справи вислуга років позивача, враховуючи час служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 25 років, отже, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ.

Доводи відповідача, що право на пенсію виникає виключно у разі вислуги років в календарному обчисленні є безпідставними, оскільки ст.17-1 Закону №2262-ХІІ, ч.4 ст.24 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" та Постанова №393 встановлюють правило, за яким при визначенні права на пенсію може бути застосована вислуга років у пільговому обчисленні.

Так, згідно із ст.48 Закону №2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

За змістом п."б" ч.1 ст.50 Закону №2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків.

З огляду на викладене, а також з урахуванням вимог ст.48 та 50 Закону №2262-ХІІ, суд вважає, що призначення позивачу пенсії повинно бути з дня виникнення права на пенсію 01.01.2022 (наступного дня після звільнення зі служби).

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні позивачу пенсію за вислугу років згідно п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання відповідача з 01.01.2022 призначити позивачу пенсію за вислугу років згідно п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ в розмірі передбаченому п."а" ст.13 цього Закону, зарахувавши календарну вислугу років на пільгових умовах 31 рік 09 місяців 04 дні.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 992,40 грн. згідно квитанції №1032294534 від 13.04.2022 (а.с.5).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі передбаченому пунктом "а" ст.13 цього Закону з 01.01.2022, зарахувавши календарну вислугу років на пільгових умовах 31 рік 09 місяців 04 дні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 червня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддяМандзій О.П.