Ухвала суду № 105081038, 04.07.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8762/22

УХВАЛА

04 липня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул.Центральна, буд. 1-Е, код ЄДРПОУ 33798852) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання неправомірним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 27.06.2022 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці Держмитслужби в якій позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби; м/п «Чорноморськ-рибпорт», про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000005/2 від 11.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.03.2020 між ним та Компанією «Pescados Ruban S.L.» (Foz-Lufo, Spain) був укладений контракт №02/11/20-48 на постачання товару. В межах зазначеного контракту позивач імпортував на митну територію України у січні 2022 року товар: риба морожена та, відповідно, була складена електронна митна декларація для митного оформлення товару, проте, відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та ухвалено спірне рішення №UA500110/2022/000005/2 про коригування митної вартості товарів від 11.01.2022, відповідно до якого митну вартість товару відповідачем було визначено на підставі резервного методу.

Вважаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 11.01.2022 неправомірним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Водночас позивач в адміністративному позові не наводить розрахунку ціни позову, зокрема не зазначає на яку суму відповідачем було збільшено митні/податкові платежі, що підлягають сплаті, що в свою чергу позбавляє можливості суд перевірити правильність суми сплати товариством з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» судового збору.

Частиною 2 статті 79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, якщо оригінал доказу знаходиться у нього.

Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно із ст.10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Проте, позивачем нотаріально засвідчених перекладів даних документів подано не було, а було надано документи, у т.ч. складені іноземною мовою, копія яких 27.06.2022 була посвідчена генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1-2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).

В свою чергу, відповідно до п.2 ч.2 ст.242 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Проте, позивачем у позовній заяві зазначено вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби; м/п «Чорноморськ-рибпорт», про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000005/2 від 11.01.2022, що не узгоджується зі способами захисту, що встановлені ст.5 КАС України.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду позовної заяви із узгодженням змісту позовних вимог приписам ст.5 КАС України, належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою та зазначенням розрахунку ціни позову.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 172 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву (вх..№9065/22 від 27.06.2022) товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання неправомірним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА