Рішення № 105079585, 24.06.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2022 року Справа № 160/5891/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «АТБ-МАРКЕТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200152/2 від 05.11.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/000784 .

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що Товариством до митного органу була подана митна декларація разом зі всіма необхідними документами відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товару за ціною контракту. Митним органом, на думку позивача, необґрунтовано було витребувано у підприємства додаткові документи в підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України та надіслав позивачу картку відмови в прийнятті декларації. Таке рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 року відкрито провадження у справі №160/5891/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

11.05.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом через систему «Електронний суд» від Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби отримано відзив на позовну заяву.

Відповідач просить залишити позовну заяву без задоволення, оскільки в документах, які були надані позивачем разом з митною декларацією № UA500500/2021/221411 від 04.11.2021 містились розбіжності та були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

12.05.2022 до суду надійшла від позивача відповідь на відзив.

Позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими, безпідставними, такими, що суперечать нормам діючого законодавства і не відповідають дійсності.

За твердженням позивача подані ним документи не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. При цьому, листом №0411/211 від 04.11.2021 позивач надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також: прайс-лист виробника товару від 27.08.2021, комерційна пропозиція від 28.08.2021, копія митної декларації країни відправлення №12796003901377589466 від 06.09.2021, страховий сертифікат №12976003901377589466 від 06.09.2021.

Судом встановлено наступні обставини, які підтверджені матеріалами справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) і YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO, LTD, Кітай (Продавець) 08.11.2019 був укладений контракт на поставку продукції №3368-YM/CN , за умовами якого Продавець зобов`язався поставити товар, а Покупець прийняти і оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.

Найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у Специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома сторонами на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту (п. 2.1. контракту).

Сторонами у пунктах 2.2., 2.3. контракту погоджено, що загальна остаточна сума цього контракту дорівнює загальній ціні товару згідно з усіма Специфікаціями, які будуть підписані сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару зазначається у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами. Ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB NINGBO, КНР згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

Відповідно до Специфікації №137 від 06.09.2021 до контракту поставці підлягав наступний товар:

-чашка з подвійними стінками «Серце» 200 мл у кількості 13248 од., на загальну суму 26363,520 дол. США (ціна за одиницю 1,990 дол. США);

-валик для чищення одягу, арт. YH43 у кількості 1440 од., на загальну суму 967,680 дол. США (ціна за одиницю 0,672 дол. США);

-лампа кільцева для блогинга і селфі зі штативом для смартфона на настільної прищіпки, арт. YMLL2106-1 у кількості 4000 од., на загальну суму 11636,00 дол. США (ціна за одиницю 2,909 дол. США);

-капці кімнатні чоловічі закриті, арт. YMSP2003-14 у кількості 18336 од., на загальну суму 35755,200 дол. США (ціна за одиницю 1,950 дол. США);

-скатертина 137х183 см, арт. YM20200707-19 у кількості 1080 од., на загальну суму 950,400 дол. США (ціна за одиницю 0,880).

Загальна сума товару складає 7567,800 дол. США.

04.11.2021 з метою митного оформлення поставленого товару позивач подав відповідачу митну декларацію №UA500500/2021/221411 з наступними документами, які зазначені у графі 44 декларації: пакувальний лист від 06.09.2021, рахунок-фактура (інвойс) МL2021134 від 06.09.2021, коносамент МЕDUJN451149 від 06.09.2021, автотранспортна накладна 0633 від 03.11.2021, декларація про походження товару МL20211134 від 06.09.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №137 від 06.09.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) №3368-YМ/СN від 08.11.2019, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA500500.2021.221411 від 04.11.2021.

04.11.2021 Одеською митницею направлено позивачу повідомлення, в якому вказано: "…у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 52 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робі (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано. З огляду на вищевикладене з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів митниця відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми виробника товару. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару."

ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» листом №0411/211 від 04.11.2021 були направлені пояснення на зауваження митного органу. Додатково Товариством були надані наступні документи:

-Прайс-лист виробника товару від 27.08.2021;

-Комерційна пропозиція від 28.08.2021;

-Копія митної декларації країни відправлення №12796003901377589466 від 06.09.2021;

-Страховий сертифікат №12976003901377589466 від 06.09.2021.

Незважаючи, на подані пояснення і документи відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2021/200152/2 від 05.11.2021, яким було скориговано митну вартість товару за шостим резервним методом.

В рішенні митний орган зазначив, що в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст.ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст.ст. 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) за резервним методом. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний.

В результаті коригування сума переплати митних платежів склала 355971,73 грн.

Відповідачем також було сформовано картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/000784.

Позивач вважає рішення відповідача необґрунтованими і такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства України, у зв`язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно пунктів 23, 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ст. 248 МК України).

Статтею 257 МК України встановлено, що, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).

Відповідно до .ст. 50 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

За ч.1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 52 МК України на декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, покладено обов`язок: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За приписами частин 1-3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Матеріали справи підтверджують, що позивачем на виконання вимог ст. 53 МК України на підтвердження митної вартості товарів були подані всі необхідні документи, які не містять розбіжностей.

Відповідно до ст. 54 МК України статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Спірне рішення відповідача ґрунтується на необхідності визначення митної вартості товару за резервним методом, а не за основним як було визначено позивачем.

Частинами 1 - 3 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом ч. 1 ст.64 МК України резервний метод застосовується у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Стосовно зауважень відповідача, які на його думку не дозволяють визначити митну вартість товару за основним методом, суд зазначає.

Як було встановлено судом зі змісту укладеного сторонами контракту в п. 2.3. визначено, що вартість товару складається також з витрат на пакування та маркування, а отже можливо визначити митну вартість самого товару.

Врахуванню підлягають правові висновки Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі №160/8775/18,в якій зазначено, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Щодо посилання відповідача на відсутність документів, що підтверджують витрати на транспортування.

Позивачем були надані такі документи, як автотранспортна накладна №0633 від 03.11.2021, коносамент № МЕDUJN451149 від 06.09.2021, в яких наведені умови поставки, а саме СІF CHORNOMORSK. За вказаними умовами поставки оплата витрат по доставці товару до вказаного порту призначення покладається на продавця.

Суд також звертає увагу на те, що інформація щодо умов транспортування не впливає числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Дослідивши подані позивачем до митної декларації і на вимогу відповідача документи, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 53 МК України, суд вважає їх достатніми для підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.55 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1, ч. 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Щодо коригування митницею митної вартості товару відповідно до ст. 59 МК України за резервним методом визначення митної вартості товару, суд звертає увагу на те, що за приписами ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем у рішенні про коригування заявленої митної вартості за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару була взята митна декларація № UA100300/2020/426866 від 09.12.2020, натомість крім номера і дати митної декларації, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо).

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16, в якій зазначено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення .

Таким чином, суд, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару і додатково на вимогу відповідача, прийшов до висновку про підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору), недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявності встановлених ч.1 і ч. 2 ст. 58 МК України. Відповідачем не наведено обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в ч. 6 ст. 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом., а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір за подання позову до суду, в розмірі 7820,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням №398011 від 19.04.2022 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 7820,58 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 255, 257, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (пр. Олександра Поля, 40, м. Дніпро,49031, код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200152/2 від 05.11.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/000784 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» пр. Олександра Поля, 40, м. Дніпро,49031, код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7820,58 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона