Рішення № 105079563, 20.04.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року Справа № 160/21603/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер ІПН НОМЕР_1 ), на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р UА 148201720313281001201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 117306 грн. 03 коп. (сто сімнадцять тисяч триста шість гривень 03 коп.).

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що ОСОБА_1 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 2013 року по 2019 рік. Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 03.08.2013р. № 224 ос відповідача було зараховано курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції». 03.08.2013р. на виконання вимог ст.18 Закону України «Про міліцію» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №565-XII) та наказу МВС України від 14.05.2007 №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України у Дніпропетровській області був укладений Договір № 2018. 01.12.2016р. на виконання вимог ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» між відповідачем, ДДУВС та Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області) був укладений Договір №2772 про навчання відповідача у ДДУВС (далі - Договір № 2772). Відповідно до п.7.6 Договору №2772 сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються з 03.08.2013р., а згідно з п.7.4 після підписання даного Договору договір №2018 від 03.08.2013 втрачає чинність. Наказом ДДУВС від 24.02.2017р. № 42 ос відповідач, як випускник ДДУВС, був направлений у розпорядження ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом. Згідно з наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 01.03.2017р. №83о/с відповідач був призначений оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Наказом ДДУВС від 30.08.2017 №179 ос відповідача було зараховано на навчання з 01.09.2017 слухачем магістратури денної форми навчання. 01.09.2017р. між відповідачем, ДДУВС та ГУНП в Дніпропетровській області був укладений Контракт №4184 про здобуття освіти у ДДУВС (далі - Контракт №4184). Згідно з наказом ДДУВС від 27.02.2019 №44 ос відповідач, як випускник магістратури ДДУВС, був направлений у розпорядження ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади. Згідно з наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 01.03.2019 №63 о/с відповідач призначений на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції ГУПН в Дніпропетровській області. 04.08.2021р. відповідач звернувся до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області із рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 13.09.2021 №490 о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, при звільнені відповідачем не дотримано вимоги положень ст.74 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з якою поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Пунктом 2.3.6 Договору №2018 передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з Національної поліції по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Відповідно до п.3.3 Договору підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи середнього складу Національної поліції зі служби протягом перших трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни. Згідно з п.3.5 розділу ІІ Контракту №4184 у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі ДДУВС витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п.4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку. Таким чином, відповідач звільнившись з Національної поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», тим самим відмовившись від подальшого проходження служби, порушив вимоги Договору №2018 та Контракту №4184, а тому зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язанні з його утриманням в ДДУВС за 2013 - 2017 у розмірі 32660,16 грн. (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят гривень 16 коп.) та за 2017-2019 у розмірі 84645,87 грн. (вісімдесят чотири тисячі шістсот сорок п`ять гривень 87 коп.), а всього 117 306 грн. 03 коп. (сто сімнадцять тисяч триста шість гривень 03 коп.). У зв`язку із тим, що відповідач добровільно не відшкодовує означені витрати, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути таку заборгованість.

Зважаючи на те, що відповідачем у позовній заяві Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ вказана фізична особа, яка не є підприємцем, - ОСОБА_1 , судом на виконання приписів ч.3 ст.171 КАС України направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

21.12.2021 року до суду надійшла інформація Відділу адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року позовну заяву Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ було залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2270,00грн; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

На виконання вимог ухвали суду від 10.01.2022 року, позивачем 01.02.2022р. було усунуто означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та відкрито провадження в адміністративній справі №160/21603/21 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 10.03.2022 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того, вищезазначеною ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року направлена на адресу ОСОБА_1 , яка була підтверджена Відділом адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку, проте, 18.04.2022 року на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вищевказана ухвала суду, із відміткою поштового відділення про повернення: "за закінченням терміну зберігання" від 15.04.2022р.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №804/575/18.

Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, станом на 20.04.2022 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до ст.1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.

У статуті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (нова редакція затверджена наказом МВС України від 28.12.2020 №927), витяг з якого міститься в матеріалах справи, також зазначено, що університет є державним вищим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, який знаходиться у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України, є бюджетною установою.

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 03.08.2013р. №224 ос ОСОБА_1 з 03.08.2013р. зараховано курсантом першого курсу на факультет підготовки фахівців для підрозділів слідства Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі - ДДУВС), як кандидатів, які успішно склали вступні випробування, та згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та присвоєно спеціальне звання рядовий міліції.

03.08.2013р. на виконання вимог ст.18 Закону України «Про міліцію» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та наказу МВС України від 14.05.2007 №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» між ОСОБА_1 , ДДУВС та ГУМВС України у Дніпропетровській області був укладений Договір № 2018.

01.12.2016р. на виконання вимог ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» між ОСОБА_1 , ДДУВС та Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області) був укладений Договір № 2772 про навчання Відповідача у ДДУВС (далі - Договір №2772).

Відповідно до п.7.4, п.7.6 Договору №2772 сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються з 03.08.2013, а згідно з п.7.4 після підписання даного Договору договір №2018 від 03.08.2013 втрачає чинність.

Згідно з наказом ДДУВС від 24.02.2017р. №42 о/с відповідач, як випускник ДДУВС, був направлений у розпорядження ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом: факультет підготовки фахівців для органів досудового розслідування ДДУВС.

Наказом ДДУВС від 30.08.2017 №179 ос ОСОБА_1 зараховано на навчання з 01.09.2017 слухачем магістратури денної форми навчання.

01.09.2017р. на виконання вимог ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" між ОСОБА_1 , Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області укладено Контракт №4184 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Пунктом 3.5 розділу ІІ цього Контракту визначено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа ОСОБА_1 ) відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі виконавця (ДДУВС) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Згідно з наказом ДДУВС від 27.02.2019 № 44 ос відповідач, як випускник магістратури ДДУВС, був направлений у розпорядження ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади.

Згідно з наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 01.03.2019 № 63 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції ГУПН в Дніпропетровській області.

04.08.2021р. ОСОБА_1 звернувся до керівництва ГУ НП в Дніпропетровській області із рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням, у зв`язку з сімейними обставинами, з 14.09.2021р.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 13.09.2021 № 490 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до положень ч.4 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як свідчать матеріали справи, пунктами 2.3.5 та 2.3.6 розділу ІІ Договору №2772 від 01.12.2016р. визначено, що після закінчення навчання ОСОБА_1 зобов`язується прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначена Замовником (ДДУВС), і відпрацювати не менше трьох років. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з Національної поліції по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, ОСОБА_1 зобов`язується відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до розділу ІV Договору №2772 від 01.12.2016р. розрахунок витрат здійснюється за відповідними видами забезпечення відповідно до встановлених норм за фактичною вартістю, на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з Національної поліції. У разі відмови особи від добровільного відшкодування витрати, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Крім того, згідно з положеннями п.3.5 розділу ІІ Контракту №4184 від 01.09.2017 року у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби поліції протягом трьох років після закінчення навчання ОСОБА_1 зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі ДДУВС витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

При цьому, відповідно до розділу ІV Контракту №4184 розрахунок витрат здійснюється за відповідними видами забезпечення відповідно до встановлених норм за фактичною вартістю, на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу. У разі відмови особи від добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням під час навчання, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку відповідно до норм чинного законодавства. Організація та проведення претензійно-позовної роботи здійснюється Виконавцем.

Тобто, після закінчення навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ ОСОБА_1 не виконав умови, визначені у п.2.3.6 розділу ІІ Договору №2772 від 01.12.2016р. та у п.3.5 розділу ІІ Контракту №4184 від 01.09.2017 року, що спричиняє настання наслідків у вигляді необхідності відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з його навчанням та утриманням у навчальному закладі.

Згідно з Довідками-розрахунками фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2013-2017 рр. від 28.10.2021 року №839 та Довідками-розрахунками фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2017-2019рр. від 28.10.2021 рок №840, які складено відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у загальній сумі 117306,03 грн.

Вважаючи, що після закінчення навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ ОСОБА_1 не виконано умови Договору №2772 від 01.12.2016р. та Контракту №3159 від 22.05.2017р., позивач 14.09.2021р. надіслав на адресу відповідача повідомлення щодо добровільної сплати витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі та копію Контракту №4184 від 01.09.2017р. З таким повідомленням ОСОБА_1 був ознайомлений 14.09.2021 року про що свідчить відповідна розписка про отримання повідомлення, зроблена на ньому відповідачем.

Однак, у добровільному порядку відповідачем вказана вище заборгованість сплачена не була.

Не сплата у добровільному порядку цих витрат відповідачем і стала підставою для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі МВС України особи, яка в подальшому за власним бажанням звільнилася з Національної поліції до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із ч.1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до положень ст.72 Закону України "Про Національну поліцію" професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Згідно із положеннями ч.2 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частини 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено приписами ч.5 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію", у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

12.04.2017р. постановою Кабінету Міністрів України №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

При цьому, згідно із положеннями п.3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

За змістом приписів п. п. 4, 5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Пунктом 8 Порядку №261 встановлено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Згідно з п.9 Порядку №261 стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію. Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.

З огляду на вищевикладені норми, суд зазначає, що відповідач перебував на посаді, віднесеної до публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з Національної поліції, а отже, у цьому випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання пов`язане із питаннями реалізації правового статусу особи.

Отже і питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення зі служби в Нацполіції належить до питання проходження публічної служби такою особою.

Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.12.2018 року у справі №804/285/16.

Обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат за утриманням у вищому навчальному закладі також міститься в Договорі №2772 від 01.12.2016 року, за змістом п.2.3.5, п.2.3.6 розділу ІІ якого визначено, що після закінчення навчання ОСОБА_1 зобов`язується прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначена Замовником (ДДУВС), і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з Національної поліції по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього Договору, ОСОБА_1 зобов`язується відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Крім цього, обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат за утриманням у вищому навчальному закладі закріплено і в Контракті №4184 від 01.09.2017 року, п.3.5 розділу ІІ якого визначено, що ОСОБА_1 зобов`язується у разі дострокового розірвання контракту, а також у разі звільнення зі служби поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі ДДУВС витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Відповідно до п.4.1 розділу ІV Договору №2772 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального року; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з Національної поліції.

Згідно із п.2 розділу ІV Контракту №4184 відшкодування здійснюється у розмірі витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим (в т.ч. послуги прання, прасування), медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія), Розрахунок витрат здійснюється за відповідними видами забезпечення відповідно до встановлених норм за фактичною вартістю, на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що згідно з довідками-розрахунками фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в ДДУВС, складеними відповідно до Порядку №261, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в загальній сумі 117306 грн. 03 гривень, з яких за 2013р.- 5137,74грн., 2014р. 7312,77грн., 2015 р. 5217,11грн., 2016р. 8191,29грн., 2017р. 1363,45грн., 2017р. 18852,77грн., 2018р. 56569,33грн., 2019р. 9223,77грн. та вартість речового майна за 2013-2017р.р. 5437,80грн.

Під час судового розгляду справи встановлено, що зазначені розрахунки відповідачем не оскаржувались ані протягом навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, ані протягом служби в Національній поліції.

Суд одночасно звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).

Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання Договору №2772 від 01.12.2016р. та Контракту №4184 від 01.09.2017р. про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з Національної поліції по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував, інших доказів добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в межах заявлених позовних вимог, суду не надав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вимоги ч.1 ст.77 КАС України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 117306 грн. 03 грн., натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судовий збір на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ стягненню із відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, місцезнаходження: пр. Гагаріна, 26, м. Дніпро, 49005) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р UA148201720313281001201017468, код 08571446, банк одержувач ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 117306 грн. 03 коп. (сто сімнадцять тисяч триста шість гривень 03 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 20.04.2022 року.

Суддя: О.М. Турова