Рішення № 10507401, 21.07.2010, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1913/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі - Чувашовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

22 лютого 2010 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» (надалі ВАТ «ДМЗ») про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 10 серпня 1995 року вона була прийнята на роботу в ВАТ «ДМЗ» в цех № 43 учнем юстіровщика деталей і приборів за наказом № 430/ок від 09 серпня 1995 року. Звільнилася 01 грудня 2009 року за згодою сторін згідно до ч. 1 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення 01 лютого 2009 року ВАТ «ДМЗ» повний розрахунок по заробітній платі не зробив. Заборгованість по заробітній платі на день звільнення 01 грудня 2009 року становить 1820 гривень. Спору з відповідачем про розмір невиплаченої заробітної плати в сумі 1820 гривень немає. Після звільнення вона не одноразово зверталася до відповідача з проханням виплатити їй заробітну плату, зробити повний перерахунок, однак кожного разу в виплаті заробітної плати їй було відмовлено, чим з вини відповідача їй була спричинена моральна шкода, кожного разу вона відчувала моральні страждання тому, що вона була позбавлена законних прав отримати заробітну плату, яка є єдиним джерелом її існування так як інших доходів у неї не має. Позивачка хворіє на цукровий діабет 1 тип, тяжка форма і знаходжусь на обліку у лікаря ендокринолога постійно знаходиться на інсулінотерапії для лікування їй необхідні ліки, продукти харчування. Просила стягнути з ВАТ «ДМЗ» на її користь заборгованість по заробітній платі при звільнені у сумі 1820 гривень і середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку в сумі 682 грн. 50 коп. і моральну шкоду у сумі 1500 гривень.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги уточнила, просила стягнути лише суму середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку в сумі 682 грн. 50 коп. і моральну шкоду в сумі 1500 гривень, в іншій частині заявлених позовних вимог відмовилась. Суду пояснила, що сім років знаходиться на інсуліні і їй необхідні гроші для дієти.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення уточнених позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки не заперечував. Суду пояснив, що доводи щодо нанесення позивачці моральної шкоди є безпідставними.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно зясувавши обставини в цивільній справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

У відповідності до ст.116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 працювала з 10 серпня 1985 року на ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод» в цеху № 43 учнем юстіровщика деталей і приборів за наказом № 430/ок від 09 серпня 1995 року. 01 грудня 2009 року ОСОБА_1 звільнена за згодою сторін у відповідності з п. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 4-5).

Згідно Довідки ВАТ «ДМЗ» від 01 грудня 2009 року № 388/к виданої на імя ОСОБА_1, заборгованість з заробітної плати та остаточного розрахунку з березня 2009 року по жовтень 2009 року складала 1820 гривень 00 копійок (а. с. 6). На сьогоднішній день заборгованість з заробітної плати позивачці сплачена, що підтверджується поясненнями сторін у судовому засіданні та відмовою позивачки від заявлених раніше вимог у частині стягнення вказаної заборгованості.

Затримка розрахунку з працівником за відсутності спору про розмір належних працівникові сум тягне обовязок власника провести на користь працівника виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ «ДМЗ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 682 грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при відмові від позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 3 ст. 174 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Наслідки закриття провадження у справі позивачеві відомі, підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, тому у відповідності до п. 3 ст. 205 ЦПК України провадження у справі закривається.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 гривень суд вважає частково обґрунтованими. При визначені чи була нанесена моральна шкода позивачці суд приймає до уваги неодноразові відмови відповідача в виплаті заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, тяжкий стан здоровя позивачки, і приходить до висновку, що позивачці дійсно була нанесена моральна шкода. При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоровя позивачки, кількість її не одноразових звернень до відповідача з проханням виплатити їй заробітну плату та зробити повний розрахунок, внаслідок чого був порушений її нормальний життєвий звязок позивачки, змінився звичний уклад її життя та стан здоровя, враховує ступінь і характер заподіяної шкоди, тривалість відчуваємих позивачем незручностей, з урахуванням вимог розумності і справедливості суд вважає необхідним стягнути моральну шкоду яку оцінює в 500 (пятсот) гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ «ДМЗ» судові витрати в сумі 171 грн. 00 коп. з них: судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. 00 коп., а також 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічного забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, п. 2 ст. 367 ЦПК України зі змінами та доповненнями, ст. 34 Закону України «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, статтями 115, 116, 117 КЗпП України зі змінами та доповненнями, Положеннями «Про порядок компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод», код ЄДРПОУ 14313332, що розташоване за адресою: 49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 682 грн. 50 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 500 грн. 00 коп. , а всього 1182 грн. 50 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп., а також 120 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічного забезпечення, а всього 171 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя О.В.Нізік