Рішення № 105073955, 04.07.2022, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/137/22

Провадження № 2/353/100/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судових засідань - Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач під час перебування з нею у шлюбі оформив право власності на земельну ділянку площею 0,25 га та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 . Вказує, що земельна ділянка була виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які вони спільно з відповідачем, за спільні кошти побудували під час перебування у шлюбі. А тому просила, в порядку поділу майна подружжя, припинити право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, визнати вказане нерухоме майно спільною сумісною власністю подружжя та виділити їй у власність 1/2 частину спірного нерухомого майна. Також просила звільнити її від сплати судового збору, оскільки її сім`я є багатодітною та малозабезпеченою.

Відповідно до частин 2-6 статті 19ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).З огляду на предмет позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22.02.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання ним заперечення, а позивачці встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Також вказаною ухвалою суду позивачку звільненовід сплати судового збору за подання вищевказаної позовної заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак у позовній заяві просила розгляд справи провести без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення та просив розгляд справи провести у його відсутності.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши дані, що містяться в письмових доказах по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст.60СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).Статтею 68СК України визначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст.69СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначено ст. 70 СК України.

Так, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст.71СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 28 травня 2002 року сторони зареєстрували шлюб у с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, актовий запис № 6, який рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 03.12.2021 року, що набрало законної сили 04.01.2022 року, був розірваний (а.с. 4-5).

Відповідно доч.2ст.331ЦК Україниправо власностіна новостворененерухоме майно(житловібудинки,будівлі,споруди тощо)виникає змоменту завершеннябудівництва (створеннямайна). Якщодоговором абозаконом передбаченоприйняття нерухомогомайна доексплуатації,право власностівиникає змоменту йогоприйняття доексплуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У свою чергу відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 01.07.2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням сесії Жуківської сiльської ради Тлумацького району Івано-Франківської області вiд 10.04.2013 року надано дозвіл ОСОБА_2 (відповідач) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної дiлянки для ОЖБ площею 0,25 га в с. Олещин в урочищі Коло Мельничука (а.с. 8).

30.01.2015 року земельній ділянці площею 0,25 га, виділеній для будiвництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 присвоєний кадастровий номер 2625684002:09:002:0005 та 16.03.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Тлумацького РУЮ в Iвано-Франківській областi проведено державну реєстрацію права власностi на вказану земельну делянку за ОСОБА_2 (відповідач). Підставою для державної реєстрації було свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії та номер НОМЕР_1 .

Також 28.10.2015 року державним реєстратором Реестраційної служби Тлумацького РУЮ в Iвано-Франківській області на ім`я вiдповiдача видано свідоцтво про право власностi на житловий будинок, господарськi будівлі та споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 , серiї та номер 46431692, а 26.10.2015 року проведена державна реєстрація прав приватної власності.

Вищевказані обставини підтверджуються Iнформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реестру прав власностi на нерухоме майно, Державного реестру Іпотек, Єдиного реестру заборон вiдчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 297909048 вiд 04.02.2022 року (а.с. 9-10).

Отже, враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що вищевказані земельна ділянка та житловий будинок є об`єктами права спільної сумісної власності позивачки і відповідача (колишнього подружжя), оскільки були набуті відповідачем під час перебування у шлюбі з позивачкою.

Як зазначено в п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки від 04.02.2022 року, кадастровий номер 2625684002:09:002:0005, розташованої по АДРЕСА_1 , ринкова вартість об`єкта оцінки становить 50000,0 грн. (а.с. 19). Також згідно висновку експерта про ринкову вартість домоволодіння, розташованої по АДРЕСА_1 , ринкова вартість об`єкта оцінки становить 149358,0 грн. (а.с. 24).

Згідно з пунктами 22-25 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від21грудня 2007року №11«Про практикузастосування судамизаконодавства прирозгляді справпро правона шлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72СК України та ст.372ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69СК України, ч. 3 ст.368ЦК України, відповідно до частин 2, 3 ст.325ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст.65СК України). Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідностідо ч.1ст.82ЦПК України, обставини,які визнаютьсяучасниками справи,не підлягаютьдоказуванню,якщо судне маєобґрунтованого сумнівущодо достовірностіцих обставинабо добровільностіїх визнання.Обставини,які визнаютьсяучасниками справи,зазначаються взаявах посуті справи,поясненнях учасниківсправи,їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідностідо ч.4ст.206ЦПК України,у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.372ЦК України уразі поділумайна,що єу спільнійсумісній власності,вважається,що часткиспіввласників управі спільноїсумісної власностіє рівними,якщо іншене встановленодомовленістю міжними абозаконом. Зарішенням судучастка співвласникаможе бутизбільшена абозменшена зурахуванням обставин,які маютьістотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства України, враховуючи те, що земельна ділянка та домоволодіння, які знаходяться по АДРЕСА_1 , є об`єктами спільної сумісної власності позивачки та відповідача (колишнього подружжя), оскільки вони були набуті відповідачем під час перебування у шлюбі з позивачкою, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає до часткового задоволення. А тому слід визнати право спільної сумісної власності подружжя на спірні земельну ділянку та житловий будинок, здійснити їх поділ, припинивши право приватної власності ОСОБА_2 (відповідач) на 1/2 частину спірного нерухомого майна та визнавши за ОСОБА_1 (позивачка) право особистої приватної власності на 1/2 частину вказаного нерухомого майна.

Відповідно дост.133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Розмірсудового збору,порядок йогосплати,повернення ізвільнення відсплати встановлюютьсязаконом. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1)на професійнуправничу допомогу; 2)пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При такому вирішенні позову, з врахуванням того, що позивачку за ухвалою суду звільнено від сплати судового збору, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір, який підлягав сплаті позивачкою при зверненні до суду з позовом, з розрахунку від ціни позову, а саме в сумі 996,79 грн.

Також відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятоюстатті 137 ЦПКвстановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачкою було додано квитанцію № 0.0.2445084883.1 від 04.02.2022 року, договір про надання правової допомоги від 28.01.2022 року, та акт приймання-передачі наданих робіт (послуг) від 04.02.2022 року з детальним описом робіт (наданих послуг), необхідних для надання правничої допомоги (а.с. 16-18).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що додані до матеріалів справи докази на підтвердження понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу, є належними, підтверджують загальну суму таких витрат та їх сплату, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Крім цього, з відповідача слід стягнути на користь позивачки документально підтверджені понесені нею судові витрати за проведення експертиз з оцінки нерухомого майна в загальній сумі 600,0 грн. (квитанції № ПН2412920 від 04.02.2022 року та № ПН2413062 від 04.02.2022 року, а.с. 28-29).

На підставі наведеного, ст. 57, 60, 68, 69-72 Сімейного кодексу України, ст.ст. 331, 368, 369, 372, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 82, 133, 137, 141, 206, 178, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 2625684002:09:002:0005, що розташовані по АДРЕСА_1 , та здійснити їх поділ, припинивши право приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на 1/2 частину вказаного нерухомого майна.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 2625684002:09:002:0005, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 996 (дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 79 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , понесені нею судові витрати в загальному розмірі 5600 (п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА