Ухвала суду № 105072571, 05.07.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1870/22

Провадження № 1-кп/219/855/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.22

5 липня 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Худіної О.О.,

при секретарі Орищиної І.А.,

за участі прокурора Росик Р.С.,

захисника Землянської К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відео конференції обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022050000000192 від 06.04.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Часів Яр Донецької області, громадянина України, має повну середньо - спеціальну освіту, розлучений, дітей на утриманні не має, не працюючий, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

1 липня 2022 року в провадження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіної О.О. надійшов обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022050000000192 від 06.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 114-2 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Артемівському міськрайонному суду Донецької області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України, з викликом в судове засідання учасників розгляду та свідків.

Захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні обвинуваченому було роз`яснено право на розгляд кримінального провадження у складі колегії.

Обвинувачений висловив бажання щодо розгляду справи суддею одноособово.

Прокурор та захисник не заперечували проти розгляду кримінального провадження суддею одноособово.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, приходить до висновку про можливість призначення справи до судового розгляду з наступних підстав.

Від учасників кримінального провадження ініціативи про укладення угоди в порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.

Провадження за обвинувальним актом підсудне Артемівському міськрайонному суду Донецької області.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п .п. 4-8 ч.1 ст.284, ч.2 ст.284 КПК України, не вбачається.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно обвинуваченого у судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, захисник, обвинувачений, свідки.

На підставі вищезазначеного та враховуючи, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за можливе призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 до судового розгляду.

Крім того, прокурор заявив суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Мотивуючи клопотання, прокурор вказує, що 25.03.2022 року громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Кривій Ріг Дніпропетровської області, діючи з корисливих мотивів, достовірно усвідомлюючи, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан на всій території України, який було продовжено на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022 року, добровільно заздалегідь, тобто до початку виконання зазначених дій погодився надавати та підтверджувати інформацію про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань особі на ім`я ОСОБА_2 .

Так, 25.03.2022 року у не встановлений в оді досудового розслідування час до ОСОБА_1 , який перебував у м. Кривій Ріг Дніпропетровської області, за допомогою мессенджера «Telegram», під ніком «Lisa» вийшла на зв`язок жінка на ім`я ОСОБА_2 (повні анкетні дані не встановлено). Зазначена особа за винагороду в розмірі 50000 російських рублів, запропонувала ОСОБА_1 надавати їй інформацію про місцезнаходження та рух військовослужбовців, військової техніки ЗС України та блокпостів, що розміщені на території Дніпропетровської та Донецької областей.

Погодившись на виконання вищезазначених дій, ОСОБА_1 домовився з особою на ім`я ОСОБА_2 про спосіб зв`язку - мессенджери «Telegram» та «ZELLO».

Так, ОСОБА_1 , за домовленістю із особою на ім`я ОСОБА_2 (повні анкетні дані якої не встановлені), у невстановлений в ході досудового розслідування час, в період з 25.03.2022 року по 01.04.2022 року, знаходячись на території м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що він не санкціоновано поширює інформацію про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань в умовах воєнного стану, за допомогою аккаунтів в мессенджерах «Telegram» та «ZELLO», зареєстрованих на номер мобільного телефону ОСОБА_1 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_1 , шляхом запису та відправлення голосових аудіо повідомлень, а також шляхом відправлення скріншотів зображень на «Google» мапі із зробленим власноруч помітками, передав особі на ім`я ОСОБА_2 (повні анкетні дані якої не встановлено) інформацію про місця дислокації блокпостів, військовослужбовців та військової техніки ЗС України в районі міст Дніпро, Павлоград та Кривий Ріг Дніпропетровської області, а саме: блокпосту на виїзді з м. Кривий Ріг Дніпропетровської області поблизу автозаправної станції за адресою: вул.. дніпровське шосе 82а; блокпост на стаціонарному посту ДАІ біля с. Кринички Дніпропетровської області; інженерні споруди, окопи, бліндажі на трасі Н11 починаючи з виїзду з м. Кривий Ріг у напрямку м. Дніпро Дніпропетровської області; бетонні блоки та металеві їжі на в`їзді у м. Павлоград Дніпропетровської області біля стели.

Далі, в період з 01.04.2022 року по 03.04.2022 року, ОСОБА_1 , знаходячись на території м. Часів Яр Донецької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, в умовах воєнного або надзвичайного стану, за допомогою аккаунтів в мессенджерах «Telegram» та «ZELLO», зареєстрованих номер мобільного телефону ОСОБА_1 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_2 , шляхом запису та відправлення голосових аудіо повідомлень, а також шляхом відправлення скріншотів зображень на «Google» мапі із зробленим власноруч помітками, передав особі на ім`я ОСОБА_2 (повні анкетні дані якої не встановлено) інформацію про місця дислокації блокпостів, військовослужбовців та військової техніки ЗС України, розташованих в районі міста Часів Яр Донецької області, а саме розташування блок постів та військовослужбовців і техніки при в`їзді/виїзді з міста і по вул.. Кошевого поблизу моста у м. Часів Яр Донецької області.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, тобто у несанкціонованому поширенні інформації про рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного стану, а саме у поширенні інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, причому що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, чиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину підтверджується наступними зібраними у ході здійснення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження: протоколом затримання особи, складеним відповідно до вимог ст.. 208 КПК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , в ході якого останній підтвердив обставини та підстави власного затримання; відповідями на доручені від оперативних підрозділів, якими встановлено особу підозрюваного, надано відомості про обставини вчинення ним злочину; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , за допомогою відео фіксації в ході якого останній підтвердив обставини скоєння злочину; протоколом огляд висновку експерта судової комп`ютерно - технічної експертизи; протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_1 , в ході якого останній підтвердив інформацію місця розташування блок - постів на шляху свого руху з м. Кривий Ріг до м. Часів Яр, яку він передав особі на ім`я ОСОБА_2 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 , в ході якого останній підтвердив інформацію місця розташування блок - посту та наметове містечко; протоколом тимчасового доступу до речей і документів, а саме телефонних з`єднань ОСОБА_1 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

У відповідності до ст.. 615 КПК України стосовно підозрюваного ОСОБА_1 прокурором винесено постанову від 26.05.2022 року про продовження строків досудового розслідування до трьох місяців тобто до 06.07.2022 року.

Також у відповідності до ст.. 615 КПК України стосовно підозрюваного ОСОБА_1 прокурором винесено постанову від 07.04.2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, а саме до 06.05.2022 року, постановою прокурора від 03.05.2022 року продовжено строк тримання під вартою до 01.06.2022 року, та постановою прокурора від 26.05.2022 року продовжено строк тримання під вартою до 25.06.2022 року. Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 06.07.2022 року. Строк дії запобіжного заходу закінчується 06.07.2022 року, у зв`язку із чим виникла необхідність у його продовженні.

Метою та підставами продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків уданому кримінальному провадженні, чинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином та знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто ризикам, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. ОСОБА_1 проживає у м. часів Яр Донецької області, де на даний час відбуваються активні бойові дії, а агресія. Яку здійснює російська федерація стосовно України, може спричинити тимчасову окупацію ч. Часів Яр та призвести до ухилення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. Крім того, у випаду застосування до ОСОБА_1 запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження спілкування ОСОБА_1 з невстановленими особами яким він не санкціоновано передавав відомості, тобто продовжувати кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, або вчинити новий злочин. У зв`язку з викладеним, більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, а саме особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, не зможуть запобігти зазначеним клопотання ризикам.

Приймаючи викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, прокурор просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу.

У підготовчому судовому засіданні захисник Землянська К.В. заперечувала проти клопотання прокурора, вказала, що останнє є формальним, дублює попередні клопотання. Ризики вказані у клопотання нічим не підтверджуються. Доказів, що її підзахисний може вливати якимось чином на свідків, або знищити чи спотворити докази взагалі відсутні. Ризику втечі також не має. Підзахисний може зареєструватися у м. Дніпро як переселенець. Просила змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав захисника, вказав, що вину свою визнає частково, втікати нікуди не збирається.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу двомісячного строку тримання під вартою, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, незалежно від наявності клопотань.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частина друга статті 331 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд зазначає, що під час розгляду вказаного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 06.07.2022 року. На теперішній час строк його дії спливає. Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, яке, відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин того кримінального правопорушення, яке інкриміновані ОСОБА_1 , а саме вчинення особливо тяжкого злочину, за яке, у разі доведеності вини, може бути призначено покарання до 12 років позбавлення волі, дає суду достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченого такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_1 перебуваючи не в умовах попереднього ув`язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 розлучений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на території України ніде не працює, не має офіційних джерел доходу, зареєстрований у місті Часів Яр Донецької області, де наразі ведуться активні бойові дії, що може мати наслідками ускладнення виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, у разі зміни запобіжного заходу

Суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на воєнний стан.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Суд, зазначає, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Крім того, суд зауважує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, з огляду на вірогідність переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та посилання обвинуваченого.

Щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , то судом дані обставини були перевірені та ніяких протипоказань щодо його перебування у слідчому ізоляторі, не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, а тому клопотання захисника та обвинуваченого з цього приводу не підлягає задоволенню. При цьому, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 2 вересня 2022 включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї частини.

Задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину - від восьмидесяті до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявних ризиків, майнового стану обвинуваченого, та враховуючи ч. 4 ст. 182 КПК України, суд, вважає за доцільним визначити ОСОБА_1 розмір застави, що складає 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантування виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинув чанний звільняється з - під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193-199, 314-315, 336, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Призначити по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на 13 липня 2022 року на 11 годину 00 хвилин (резервна дата 3 серпня 2022 року на 13-00 годину).

Повідомити учасників кримінального провадження про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури Росик Р.С., про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпропетровська установа виконання покарань №4».

Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обчислювати з 05.07.2022 року по 02.09.2022 року, включно.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста гривень), яка може бути винесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Донецькій області (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області, ЄДРПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до прокурора чи суд із встановленою періодичністю, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місяця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 вересня 2022 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань №4».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань №4» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Артемівський міськрайонний суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.. 199 КПК України.

У задоволенні клопотання захисника адвоката та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу, відмовити.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала в іншій частині оскарженню не підлягає.

Головуючий Суддя О.О. Худіна