Рішення № 105069342, 27.06.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.06.2022м. СумиСправа № 920/1450/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/1450/21

за позовомАкціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030),

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004),

про стягнення 150 000 грн 00 коп.,

представники учасників справи:

від позивача Бирченко Б.В.;

від відповідача Сечін С.О.;

від третьої особи Сафронов М.А.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача ТОВ Сумитеплоенерго 150000 грн 00 коп. заборгованості за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року з компенсації витрат понесених під час виробництва теплової енергії, що втрачається в теплових мережах при транспортуванні теплової енергії за договором про надання послуг транспортування теплової енергії № 89 від 07.12.2017, укладеним між АТ Сумське НВО та ТОВ Сумитеплоенерго (на підставі договору про відступлення права вимоги №15/12 від 15.12.2021, укладеного між позивачем АТ СМНВО-Інжиніринг та АТ Сумське НВО).

Ухвалою від 12.01.2022 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1450/21; призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 07.02.2022, 11:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.

31.01.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 725/22 від 31.01.2022), в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що у нього не виникло зобов`язання перед АТ Сумське НВО щодо компенсації втрат теплової енергії при її транспортуванні ані в силу нормативно-правового акту, ані в силу договору. АТ Сумське НВО не ініціювало у встановленому порядку укладення договору щодо компенсації втрат, акти встановлення обсягу компенсації втрат, понесених під час виробництва теплової енергії, на які посилається позивач, не є договорами компенсації витрат, а договір № 89 від 07.12.2017 не містить зобов`язань відповідача щодо компенсації вартості втрат теплової енергії. Відповідач вважає, що договір про відступлення права вимоги № 15/21 від 15.12.2021, укладений між позивачем та АТ Сумське НВО, за відсутності дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, свідчить про відсутність предмета правочину. Також відповідач зазначає, що витрати теплової енергії та компенсація витрат теплової енергії нерозривно пов`язані з виробником теплової енергії, тому договір про відступлення права вимоги прямо суперечить приписам ст. 515 та ст. 228 Цивільного кодексу України.

07.02.2022 судове засідання у справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Вдовенко Д.В. на лікарняному з 03.02.2022 до 11.02.2022.

10.02.2022 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 1048/22 від 10.02.2022), відповідно до якої підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити. Позивач зазначає, що відповідач у відзиві не заперечує існування фактичних правовідносин з транспортування теплової енергії між відповідачем та АТ Сумське НВО у період з грудня 2020 року по квітень 2021 року та факт того, що ТОВ Сумитеплонерго було підписано акти встановлення обсягу компенсації витрат за відповідний період. Позивач вважає, що з урахуванням вимог ч. 1 ст. 207 ЦК України, АТ Сумське НВО та ТОВ Сумитеплоенерго фактично уклали договір про компенсацію втрат, понесених під час виробництва теплової енергії, узгодивши наявність такого зобов`язання та чітко визначивши його розмір. Позивач відхиляє доводи відповідача щодо відсутності, як договірного, так і нормативно-правового обов`язку здійснювати відшкодування компенсації втрат пов`язаних з виробництвом теплової енергії; з урахуванням постанови НКРЕКП № 89 від 14.01.2020, починаючи з 17.01.2020, ТОВ Сумитеплоенерго було зобов`язане перераховувати АТ Сумське НВО (первісному кредитору) компенсацію витрат, понесених під час виробництва теплової енергії, що втрачається у теплових мережах ТОВ Сумитеплоенерго за кожну протранспортовану Ггал теплової енергії, оскільки такі втрати вже були включені до собівартості послуг відповідача з транспортування теплової енергії. Позивач вважає аргумент відповідача щодо нерозривної пов`язаності предмету договору відступлення права вимоги № 15/12 від 15.12.2021 з особою АТ Сумське НВО неспроможним, оскільки жодною нормою діючого законодавства не передбачено заборони на відступлення права вимоги, що виникає з грошового зобов`язання з компенсації втрат понесених під час виробництва теплової енергії.

Ухвалою від 14.02.2022 Господарський суд Сумської області призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 23.02.2022, 11:20.

22.02.2022 відповідач подав заяву (вх. № 645 від 22.02.2022), в якій просить суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання; витребувати у Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг та Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання докази, які свідчать про наявність дійсної вимоги первісного кредитора (АТ Сумське НВО) до боржника (ТОВ Сумитеплоенерго), зокрема, правочин про компенсацію витрат теплової енергії, пов`язаних з виробництвом теплової енергії, що втрачається з теплових мережах, укладений між АТ Сумське НВО та ТОВ Сумитеплоенерго, який може підтвердити наявність права вимоги, яке передане за договором про відступлення права вимоги № 15/12 від 15.12.2021, та який переданий відповідно до ст. 517 ЦК України АТ Сумське НВО до АТ СМНВО-Інжиніринг, як доказ прав нового кредитора у зобов`язанні.

Ухвалою від 23.02.2022 Господарський суд Сумської області задовольнив частково заяву ТОВ Сумитеплоенерго (вх. № 645 від 22.02.2022); відповідно до ст. 50 ГПК України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання; зобов`язав позивача та відповідача у строк до 25.02.2022 надіслати третій особі заяви по суті справи, докази надсилання подати суду; встановив третій особі десятиденний строк для подання пояснень по справі щодо позову та відзиву з дня їх отримання; відмовив у задоволенні заяви ТОВ Сумитеплоенерго (вх. № 645 від 22.02.2022) в частині витребування доказів; відклав розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 14.03.2022, 12:30.

14.03.2022 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, веденням бойових дій на території Сумської області та загрозою для життя і здоров`я громадян.

Ухвалою від 28.04.2022 господарський суд призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні з повідомленням сторін на 06.06.2022, 10:20.

03.06.2022 позивач подав клопотання про долучення документів (вх. № 2094/22, № 981/22 від 03.06.2022), в якому просить суд поновити позивачу строк для направлення третій особі по справі № 920/1450/21 заяв по суті справи та долучити до матеріалів справи докази вручення копії позовної заяви та відповіді на відзив АТ «Сумське НВО».

03.06.2022 третя особа подала письмові пояснення по справі № 920/1450/21 (вх. № 2093/22 від 09.06.2022), в яких підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов. Третя особа зазначає, що загальний розмір витрат АТ «Сумське НВО», понесених під час виробництва теплової енергії, що втрачається в теплових мережах при транспортуванні теплової енергії за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року склав 40386462 грн 80 коп. Внаслідок проведених зарахувань зустрічних однорідних вимог 04.01.2021 та 12.01.2021 відповідачем були виконані зобов`язання перед третьою особою з оплати компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії за жовтень-листопад 2020 року. Витрати за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року не були компенсовані, у зв`язку з чим АТ «Сумське НВО» звернулося до ТОВ «Сумитеплоенерго» з вимогою, яка була отримана відповідачем 20.09.2021, тому строк виконання зобов`язання з виплати компенсації настав 27.09.2021. З урахуванням ст. 207 ГК України, третя особа вважає, що АТ «Сумське НВО» та ТОВ «Сумитеплоенерго», склавши та підписавши акти встановлення обсягу компенсації, фактично уклали договір про компенсацію втрат понесених під час виробництва теплової енергії, узгодивши наявність такого зобов`язання та його розмір.

У судовому засіданні 06.06.2022 розглянувши клопотання представника позивача (вх.№981/22 від 03.06.2022), суд постановив протокольну ухвалу про поновлення строку позивачу для подання доказів та долучив відповідні докази до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.06.2022, за участю представників сторін, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 27.06.2022 о 12 год. 30 хв.

23.06.2022 відповідач подав заперечення щодо доводів третьої особи у справі № 920/1450/21 (вх. № 2624 від 23.06.2022), в якому просить відмовити АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг» у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що виходячи зі змісту актів встановлення обсягу компенсації витрат, ТОВ «Сумитеплоенерго» не висловлювало волю компенсувати ці витрати АТ «Сумське НВО»; з актів не вбачається безумовного зобов`язання товариства здійснити третій особі компенсацію втрат теплової енергії. Зазначені обставини свідчать про відсутність дійної вимоги АТ «Сумське НВО» до ТОВ «Сумитеплоенерго» на дату укладення договору про відступлення права вимоги.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго, як тепло транспортуючою організацією, та Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», як теплогенеруючою організацією, був укладений договір № 89 від 07.12.2017, за умовами якого теплотранспортуюча організація зобов`язується в опалювальний період надавати послуги з транспортування теплової енергії, яка виробляється теплогенеруючою організацією і постачається споживачам зони теплопостачання теплогенеруючої організації, тепловими мережами, які перебувають у користуванні теплотранспортуючої організації, а теплогенеруюча організація зобов`язується оплачувати послуги транспортування теплової енергії у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Договір набуває чинності з дати підписання та діє до квітня 2020 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін.

Відповідно до п. 4.1. договору, тариф на транспортування теплової енергії за 1 Гкал встановлюється Теплотранспортуючій організації Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Під час дії зазначеного договору між третьою особою та відповідачем у період з грудня 2020 року по квітень 2021 року були складені та підписані акти встановлення обсягу компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії. В актах визначенні категорії споживачів, обсяги протранспортованої теплової енергії за договором № 89 від 07.12.2017 та розмір компенсації витрат, пов`язаних з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах теплотранспортуючої організації, в загальній сумі 31883779 грн 32 коп., в тому числі: за грудень 2020 року на суму 7 593 670 грн. 20 коп.; за січень 2021 року на суму 7 911 253 грн 63 коп.; за лютий 2021 року на суму 8 151 117 грн 86 коп.; за березень 2021 року на суму 6 532 929 грн 95 коп., за квітень 2021 року на суму 1 694 807 грн 68 коп. (далі - акти встановлення обсягу компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії).

09.09.2021 третя особа, на підставі актів та п. 40 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869, звернулась до відповідача з вимогою № 18-7/725 про перерахування протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання вимоги суми компенсації витрат, пов`язаних з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах при транспортуванні теплової енергії за договором № 89 від 07.12.2017 у розмірі 31883779 грн 32 коп.

Вимога отримана відповідачем 20.09.2021, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошта про відстеження поштового відправлення.

Суму компенсації відповідач третій особі не перерахував, відповіді на претензію не надав, такі докази в матеріалах справи відсутні.

15.12.2021 між АТ «Сумське НВО» (первісний кредитор) та АТ СМНВО-Інжиніринг (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги № 15/12, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає позивачу право вимоги по оплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (далі боржник) компенсації витрат, пов`язаних з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах при транспортуванні теплової енергії за договором про надання послуг транспортування теплової енергії № 89 від 07.12.2017, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а новий кредитор зобов`язується оплатити первісному кредитору відступлене право вимоги у порядку і строки, передбачені договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, позивач одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від відповідача належного виконання обов`язку по оплаті грошових коштів за компенсацію витрат, пов`язаних з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах при транспортуванні теплової енергії за договором про надання послуг транспортування теплової енергії № 89 від 07.12.2017р. за період з грудня 2020 року по травень 2021 року на загальну суму 31 883 779 грн 32 коп., у тому числі: за актом встановлення обсягу компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії за грудень 2020 року від 20.01.2021 на суму 7 593 670 грн 20 коп.; за актом встановлення обсягу компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії за січень 2021 року від 22.02.2021 на суму 7 911 253 грн 63 коп.; за актом встановлення обсягу компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії за лютий 2021 року від 19.03.2021 на суму 8151117 грн 86 коп.; за актом встановлення обсягу компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії за березень 2021 року від 20.04.2021 на суму 6532929 грн 95 коп.; за актом встановлення обсягу компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії за квітень 2021 року від 21.05.2021 на суму 1694807 грн 68 коп.

Право вимоги первісного кредитора до відповідача на загальну суму 31 883 779 грн 32 коп. підтверджується актами встановлення обсягу компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії та вимогою про сплату заборгованості від 09.09.2021 № 18-7/725, оригінали яких первісний кредитор зобов`язаний передати позивачу в момент підписання цього договору (п. 1.3. договору).

Вартість відступленого права вимоги дорівнює сумі заборгованості боржника і становить суму 31 883 779 грн 32 коп.; оплата вартості відступленого права вимоги в будь-якому випадку має бути здійснена новим кредитором в повному обсязі у термін до 31.12.2023 (згідно з п. 3.1., 3.5. договору).

Договір про відступлення права вимоги набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

16.12.2021 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги листом №18-7/393, який отриманий відповідачем 28.12.2021, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на те, що відповідач не виконав свій обов`язок, визначений п. 40 Порядку № 869 та не здійснив компенсацію витрат в сумі 31883779 грн 32 коп. згідно з актами встановлення обсягу компенсації витрат, у зв`язку з чим, на підставі договору про відступлення права вимоги, позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення частини боргу з компенсації витрат за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року в загальній сумі 150 000 грн 00 коп. (30 000 грн. 00 коп. за кожний місяць).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає про відсутність між ним та третьою особою договору про компенсацію витрат, відсутність обов`язку компенсувати витрати, відсутність дійсної вимоги на момент укладення договору відступлення права вимоги.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

За приписами ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються Законом України «Про теплопостачання» (далі Закон) та іншими нормативно-правовими актами (ст. 2 Закону).

У статті 20 Закону визначені загальні засади формування тарифів на теплову енергію. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

01.06.2011 постановою Кабінету міністрів України № 869 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.

Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.

Цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Разом з цим, Порядок не містить заборони щодо застосування його положень до виробників теплової енергії та суб`єктів господарювання, що здійснюють транспортування теплової енергії, які є ліцензіатами НКРЕКП.

Згідно з п. 40 Порядку, до інших витрат повної собівартості, що включаються до тарифів на транспортування теплової енергії, належить решта прямих витрат (крім зазначених у пунктах 35 і 39 цього Порядку), загальновиробничі витрати, що включаються до виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, витрати на відшкодування втрат та фінансові витрати, що плануються для включення до тарифів на транспортування теплової енергії відповідно до цього Порядку. Витрати на збут не плануються.

У разі коли виробництво і транспортування теплової енергії здійснюється окремими ліцензіатами, виробнику теплової енергії компенсуються витрати, пов`язані з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах (з урахуванням понаднормативних втрат).

Відповідна компенсація здійснюється згідно з договором між виробником теплової енергії та суб`єктом господарювання, що здійснює транспортування теплової енергії, за рахунок тарифу на транспортування теплової енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 89 від 14.01.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» установлено тарифи на транспортування теплової енергії Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» тепловими мережами Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» на рівні: для потреб населення 394,47 грн/Гкал (без ПДВ); для потреб бюджетних установ 362,29 грн/Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів (крім населення) 331,02 грн/Гкал (без ПДВ); для потреб релігійних організацій 323,70 грн/Гкал (без ПДВ).

Відповідно до структури тарифів, що є додатком 5 до постанови, до складу тарифів включено витрати на теплову енергію для компенсації втрат теплової енергії Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» в теплових мережах ліцензіата.

Такі витрати включені до структури тарифів відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25 червня 2019 року № 1174, зокрема пп. 4 п. 4.2. глави 4 Порядку, згідно з яким до складу планованої виробничої собівартості з транспортування теплової енергії включаються витрати на компенсацію втрат у теплових мережах ліцензіата при транспортуванні теплової енергії інших суб`єктів господарювання (плануються ліцензіатом відповідно до планованого обсягу розрахункових втрат теплової енергії в теплових мережах, передбаченого річним планом її транспортування, і тарифів на виробництво теплової енергії, встановлених органом, уповноваженим встановлювати такі тарифи, суб`єктів господарювання, теплова енергія яких транспортується мережами ліцензіата).

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що у правовідносинах, які склалися між сторонами, зобов`язання з компенсації виробнику теплової енергії витрат, пов`язаних з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах за рахунок тарифу на транспортування теплової енергії, виникає у суб`єкта господарювання, що здійснює транспортування теплової енергії в силу нормативно-правових актів.

Відсутність договору про компенсацію не звільняє в даному випадку відповідача від виконання зобов`язання, що виникає безпосередньо з нормативно-правових актів, з урахуванням того, що витрати на теплову енергію для компенсації втрат теплової енергії Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» в теплових мережах ліцензіата включені до структури тарифів установлених відповідачу відповідно до порядку № 1174, а розмір компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії, що втрачається в теплових мережах при транспортуванні теплової енергії за договором про надання послуг транспортування теплової енергії № 89 від 07.12.2017, узгоджений між виробником теплової енергії та суб`єктом господарювання, що здійснює транспортування теплової енергії шляхом підписання кожного місяця актів встановлення обсягу компенсації.

Щодо строків виконання відповідного зобов`язання, в даному випадку застосовуються положення ч. 2 ст. 530 ЦК України згідно з якою якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач отримав вимогу Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» 20.09.2021, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошта про відстеження поштового відправлення, повинен був виконати обов`язок з компенсації витрат у строк до 27.09.2021. Враховуючи, що витрати не були компенсовані, з 28.09.2021 у відповідача перед третьою особою виникла заборгованість в сумі 31 883 779 грн 32 коп.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 515 Цивільного кодексу України, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Суд встановив, що договір про відступлення права вимоги № 15/12 був укладений між позивачем та третьою особою після настання строку виконання відповідачем зобов`язання з компенсації витрат, щодо дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу прав. Право вимоги до відповідача на загальну суму 31 883 779 грн 32 коп. підтверджено актами встановлення обсягу компенсації витрат, понесених під час виробництва теплової енергії та вимогою про сплату заборгованості від 09.09.2021 № 18-7/725. 16.12.2021 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги листом №18-7/393, який отриманий відповідачем 28.12.2021.

Посилання відповідача на те, договір про відступлення права вимоги не відповідає положенням ст. 515 Цивільного кодексу України, оскільки Порядком № 869 передбачено здійснення компенсації саме виробнику, а не іншій особі, суд вважає необґрунтованими, оскільки Порядок № 869 не містить жодних заборон на заміну кредитора у зобов`язанні з оплати боргу з компенсації витрат.

Щодо посилань відповідача на невідповідність договору про відступлення права вимоги ст. 228 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що відповідач не обґрунтував підстав, за яких він вважає договір таким, що порушує публічний порядок, зокрема відповідач не вказує на те, що договір був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

За викладених обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 150000 грн 00 коп. заборгованості з компенсації витрат понесених під час виробництва теплової енергії, що втрачається в теплових мережах при транспортуванні теплової енергії за договором про надання послуг транспортування теплової енергії № 89 від 07.12.2017, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 33698892) на користь Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 00205618) 150000 грн 00 коп. заборгованості, 2270 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписане суддею 04.07.2022.

СуддяД. В. Вдовенко