Рішення № 105068935, 08.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2021Справа № 910/11464/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

а позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 19 070,27 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 08.12.2021,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач, МТСБУ) про стягнення 19 070,27 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану внаслідок ДТП страхувальником ПрАТ "СК Україна", яка є припиненою згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11464/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.

11.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.

25.08.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.

02.09.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення касаційного перегляду справи № 910/14293/19.

13.09.2021 до суду від позивача надійшли пояснення щодо строку позовної давності та заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

22.10.2021 Господарський суд міста Києва без виклику представників сторін ухвалив Здійснювати розгляд справи № 910/11464/21 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження та призначити підготовче засідання на 08.11.2021.

У судове засідання 08.11.2021 представники сторін не прибули, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому чинним законодавством порядку.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень сторін проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 08.11.2021 закрите підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті в судовому засіданні 08.12.2021.

До судового засідання 08.12.2021 сторони не направили своїх представників, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2014 близько 11:05 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Chevrolett Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці 9-тій Військовій, під час зміни руху на головну дорогу - вулицю Володарського в місті Миколаєві, не врахував дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення із автомобілем марки Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював рух по головній дорозі. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Відповідно до постанови Заводського районного суду м. Миколаєва №487/133/15-п від 19.01.2015, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0711910 (далі - договір страхування) приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» (далі - Страховик).

Умови договору страхування (порядок виконання зобов`язання) визначено Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Відповідно до статті 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За твердженнями Товариства 27.12.2014 виникло договірне зобов`язання на підставі договору страхування № АІ/0663817 в якому: кредитор - ОСОБА_2 ; боржник - Страховик, а у випадку передбаченого підпунктом ґ пункту 41.1. статті 41 Закону - МТСБУ; розмір майнового зобов`язання боржника перед кредитором та умови його виконання визначаються нормами Закону.

05.01.2015 проведено огляд пошкодженого автомобіля та у подальшому визначено вартість матеріального збитку завданого в результаті ДТП, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією звіту автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 15.01.2015 № 09.

Позивач зазначає, що 10.02.2015 ОСОБА_2 подав до Страховика заяву про страхове відшкодування.

04.05.2015 між ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем Шиян Д.С. було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого Фізична особа-підприємець Шиян Д.С. набув право вимоги в зобов`язаннях, що виникли із вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди у розмірі 30 390,67 грн від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.

31.05.2016 між Фізичною особою-підприємцем Шиян Д. С. (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №5/31-05/2016, за умовами якого, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього договору, зокрема, на суму 30 390,67 грн.

Пунктом 1.4 вказаної угоди узгоджено, що зобов`язаною особою (боржником) є Гавриленко Кароліна Ігорівна (пункт 35 додатку №1 до договору); страхова компанія приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УКРАЇНА"; Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Метою договору факторингу може бути як передача факторові права вимоги клієнта до боржника в обмін на надання клієнтові грошових коштів, так і відступлення клієнтом своєї вимоги в забезпечення виконання його зобов`язань перед фактором. Предметом договору факторингу може бути одна або декілька вимог.

Товариство зазначає, що починаючи з 31.05.2016 кредитором у договірному зобов`язанні за договором страхування № АІ/0711910, яке виникло в результаті ДТП є ТОВ «Маркс.Капітал».

Також позивач зазначає, що Страховик, порушуючи умови договору страхування (полісу) № АІ/0711910 та не здійснив виплату грошового зобов`язання за заявою Сіньова О. В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" та приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулись до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (ідентифікаційний код 30636550), оскільки останнє має кредиторську заборгованість і неспроможне її погасити.

Згідно заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" та приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та доданих до неї документів, заявниками ставиться питання про відкриття справи про банкрутство приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" з підстав виникнення в останнього заборгованості відносно:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" в сумі 1 024 660,00 грн, що підтверджується рішеннями Господарського суду міста Києва, а саме:

- № 910/23690/16 від 27 лютого 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс . Капітал" 49 500,00 грн матеріальної шкоди та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 17 березня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/23690/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 53816243 від 24 квітня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/23684/16 від 16 лютого 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 49 500,00 грн заборгованості та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 14 березня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/23684/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 53815978 від 25 квітня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/23683/16 від 17 лютого 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 49 500,00 грн матеріальної шкоди та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 06 березня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/23683/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 53816172 від 24 квітня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/23686/16 від 13 березня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн заборгованості та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 28 березня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/23686/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 53816121 від 24. квітня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/23685/16 від 20 лютого 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 49 000,00 грн відшкодування та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 07 березня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ №910/23685/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 53816058 від 25 квітня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/23682/16 від 27 лютого 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 17 березня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/23682/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 53816299 від 24 квітня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/2676/17 від 03 квітня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал " 50 000,00 грн грошових коштів та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 19 квітня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/2676/17; постановою дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 53971505 від 22 травня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/23687/16 від 28 лютого 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 17 березня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/23687/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 53971427 від 22 травня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/3660/17 від 18 квітня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн страхового відшкодування та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 11 травня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/23660/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54089424 від 8 червня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/23688/16 від 20 квітня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн шкоди та 1 378,00 грн судового збору; на виконання рішення 11 травня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ 910/23688/16; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54089282 від 8 червня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/5854/17 від 12 червня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 27 червня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ 910/5854/17; постановою дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54397183 від 31 липня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/3667/17 від 18 травня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 8 червня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/3667/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54288163 від 14 липня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/3663/17 від 17 травня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 49 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 568,00 грн судового збору; на виконання рішення 30 травня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/3663/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54288330 від 14 липня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/2936/17 від 25 квітня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн страхового відшкодування та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 11 травня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/2936/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54288617 від 14 липня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/3665/17 від 12 квітня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Маркс.Капітал" 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 04 травня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/3665/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54288536 від 14 липня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/3666/17 від 20 квітня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 50 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 10 травня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ №910/3666/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54043087 від 30 травня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/3668/17 від 16 травня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Маркс.Капітал" 49 500,00 грн страхового відшкодування та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 26 червня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ №910/3668/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54288099 від 14.07. 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/3661/17 від 12 квітня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 49 000,00 грн матеріальної шкоди та 1 568,00 грн судового збору; на виконання рішення 4 травня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/3661/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54288252 від 14 липня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/5855/17 від 23 травня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 49 500,00 грн грошових коштів та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 12 червня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/5855/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54356038 від 24 липня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення;

- № 910/3664/17 від 12 квітня 2017 року, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Маркс.Капітал" 50 000,00 грн страхового відшкодування та 1 600,00 грн судового збору; на виконання рішення 10 травня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/3664/17; постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 54043039 від 30 травня 2017 року з примусового виконання вказаного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" було подано заяву з кредиторськими вимогами до боржника на суму 14 268 524, 30 грн. Заявлені кредитором вимоги складаються із заборгованості по відшкодуванню шкоди у зобов`язаннях, що виникли на підставі договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

24.04.2018 Товариством було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" у справі №910/842/18, в тому числі за зобов`язанням яке виникло на підставі договору №АІ/0711910. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал".

Грошові вимоги Товариства до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" у зобов`язанні були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 в справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.

05.09.2019 в зв`язку з ліквідацією приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату боргу.

29.10.2019 МТСБУ повідомило позивача про те, що прийнято рішення про виплату відшкодування у зобов`язанні за договором страхування № АІ/0663817 в розмірі 26 867,57 грн.

28.10.2019 відповідачем було частково виконано зобов`язання за договором страхування № АІ/0663817, зокрема здійснено оплату в розмірі 26 867,57 грн.

Таким чином розмір невиконаного зобов`язання перед Товариством за твердженнями позивача становить 19 070,27 грн з яких: 2 560,31 грн три проценти річних та 16 509,96 грн розмір інфляційних втрат.

Оскільки зобов`язання за договором страхування № АІ/0663817 в повному обсязі не виконано, Товариство звернулось із даним позовом до суду.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23 травня 2018 року в справі № 910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, розмір грошової вимоги, а саме розмір завданого збитку, трьох процентів річних, розмір інфляційних втрат, пені та обґрунтованість такої вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" встановлені в справі про банкрутство, мають преюдиціальне значення і не потребують повторного доказування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

У силу положень частини першої та другої статті 41 вказаного Закону задоволення вимог кредиторів боржника забезпечує ліквідатор у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

За приписами частин 1-3 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого, зокрема, додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 року в справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" та закрито провадження в справі.

Вказаною ухвалою встановлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт недостатності коштів та майна страховика - учасника Моторного (транспортного) страхового бюро України для задоволення вимог його кредиторів.

Таким чином, станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду, його визнано кредитором приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" - банкрута із грошовими вимогами, проте, під час провадження у справі про банкрутство у приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" не виявлено майна або інших активів, за рахунок яких могли бути задоволені вимоги позивача.

Як встановлено судом, позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про грошові вимоги 05.09.2019.

Відповідно до підпункту ґ пункту 41.1 статті 41 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2019 на підставі статті 41 Закону відповідач виплатив позивачу 26 867,57 грн, як виплата по справі №27391 транспортний засіб, державним номерним знаком НОМЕР_2 . Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією банківської виписки про рух грошових коштів по рахунку позивача за 28.10.2019.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до вимог частини другої статті 530 ЦК України в разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги.

Грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Зокрема, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом викладених норм правовідношення, в якому страховик, у разі настання страхового випадку, зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням, на суму якого в разі прострочення його виконання страховиком нараховуються суми, передбачені Законом і договором страхування. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 910/17993/15, від 1 червня 2016 року в справі №910/22034/15, від 20 липня 2020 року в справі №910/14293/19.

Правовідносини за договором страхування в процедурі ліквідації страховика і після її завершення врегульовані Законами України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За загальним правилом, викладеним в пункті 3 статті 20 Закону України "Про страхування" при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Норми статті 87 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (відповідно до приписів якого здійснювалось провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна") не регулюють наслідки незадоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства страховика через недостатність у нього майна, а норма частини 5 статті 45 зазначеного Закону встановлює, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Натомість, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють виняток з цього правила щодо страховиків та визначають порядок задоволення вимог кредиторів страховика, що не були задоволені у процедурі банкрутства страховика, через недостатність майна страховика.

Відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону в разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе Моторне (транспортне) страхове бюро України. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду Моторного (транспортного) страхового бюро України на умовах, визначених цим законом.

За змістом викладених норм, що регулюють правила переходу від ліквідованого страховика до Моторного (транспортного) страхового бюро України обов`язків за договором страхування, Моторне (транспортне) страхове бюро України виконує обов`язки цього страховика відповідно до умов договору страхування в повному обсязі.

При цьому, преамбула статті 41 Закону - щодо відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро України шкоди на умовах, визначених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не може тлумачитись без взаємозв`язку із положеннями підпункту ґ пункту 41.1. цієї статті та із положеннями пункту 20.3 статті 20 цього Закону, пункту 3 статті 20 Закону України "Про страхування". Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми, зокрема, не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки спірні відносини виникли з договірних відносин, і позивач продовжує реалізовувати їх в межах договірних зобов`язань, має місце винятково договірний характер обов`язку чи то страховика, чи то МТСБУ щодо відшкодування шкоди потерпілому, а не передбачена статтею 1166 ЦК України, позадоговірна (деліктна) відповідальність за завдану майнову шкоду.

При цьому, Моторне (транспортне) страхове бюро України не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України та пункт 36.5 статті 36 Закону) суми трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.

Враховуючи наведене, для вирішення спору про покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України (відповідно до пункту 20.3 статті 20 та підпункту ґ пункту 41.1. статті 41 Закону) обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика окрім суми страхового відшкодування також три проценти річних, інфляційних втрат, нарахованих у силу Закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення Моторним (транспортним) страховим бюро України виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету доказування та не підлягають оцінці. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду 20 липня 2020 року в справі № 910/14293/19.

З огляду на встановлений факт переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного в сукупності суд дійшов висновку, що позов Товариства до МТСБУ підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 2 560,31 грн та інфляційних втрат на суму 16 509,96 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позовних вимог.

З урахуванням положень статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем представлено до матеріалів справи: ордер на надання правової допомоги від 26.10.2020; договір про надання професійної правничої допомоги від 26.10.2020 №11/2020; акт надання послуг від 05.07.2021 на суму 5 000,00 грн; детальний опис робіт (наданих послуг).

Враховуючи вищевикладене суд встановив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн є пов`язаними з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим, співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Заявлена сума витрат не перевищує їх попереднього орієнтовного розрахунку, наданого суду (протилежного відповідачем не доведено належними та допустимими доказами).

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги задоволення пред`явлених Товариством позовних вимог в повному обсязі, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині покладення на МТСБУ 5 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 19 070,27 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, місто Київ, бульвар Русанівський, будинок 8, ідентифікаційний код 21647131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36000, місто Полтава, вулиця Колективна, будинок 10, ідентифікаційний код 37686922) 2 560,31 грн (дві тисячі п`ятсот шістдесят гривень 31 копійок) три проценти річних, 16 509,96 грн (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`ять гривень 96 копійок) інфляційних втрат, 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору та 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10.02.2022.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ