Рішення № 105068482, 23.06.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/83/22Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Громадської організації "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО"

до відповідача: Приватного підприємства "М Груп Хоткевича"

про розірвання договору та стягнення коштів в сумі 1000000 грн 00 коп.

за участю:

від позивача: Гаврищук Наталія Костянтинівна,

від позивача: Петришин Сергій Романович,

від відповідача: представник не з"явився,

встановив: Громадська організація "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" звернулася в суд із позовною заявою до Приватного підприємства "М Груп Хоткевича" про розірвання Договору про участь в будівництві комплексу багатоквартирних житлових будинків від 06.06.2019, укладеного між ГО "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" та ПП "М Груп Хоткевича" та стягнення коштів у сумі 1000000 грн 00 коп.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

09.02.2022 суд постановив позовну заяву від 04.02.2022 вх.№1913/22 залишити без руху; позивачу у десятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області докази сплати судового збору в розмірі 17481 грн 00 коп.

18.02.2022 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви вх.№2681/22.

21.02.2022 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 16.03.2022. 05.04.2022 суд повідомив сторін, що розгляд справи у підготовчому засіданні відбудеться 18.04.2022.

30.03.2022 від позивача надійшли пояснення по справі (вх.№3800/22), які суд оглянув та приєднав до матеріалів справи.

18.04.2022 суд постановив підготовче провадження у справі закрити; розгляд справи по суті призначити на 16.05.2022, в якому оголосив перерву до 24.05.2022, 06.06.2022 та 23.06.2022.

30.05.2022 позивач подав пояснення у справі вх.№6496/22, які суд приєднав до матеріалів справи.

В судове засідання 23.06.2022 відповідач не з"явився, причин нез"явлення не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Копію ухвали-повідомлення суд надсилав відповідачу на електронну адресу. Крім того, суд розміщував на офіційному сайті Господарського суду Івано - Франківської області інформацію про дату, час та місце судових засідань у цій справі.

Згідно з ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.06.2022 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов"язання згідно договору про участь в у будівництві комплексу багатоквартирних житлових будинків від 06.06.2019 щодо будівництва об"єкта та передачі позивачу визначених договором приміщень, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання в порядку статті 651 Цивільного кодексу України. А також вказав, що у зв"язку з невиконанням умов договору відповідач зобов"язаний відшкодувати збитки в розмірі 1000000 грн 00 коп. відповідно до п.5.5. договору. Обґрунтовані позовні вимоги статтями 526, 610, 611, 626, 627, 628, 629, 651 ЦК України та ст.188 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом позову є вимога про розірвання договору та стягнення коштів в сумі 1000000 грн 00 коп.

06.06.2019 Приватне підприємство "М Груп Хоткевича" (учасник -1) та Громадська організація "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" (учасник -2) уклали договір про участь в будівництві комплексу багатоквартирних житлових будинків (далі-договір).

Відповідно до п.1.1. та 3.2.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, учасник -2 здійснює участь в будівництві об"єкта, шляхом виконання функцій співзабудовника з метою забезпечення житлом учасників АТО та побудови об"єкта, а учасник -1 за цим договором зобов"язується здійснити власними та/або залученими силами і засобами будівництво об"єкта в строк не пізніше 4 кварталу 2021 року та передати учаснику -2 визначені цим договором приміщення (надалі-приміщення) після завершення будівництва та введення об"єкта в експлуатацію або в іншому порядку визначеному цим договором або іншим правочином.

Згідно з договором будівництво об"єкта мало бути здійснене на земельній ділянці площею 0,5000 га, кадастровий номер 2610100000:08:010:0436, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована в м.Івано-Франківську на вул. Гната Хоткевича та перебуває на праві постійного користування Громадської організації "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 06.06.2019 №169549073.

Порядок поділу об"єкта визначається сторонами протоколом погодження розподілу об"єкта, що є невід"ємним додатком до цього договору (п.4.1.).

Відповідно до п. 1.2. протоколу погодження розподілу об"єкта, строк будівництва та введення в експлуатацію об`єкту не може перевищувати 2 років з моменту підписання договору.

Пунктом 1.4 протоколу передбачено, що після закінчення будівництва та прийняття його в експлуатацію Громадська Організація "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" для учасників АТО отримує частку в розмірі 12,5 % від загального об`єму житлової площі об`єкта. При цьому сторони погодили, що ГО належить: не менше ніж 1500 кв.м. площ житлових приміщень у стані, необхідному для введення об`єкта в експлуатацію.

Керівництво проведення будівництва об`єкту, здійснення організаційно-розпорядчої діяльності згідно цього договору, а також діяти від імені учасника - 2 має право виключно учасник -1 або його уповноважений представник, який здійснює свої повноваження на підставі довіреності виданої на їх ім`я учасником- 2 (п.2.1.).

Учасник -1 або його уповноважений представник є повноважним представником учасника-2, керує усією діяльністю по будівництву об`єкта та виконує необхідні юридичні дії та акти для досягнення запланованої за договором мети та несе відповідальність за свої дії (п.2.2.).

Усі фінансові операції по проведенні будівництва об`єкта згідно цього договору здійснюється виключно учасником-1 (п.2.3).

Відповідно до п.3.4.1. договору учасник-2 зобов`язується за першою вимогою, надати останньому або уповноваженому учасником-1, генеральному підряднику земельну ділянку площею 0.50 га, кадастровий номер 2610100000:08:010:0436 цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться на вул. Гната Хоткевича у м. Івано-Франківськ для здійснення підготовчих робіт та капітального будівництва об`єкта, а також засвідчені в установленому порядку копії документів, що посвідчують право користування учасника-2 на земельну ділянку та її цільове призначення для забезпечення можливості учасника-1 виконувати функції співзабудовника будівництва об`єкта.

Згідно з п. 14.2 договору, цей договір може бути припинений за взаємною згодою учасників, а також у випадках, прямо передбачених договором та чинним законодавством України.

На виконання умов договору 13.06.2019 Громадська Організація видала довіреність та уповноважила представника ГП "М Груп Хоткевича" Богачова Олександра Миколайовича для здійснення усіх необхідних дій для отримання дозвільної документації, яка потрібна для будівництва об`єкта.

Відповідно до відповіді Центру надання адміністративних послуг від 01.02.2022 № 14/58-16/8 наданої на адвокатський запит № 36 від 25.01.2022, представник ПП "М Груп Хоткевича" неодноразово звертався до ЦНАП міста Івано-Франківськ щодо отримання адміністративної послуги по земельній ділянці площею 0,5000 га кадастровий номер 2610100000:08:010:0436.

Однак як стверджує позивач, станом на 02.02.2022 ПП "М Груп Хоткевича" зобов"язання згідно договору не виконало, в підтвердження чого подав відповідь Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю на адвокатський запит від 25.01.2022, де вказано, що згідно з даними реєстру будівельної діяльності порталу єдиної електронної системи у сфері будівництва відсутня інформація про наявність дозволу на виконання будівельних робіт щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці площею 0,5000 га, кадастровий номер 2610100000:08:010:0436, цільове призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована в м. Івано-Франківськ по вул. Гната Хоткевича.

Як вбачається з матеріалів справи в грудні 2021 року до Громадської організації "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" надійшли письмові звернення від учасників АТО, в яких зазначено, що в порушення умов спірного договору забудівник не розпочав будівництво багатоквартирного житлового будинку в якому вони повинні були отримати житло, і у зв"язку з чим вимагають вчинити дії, щодо зміни будівельної компанії та в найкоротші терміни отримати житло.

Враховуючи вказані звернення позивач 07.12.2021 направив відповідачу повідомлення № 0125 з пропозицією розірвання договору та оформлення відповідної угоди, однак у термін, встановлений у повідомленні відповідачем не вчинив жодних дій та не повідомив позивача про результати його розгляду.

18.01.2022 Голова правління Громадської організації "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" Казакбаєв М.В. та учасники АТО Боєв А.О. і Сікач Н.І. склали Акт обстеження земельної ділянки, відповідно до якого встановили, що спірна земельна ділянка огороджена профільною огорожею, на в"їзді встановлені металеві ворота, на ділянці розміщені будівельні вагончики, складені будівельні матеріали та знаходиться будівельна техніка; жодних будівельних робіт з облаштування фундаменту та будівництва не проводиться.

З метою досудового врегулювання спору позивач 21.01.2021 направив на адресу відповідача претензію №0128 з вимогою повідомити протягом 10-ти днів з моменту її отримання про своє рішення щодо розірвання договору в позасудовому порядку із обґрунтуванням та врахуванням усіх господарських дій для підписання угоди про розірвання договору та звільнення земельної ділянки від техніки та обладнання, яке розташоване на вказаній ділянці, докази направлення приєднані до матеріалів справи. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно з статтями 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначаються Законом України "Про інвестиційну діяльність".

Статтею 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність", інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів); рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності. Інвестиції, що спрямовуються на створення (придбання), реконструкцію, технічне переоснащення основних засобів, очікуваний строк корисної експлуатації яких перевищує один рік, здійснюються у формі капітальних вкладень.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права. Забороняється інвестування в об`єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" суб`єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Недержавні пенсійні фонди, інститути спільного інвестування, страховики та фінансові установи - юридичні особи публічного права здійснюють інвестиційну діяльність відповідно до законодавства, що визначає особливості їх діяльності. Інвестори - суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Положеннями статті 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода) або проспект цінних паперів (рішення про емісію цінних паперів). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності. Інвестування та фінансування однієї квартири в об`єкті будівництва кількома інвесторами можливе виключно за умови укладення між ними договору в письмовій формі, в якому визначаються частка кожного інвестора та порядок внесення ним відповідної інвестиції. Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб`єктами інвестиційної діяльності понад свою компетенцію не допускається.

Згідно з ч. 3 статті 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України вказують на те, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 № 910/2861/18 висловила позицію, що однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Суд також зазначає, що відповідно до частин 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України, які вказують на те, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються; якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Щодо вимоги позивача про стягнення збитків в сумі 1000000 грн 00 коп. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною другою статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розмір, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягала доведенню позивачем перед судом.

Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Так умовами договору сторони передбачили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання своїх обов"язків передбачених цим договором ПП "М Груп Хоткевича" зобов"язується відшкодувати ГО "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" збитки (п.5.4.). Сторони також погодили, що первинна вартість майнових прав та розмір відшкодування у випадку невиконання чи неналежного виконання своїх обов"язків за договором становить 30000000 грн 00 коп. (п.5.5.) .

При цьому визначальним є те, що пункти 5.4. та п.5.5. передбачають таку можливість щодо відшкодування збитків відповідачем. Проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення суми збитків у розмірі, визначеному договором.

Вказане право на стягнення збитків із відповідача не звільняє позивача від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому ГПК України.

Висновок суду.

Суд встановив, що порушення відповідачем умов договору про участь в будівництві комплексу багатоквартирних житлових будинків від 06.06.2019, а саме нездійснення будівництва багатоквартирного комплексу в строк, визначений договором, внаслідок якого позивач не отримав частини приміщень, для забезпечення житлом учасників та інвалідів АТО є істотними у розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України і, як наслідок, є достатньою підставою для розірвання цього договору за рішенням суду.

Вимога позивача про стягнення збитків у сумі 1000000 грн 00 коп. до задоволення не належить, оскільки звертаючись з вимогами про їх стягнення позивач не надав суду жодних доказів, які б підтвердили розмір понесених збитків, за відсутності яких суд не може дійти до беззаперечного висновку, що заявлені до стягнення кошти, є реальними збитками в розумінні чинного законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2481 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією № 0.0.2464720592.1 від 18 лютого 2022 року та 15000 грн 00 коп. , що підтверджується квитанцією № 0.0.2444224129.1 від 03 лютого 2022 року

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, враховуючи часткове задоволення позовних вимог судовий збір в сумі 2481 грн 00 коп покладає на відповідача. Судовий збір в сумі 15000 грн 00 коп. на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Громадської організації "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" до Приватного підприємства "М Груп Хоткевича" про розірвання договору та стягнення коштів в сумі 1000000 грн 00 коп. задовольнити частково.

Розірвати договір про участь в будівництві комплексу багатоквартирних житлових будинків від 06 червня 2019 року укладений Приватним підприємством "М Груп Хоткевича" та Громадською організацією "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО".

Стягнути з Приватного підприємства "М Груп Хоткевича", вул. Вовчинецька, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76007 (код 42468037) на користь Громадської організації "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО", вул. Горбачевського, буд.14, кв.26, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 40553963) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "М Груп Хоткевича" коштів в сумі 1000000 грн 00 коп. відмовити.

Судовий збір в сумі 15000 (п"ятнадцять тисяч) грн 00 коп. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.07.2022

Суддя Т.В. Максимів