Рішення № 105066296, 20.06.2022, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1542/21

Провадження №2/157/75/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання Вавдіюк Т.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом, в якому просить визнати право власності на земельну ділянку загальною площею 1,79 га в порядку спадкування за законом. В обґрунтування вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на майно та земельну ділянку площею 1,79 га, що знаходиться в с. Олександрія, Камінь-Каширського району, Волинської області. Вона, як дружина померлого, є спадкоємцем за законом. З метою отримання у власність спадкового майна, що належало її чоловіку ОСОБА_3 на момент смерті, звернулася до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кисіль С.В., однак останнім було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку з тих підстав, що вона надала копію Державного акта на право власності на земельну ділянку, а не оригінал. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВЛ №058143 від 29.08.2006 року, реєстраційний номер 2369, який був виданий чоловіку ОСОБА_3 , загублений. Враховуючи викладене, вона не має можливості отримати в нотаріуса свідоцтва на право на спадщину за законом на земельну ділянку, адже відсутній оригінал державного акта.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 31 травня 2022 року підготовче провадження у цивільній справі закрито.

У відзиві на позовну заяву начальник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Боярчук В. просить у задоволенні позовних вимог відмовити і в обґрунтування заперечень зазначає, що управління є неналежним відповідачем. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Основними завданнями Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Згідно з п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. У позовній заяві ОСОБА_2 жодним чином не наведено обставин про те, які права позивачки було порушено саме Головним управлінням, а тому відсутні підстави вважати належним відповідачем Головне управління Держгеокадастру у Волинській області. У прохальній частині позивачка просить суд визнати право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,79 га в порядку спадкування за законом, однак зазначена вимога не відноситься до повноважень Головного управління та не вимагає від нього вчинення будь-яких дій. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача. Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Такий висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у цивільній справі № 523/9076/16-ц, висновками Верховного Суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 713/1065/16-ц, від 1 липня у справі № 637/228/17.

Позивачка ОСОБА_2 подала заяву, із змісту якої вбачається, що вона просить справу розглянути у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з наведених у відзиві на позовну заяву підстав та, окрім того, пояснила, що у Головному управлінні Держгеокадастру у Волинській області є другий примірник Державного акта на право власності на землю, про який зазначає позивачка, і на запит останньої їй може бути видана належним чином завірена копія цього Державного акта, та, крім того, земельна ділянка немає кадастрового номера, а тому позивачці для спадкування земельної ділянки необхідно замовити виготовлення відповідної технічної документації.

Заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 328 ЦК України однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке згідно ст. 1216 цього Кодексу являє собою перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1217, 1218, 1220, 1221 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 12 квітня 2010 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно. Як вбачається із спадкової справи № 7/2010 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкоємцем за законом майна останнього є його дружина ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кисіль С.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріусом, як вбачається з листа від 28 березня 2021 року № 14/02-14 (а.с. 4), їй було відмовлено у видачі такого свідоцтва з тих підстав, що нотаріусу подано копію, а не оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Зазначена правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18, провадження № 61-403св19, віж 10 листопада 2021 року у справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21).

Отже, обґрунтованими є доводи представника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, що зазначене управління є не належним відповідачем у цій справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволені позову належить відмовити.

Окрім того, пунктами 2, 9 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Позивачкою не надано суду відповідну постанову нотаріуса про відмову їй у вчиненні нотаріальної дії.

Як було встановлено у судовому засіданні, у Головному управлінні Держгеокадастру у Волинській області є другий примірник (оригіналу) Державного акта на право власності на землю, такий примірник був наданий для дослідження суду.

Згідно із ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вправі витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Крім того, позивачка не позбавлена можливості самостійно звернутися до Головного управління Держгеокадастру для отримання належним чином завіреної копії Державного акта на право власності на земельну ділянку та подати його нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Керуючись ст. ст. 10, 77-81, 259, 264, 265, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання права власності на земельну ділянку, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Дата складення повного тексту рішення 24 червня 2022 року.

Головуючий: О. В. Антонюк