Ухвала суду № 105066136, 29.06.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11936/22

Провадження № 1-кс/947/5585/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Мамирбаєвій Д.С., за участю прокурора Савельєва Ю.В., захисника підозрюваної - адвоката Андрющенко Л.Р., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Фісенко Е.О., погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Савельєвим Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021160000001212 від 21.09.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянки України, українки, офіційно не працюючої, із середньою освітою, незаміжньої, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якої Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області розглядається обвинувальний акт за ч. 2 ст. 307 КК України,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в середині жовтня 2021 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленими особами, переслідуючи злочинну мету незаконного збагачення за рахунок незаконного збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, в невстановлений слідством час, при невстановлених обставинах, у невстановленої особи, умисно, із корисливих мотивів, незаконно придбали з метою збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, у невстановленій кількості. Надалі, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 та невстановленими особами перенесли придбаний наркотичний засіб до невстановленого місця, де розфасували його на дрібні дози («чеки»), вагою по 0,25 г, та стали зберігати з метою подальшого збуту.

У подальшому, особа під псевдонімом ОСОБА_3 , якому доручено проводити контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, 09.11.2021 року, знаходячись в приміщенні за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Хотинська, буд. № 86-А/1, близько 15.58 год., зі свого мобільного телефону зателефонував на номер мобільного телефону оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , та замовив у останньої «чек», тобто 0,25 г, наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону.

Далі, ОСОБА_1 повідомила, що для придбання у неї наркотичного засобу ОСОБА_3 необхідно пройти до дитячої поліклініки по вул. Суворова в м. Ізмаїл Одеської області, де замовлений наркотичний засіб йому особисто передасть ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 , в свою чергу, повинен буде передати йому грошові кошти в розмірі 200 грн. за «чек», тобто 0,25 г наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону.

Після досягнення домовленості із ОСОБА_1 щодо продажу наркотичного засобу, ОСОБА_3 вийшов з приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та направився до дитячої поліклініки по вул. Суворова в м. Ізмаїл Одеської області. Прибувши до обумовленого з ОСОБА_1 місця, ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_2 , який передав йому полімерний згорток із наркотичним засобом, а ОСОБА_3 , в свою чергу, передав грошові кошти в сумі 200 грн. як плату за нього.

Після чого, ОСОБА_3 повернувся до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , де добровільно видав придбаний у ОСОБА_2 полімерний згорток із кристалічною речовиною.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/116-21/19728-НЗПРАП від 31.01.2022 року кристалічна речовина білого кольору масою 0,386 г в полімерному згортку містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми). Кількісний вміст метадону становить 0,096 г.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 стороною обвинувачення підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрювана ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а тому жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки клопотання необґрунтоване, ризики викладені в клопотанні не підтверджуються, підозрювана має на утриманні малолітню дитину, яку треба матеріально забезпечувати, а тому просила застосувати до її підзахисної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку захисника, просила застосувати домашній арешт.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 23.06.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями, а саме: зняттям інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; аудіо-, відеоконтролю особи; контролем за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки; висновками експертів, допитами свідків, проведеними обшуками, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її виною у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia(Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваної в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрювана незаміжня та є безробітною.

Все вищевказане в сукупності свідчить про відсутність у підозрюваної стабільних соціальних зв`язків та обґрунтовує ризик переховування.

Враховуючи також те, що підозрюваній при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе вчинення підозрюваною ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення в якому вона підозрюється.

Слідчий суддя вважає вказаний ризик, наведений у клопотанні сторони обвинувачення, обґрунтованим, так як відносно підозрюваної ОСОБА_1 на розгляді у Ізмаїльському міськрайонному судді Одеської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням останньої у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та зазначає, що стороною обвинувачення не обґрунтовано те, яким чином підозрювана зможе перешкоджати кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування такого ризику та про його фактичну відсутність.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваною обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваній розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом з цим, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 188 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрювана ОСОБА_1 згідно підозри систематично займається збутом наркотичних засобів, що зокрема підтверджується протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та допитами свідків. Вказаний факт свідчить, про те, що підозрювана є заможною людиною та даний факт слід ураховувати при визначенні суми застави.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрювана), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 грн. Проте, вказаний розмір застави не зможе вплинути на ризики, які наявні на даний момент.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обставини інкримінованого їй кримінального правопорушення, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із органом досудового розслідування, що у даному випадку доцільним є застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу з призначенням застави у розмірі сімсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 736 700 грн.

На думку слідчого судді, вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваної, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Фісенко Е.О., погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Савельєвим Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021160000001212 від 21.09.2021 року відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 12.07.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі сімсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 736 700 (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч сімсот) грн.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_1 строком до 12.07.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.