Ухвала суду № 105061096, 30.06.2022, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/945/21

Номер провадження № 6/194/9/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області заяву ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», про розстрочення виконання судового рішення, стягувач ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» звернулося до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання. Заява обґрунтована тим, що рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, було задоволено частково та стягнуто з ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» на його користь 25 000 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року було скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» накористьОСОБА_1 60000грн звідрахуванням податківта іншихобов`язкових платежів.У зв`язкуз військовоюагресією протиУкраїни введенийвоєнний стан. На сьогоднішній день відповідач знаходиться у складному фінансовому становищі, внаслідок того, що не постановлено обладнання з м. Маріуполя, не поставляється вугілля на Запорізьку ТЕС, ЦЗФ Курахіська, ЦЗФ Добропільська, внаслідок чого є збитки. ДТЕК з початку війни надає безкоштовно електроенергію установам критичної інфраструктури, а також надає гуманітарну допомогу, іншу допомогу біженцям та військовим. Державні підприємства перед ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» мають заборгованість у розмірі 87,47 млн грн. Значна кількість виконавчих проваджень про стягнення моральної шкоди на суму більше, ніж 40 млн грн.. дестабілізує роботу підприємства. В той же час ОСОБА_1 є соціально-захищеною особою. Запровадження заходів примусового стягнення вищезазначеної суми, є дуже суттєвою, призведе до зупинення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також до неможливості виконання підприємством своїх договірних зобов`язань та у свою чергу, накладання штрафних санкцій. У зв`язку з вищевикладеним, ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» просило суд розстрочити виконання рішення суду по цивільній справі №194/945/21 терміном на десять місяці, по 6000 грн на місяць.

Представник ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій свої вимоги підтримує та просить їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак повідомлений про час і місце розгляду справи за допомогою СМС-повідомлення, тому суд вирішив розгляну справу за його відсутності.

Вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, було задоволено частково та стягнуто з ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» на його користь 25 000 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів /а.с.115-125/.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року було скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 60 000 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів/а.с.161-168/. Рішення набрало законної сили і підлягає виконанню.

24 березня 2022 року позивач ОСОБА_1 отримав виконавчий лист, копію рішення та постанови по даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає з урахуванням установлених обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення, за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Отже, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх вимог, заявником було надано до суду копію довідки про те, що призупинено з березня 2022 року виконання договірних зобов`язань щодо поставок вугілля на Запорізьку ТЕС, копії довідки, заяви про злочин та Витягу з ЄРДР, що пошкоджено будівлі «ДТЕК Курахівська ЦЗФ», копію договору поставки обладнання з ТОВ «ХЗ» зі специфікацією.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що складне матеріальне становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

З огляду на вищезазначене, посилання заявника і зазначені ним доводи не є тими виключними обставинами, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до суду не надало, тоді як, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п. 40).

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Immobiliare Saffi» проти Італії», заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання рішення залишилося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

За приписами статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Таким чином, судом встановлено, що заявником не було надано до суду доказів на підтвердження наведених обставин для розстрочення виконання рішення, зокрема, доказів існування виняткових обставин, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання рішення суду. Отже, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні заяви ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», про розстрочення виконання судового рішення, стягувач ОСОБА_1 , слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 435 ЦПК України, суд, -.

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», про розстрочення виконання судового рішення, стягувач ОСОБА_1 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 04 липня 2022 року.

Головуючий суддя В.О. Корягін