Ухвала суду № 105056855, 01.07.2022, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

01 липня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Романюка П.С.

прокурора Матвєйчука Ю.О.

захисників Мангула П.М., Малишева В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 22022160000000050 від 05.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 111 КК України, -

встановив:

Ухвалою суду від 13 червня 2022 року призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 111 КК України.

Прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження та звернувся до суду з клопотанням про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, в обґрунтування якого зазначив, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 під час досудового розслідування не зникли та існувати не перестали.

Сторона захисту висловила сумніви щодо дотримання стороною обвинувачення правил підсудності даного кримінального провадження при направленні обвинувального акту до Приморського районного суду м. Одеси, посилаючись на положення ст.32 КПК, та доцільність висловлення з цього приводу Одеським апеляційним судом своєї позиції. В судовому засіданні сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила обрати запобіжний захід обвинуваченому не пов`язаний з триманням під вартою або визначити менший розмір застави.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Щодо доводів сторони захисту про наявність сумнівів щодо дотримання стороною обвинувачення правил підсудності даного кримінального провадження при направленні обвинувального акту до Приморського районного суду м. Одеси, суд зазначає наступне.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року у зв`язку із збройною агресією російської федерації в Україні оголошено воєнний стан, який триває до наявного часу. Законом України від 14.04.2022 №2201-ІХ «Про внесення змін до КПК України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», який набрав чинності 01.05.2022 року, внесено зміни, у тому числі до ст.615 КПК. Частина 9 вказаної норми процесуального закону передбачає, що під час дії воєнного стану обвинувальні акти скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування.

Отже, у зв`язку із воєнним станом в Україні, на весь час його існування, підсудність кримінальних проваджень регламентується саме ч.9 ст.615 КПК, яка на даний час є спеціальною нормою, а положення ст.32 КПК залишаються загальними і, в даний час не поширюються на кримінальні провадження, обвинувальні акти в яких скеровано до суду з моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною, тобто з 01.05.2022 року.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснювалось Управлінням СБУ в Одеській області, яке розташовано в Приморському районі м. Одеси. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 надійшов до Приморського районного суду м. Одеси 08.06.2022 року.

Вказане спростовує сумніви сторони захисту щодо підсудності даного кримінального провадження Приморському районному суду м. Одеси, у зв`язку з чим кримінальне дане провадження відповідно до приписів ч.9 ст.615 КПК територіально підсудне цьому суду.

Розглядаючи питання про призначення обвинувального акту у даному кримінальному провадженні до судового розгляду, суд виходить з наступного.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду та якими не було заявлено клопотань про витребування певних речей чи документів, виклику свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе закінчити підготовче судове провадження та призначити судовий розгляд.

Розглядаючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Питання, які суд повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, за які передбачено покарання у тому числі у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років; вік та стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого відсутні відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою; те, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий, у якого відсутня постійна робота і джерело доходів на території України, що може свідчити про те, що він буде переховуватись від суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Зазначені обставини свідчать про існування ризиків можливого переховування обвинуваченого від суду та продовження ним злочинної діяльності, та які є доведеними прокурором.

Крім того, судом враховується, що судовий розгляд у даному кримінальному проваджені ще не розпочатий, у зв`язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст.23 КПК України, не допитаний сам обвинувачений та свідки.

Таким чином,вказані обставинисвідчать,що наявнідостатні підставивважати,що ризики,які булипідставою длязастосування запобіжногозаходу відносно ОСОБА_1 у видітримання підвартою,на данийчас незникли,оскільки єпідстави вважати,що наданий часобвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи наволі можепереховатися відсуду тапродовжити своюзлочинну діяльність,що булодоведено прокуроромв судовомузасіданні тане спростованостороною захисту.

Вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що на даній стадії кримінального провадження справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_1 на свободу.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_1 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були доведені прокурором, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_1 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст.177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Разом із тим, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.

Вирішуючи у відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України питання про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує наступне.

У відповідності до вимог ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого, який за твердженням сторони обвинувачення вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини.

З урахуванням наведеного, враховуючи майновий стан обвинуваченого, який не має постійного джерела доходу, але має постійне місце проживання, те, що особливо тяжкий злочин відноситься до злочинів у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчиненим в умовах воєнного стану, під час збройної агресії російської федерації проти України, а також враховуючи суспільну небезпеку злочину, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, у розмірі, який перевищує максимальний розмір, визначений п.3 ч.5 ст.182 КПК України. За переконанням суду застава у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3721500 (три мільйони сімсот двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень, яка є меншою від розміру застави, яка обиралась як альтернатива триманню під вартою під час досудового розслідування, та яка буде відповідною і достатньою для обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, а також є достатньою і прийнятною з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню. За переконанням суду обставини даного кримінального провадження, існування ризиків, встановлених судом, існуюча на даний час серйозність ситуації виправдовує прагнення суду забезпечення присутності обвинуваченого в суді, в разі внесення ним застави, у зв`язку з чим встановлення такого розміру застави з урахуванням усіх обставин справи є пропорційним в даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 314, 370, 372 КПК України, суд, -

постановив:

Призначити судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №22022160000000050 від 05.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 111 КК України, у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання №106 Приморського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33 на 10:00 год. 08 липня 2022 року.

Судовий розгляд здійснювати одноособово.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Забезпечення явки свідків кримінального провадження покласти на прокурора.

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Матвєйчука Ю.О. задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 серпня 2022 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3721500 (три мільйони сімсот двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачений ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , в разі внесення ним застави, обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону;

4) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладених на обвинуваченого обов`язків, в разі внесення ним застави, становить до 29 серпня 2022 року.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 04 липня 2022 року о 09:30 годині в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/6898/22

Номер провадження № 1-кп/ 522/1761/22

Головуючий суддя Русєва А.С.