Рішення № 105048626, 27.06.2022, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/734/22

номер провадження 2/531/286/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Попова М.С.,

за участю секретаря Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни та приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати виконавчий написприватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни № 71004, виданий 11.06.2021 року про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» заборгованості у розмірі 10031,31 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працює у Приватному акціонерному товаристві «Карлівський машинобудівний завод». На адресу вищезазначеної юридичної особи від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та iншi доходи боржника від 19.10.2021 р. (ВП №67119555), боржником в якій значиться позивач. 3 листа ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод» №54 від 14.01.2022 р. вбачається, що із заробітної плати ОСОБА_1 вже було утримано за жовтень 2021 р. 1444,10 грн, за листопад 2021 р. - 1000,21 грн, за грудень 2021 р. - 1307,52 грн (загальна сума 3751,83 грн) та перераховано на рахунок приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни. Загальна сума утримань станом на 26.04.2022 р.

склала 7182,66 грн. Вiд приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни по пошті безпосередньо позивачу надійшов лист від 12.10.2021 р. №01-29/1096 та Постанова про відкриття виконавчого провадження вiд 12.10.2021 р. Приватний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни від 11.06.2021 р. №71004. Стягувачем по даному виконавчому провадженню є ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ». Позивач не перебував із стягувачем відповідачем по справі в жодних

договірних відносинах. Позивач вважає, що виконавчий напис здійснений приватним нотаріусом Грисюк О. В. вчинений з порушенням норм чинного законодавства та не підлягає виконанню, оскільки при його винесенні не перевірено безспірність заборгованості та факт завчасного повідомлення боржника про наявність заборгованості.

28.04.2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано від приватного нотаріуса копії виконавчого напису нотаріуса та документа та матеріали, на підставі яких було вчинено вище вказаний виконавчий напис.

28.04.2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні №67119555 від 12.10.2021 року, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т. Ю. на підставі виконавчого напису № 71004 від 11.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» заборгованості.

Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. ухвала суду про витребування доказів не виконана.

Позивач в судове засідання не з`явилися. Від позивача мається заява про розгляд справи без її присутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, який про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з`явився. Причини неявки суду не повідомив.

24.06.2022 року представник відповідачаТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» подаввідзивна позовнузаяву,у якому останній прохав відмовити у задоволенні позову. У відзиві представник відповідача посилається на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема щодо її розміру, строків за яких вона нарахована тощо, а відтак і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість на сам перед, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржник заборгованості перед кредитором. Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність перед стягувачем. Відповідачем нотаріусу для вчинення нотаріального напису було надано документи, які підтверджують безспірність заборгованості. Відповідач вважає, що зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила протилежне. Стосовно стягнення коштів зазначив, що позивачем не надано доказів, що стягнуті з неї кошти були перераховані на рахунок ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ». Також зазначив, що лише відомості приватного виконавця можуть бути підтвердженням дійсної суми стягнення із заробітної плати позивача.

Приватний виконавець, який про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду не з`явилась. Причини неявки суду не відомі.

Приватний нотаріус, який про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлявся належним чином за адресою здійснення нотаріальної діяльності, до суду не з`явився. Поштовий конверт повернувся з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни вчинено виконавчий напис № 71004 про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» заборгованості у розмірі 10031,31 грн.

12.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т. Ю. на підставі виконавчого напису № 71004 від 11.06.2021 року відкрито виконавче провадження № 67119555 про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» заборгованості у розмірі 10031,31 грн.

19.10.2021 року в рамках вказаного виконавчого провадження винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та iншi доходи боржника.

3 листа ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод» №54 від 14.01.2022 р. вбачається, що із заробітної плати ОСОБА_1 вже було утримано за жовтень 2021 р. 1444,10 грн, за листопад 2021 р. - 1000,21 грн, за грудень 2021 р. - 1307,52 грн (загальна сума 3751,83 грн) та перераховано на рахунок приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни.

Відповідно до довідки про заробітну плату ОСОБА_1 , з її заробітної плати як сума штрафу здійснювались відрахування з жовтня 2021 року по березень 2022 року в загальній сумі на 7182,66 грн.

За загальним правилом статей 15,16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису-надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками -наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14Закону України "Про нотаріат"та глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Згідно зі статтею 87Закону України "Про нотаріат"для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат"визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу II цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі N 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк"про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2Постанови від 20 травня 2013 року N 7 "Про судове рішення в адміністративній справі"роз`яснив, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

За таких обставин, оспорюваний виконавчий напис вчинено після набрання законної сили вказаним вище судовим рішенням про скасування положень, на підставі яких його було вчинено, а саме пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту не був нотаріально посвідчений, що стверджується позивачем та не заперечується відповідачем, а тому поданий стягувачем для вчинення виконавчого напису договір не відповідав вимогам Переліку.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі N 158/2157/17 та постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі N 172/1652/18.

З приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88Закону України"Пронотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Така ж позиція вказана в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі N 754/9711/14-ц.

Крім того, слід брати до увагипостанову Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі N 6-27цс15, в якій викладено наступний правовий висновок: відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат"нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи N 916/3006/17 у постанові від 02 липня 2019 року, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справ N 361/1488/19 зазначено про те, що безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Суд встановив, що вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису відбулося на підставі звернення ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» до приватного нотаріуса з недотриманням вимог щодо переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172. Позивач заперечує факт підписання кредитного договору з ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» посвідченого нотаріусом.

В матеріалах справи також відсутні дані про направлення повідомлення ОСОБА_1 про порушення нею основного зобов`язання і про вимогу виплати заборгованості в сумі 10031,31 грн. Разом з тим суду не надано доказів про отримання ОСОБА_1 вказаного повідомлення.

Тобто має місце порушення підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, де зазначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Відтак, суд має переконання, що нотаріус не мав належних і достатніх підстав вважати, що вимоги стягувача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, є безспірними, оскільки боржник у строк, не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису, не був обізнаний про борг, його розмір, а тому не міг виставити заперечення кредитору щодо невідповідності заявленої до стягнення суми його кредитним зобов`язанням.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

У спорі, який виник, заборгованість ОСОБА_1 є спірною, оскільки позивач її не визнає шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

У пунктах 20, 22 постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від15січня 2020року усправі N305/2082/14-ц зазначено, що "вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172".

У постанові від 27березня 2019 року у справі N 137/1666/16-цВелика Палата Верховного Суду зазначила, що "для правильного застосування положень статей87,88Закону України"Пронотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі N 554/6777/17 (провадження N 61-19494св18) зроблено висновок, що "у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню".

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, норми матеріального права та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому позов в цій частині слід задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 71004 від 11.06.2021 року, виданий Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» заборгованості у розмірі 10031,31 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на її користь грошових коштів в розмірі 7182,66 грн., які були вирахувані з її заробітної плати на погашення боргу за виконавчим провадженням, яке відкрите на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.

Проте представник ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» у відзиві на позовну заяву заперечує про стягнення з відповідача на користь позивача стягненої суми, оскільки позивачем не надано доказів, що стягнуті з неї кошти були перераховані на рахунок ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ». Також зазначив, що лише відомості приватного виконавця можуть бути підтвердженням дійсної суми стягнення із заробітної плати позивача.

Щодо вимоги про стягнення зТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» на користь позивача 7182,66 грн., судом встановлено наступне.

3 листа ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод» №54 від 14.01.2022 р. вбачається, що із заробітної плати ОСОБА_1 вже було утримано за жовтень 2021 р. 1444,10 грн, за листопад 2021 р. - 1000,21 грн, за грудень 2021 р. - 1307,52 грн (загальна сума 3751,83 грн) та перераховано на рахунок приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни. Загальна сума утримань станом на 26.04.2022 р. склала 7182,66 грн.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 08 вересня 2021 року справа № 201/6498/20.

Також, Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 року по справі №206/2212/18 зазначив, що аналіз нормстатті 1212 ЦК Українидає підстави для висновку, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Конструкціястатті 1212 ЦК України, як і загалом нормглави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі. Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленогостаттею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбаченістаттею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Отже, положення глави 83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього. Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна,стаття 1212 ЦК Україниможна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Враховуючи, що підставою отримання відповідачем ТОВ«Фінансова компанія «ФОРВАРД ФІНАНСІВ»суми у розмірі7182,66 грн.було стягнення з позивача у примусовому порядку заборгованості за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, вищевказана сума вважається безпідставно набутою та підлягає поверненню, оскільки правової підстави, на якій було набуто грошові кошти, на теперішній час не існує.

Враховуючи той факт, що з наданих позивачем доказів вбачається, що відрахування в сумі 3751,83 грн. здійснювались в межах виконавчого провадження № 67119555, а інша сума відрахувань вказана як штраф і в суду немає можливості визначити куди саме здійснювалися ці відрахування. У зв`язку з цим, стягненню з відповідача підлягає сума 3751,83 грн.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в загальному розмірі 1488, 60 грн., таким чином, в зв`язку з частковим задоволенням позову (на 76 %) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1116,43 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16,18, 1212 ЦК України, ст.87,88 Закону України "Про нотаріат", ст. ст.81,141,258,259,263,264,265,280-284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни та приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів,задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий написприватного Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни №71004, виданий 11.06.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ»заборгованості у розмірі 10031,31 грн. (десять тисяч тридцять одна гривня тридцять одна копійка).

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАННСІВ», код ЄДРПОУ 44328497, адреса: м. Київ, бульвар Чоколівський, 19, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безпідставно набуті кошти в сумі 3751,83 грн. (три тисячі сімсот п`ятдесят одна гривня вісімдесят три копійки) та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі1116,43 грн. (одна тисяча сто шістнадцять гривень сорок три копійки).

Скасувати заходи забезпечення позову встановлені ухвалою суду від 28.04.2022 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги або через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. С. Попов