Рішення № 105047959, 30.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2022Справа № 910/21788/21

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»

про стягнення 12 646,93 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - АТ «Українська залізниця») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (надалі - ДП «Центр державного земельного кадастру») про стягнення 12 646,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов`язання за договором про надання послуг №ОД/П-20-367 НЮ від 16.07.2020, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 646,93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

07.02.2022 до Господарського суду міста Києва від ДП «Центр державного земельного кадастру» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що несвоєчасне виконання послуг відбулось з вини самого позивача, оскільки останнім ігнорувались зобов`язання щодо надання усіх документів та вихідних матеріалів, необхідних для належного та вчасного надання послуг.

Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Кіровоградську регіональну філію ДП «Центр ДЗК». Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки пунктом 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз`яснено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність», …. що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Також, як вбачається з укладеного між сторонами договору про надання послуг №ОД/П-20-367 НЮ від 16.07.2020, виконавцем за договором є саме Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру».

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

16.07.2020 між АТ «Українська залізниця» (замовник) та ДП «Центр державного земельного кадастру» (виконавець) був укладений договір про надання послуг №ОД/П-20-367 НЮ (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки Черкаської області (смт. Єрки, смт. Катеринопіль), розроблення документації із землеустрою, необхідної для формування земельних ділянок та державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками АТ «Укрзалізниця» в установленому законом порядку далі - Послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги відповідно до цього договору.

Згідно з п. 1.2 Договору послуги надаються згідно листів-заявок замовника. Зі сторони замовника листи-заявки, підписуються з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома уповноваженими особами, з них: директор (особа що виконує обов`язки) регіональної філії, перший заступник директора (особа що виконує обов`язки) регіональної філії, заступник директора (особа що виконує обов`язки) регіональної філії, головний інженер (особа що виконує обов`язки) регіональної філії.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що зазначені послуги включають в себе склад послуг визначений п. 7 додатку №1 до цього договору (технічні вимоги).

З метою розроблення документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельних ділянок, виконавець має виконати обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні проектні та проектно-вишукувальні роботи (роботи із землеустрою) (п. 1.5 Договору).

В пункті 1.6 Договору сторони дійшли згоди, що після закінчення надання послуг виконавець передає замовнику документи та матеріали визначені у пунктом 8 додатку №1 до цього договору (технічні вимоги).

Відповідно до п. 4.2 Договору днем закінчення надання послуг вважається день підписання обома сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 4.6 Договору акти про здачу-приймання наданих послуг складається окремо на кожну земельну ділянку, зазначену в додатку №2 до договору.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк надання послуг за договором до 28.12.2020.

Відповідно до п. 5.2 Договору за результатами наданих послуг, разом з документами, передбаченими п. 8 технічні вимоги (додаток № 1 до договору), виконавець надає замовнику два примірники акту про здачу-приймання наданих послуг, які підписані зі своєї сторони, для підписання замовником. Надання акту про здачу-приймання наданих послуг без документів, вказаних в цьому пункті не є підставою для його підписання та оплати наданих послуг замовником.

Замовник протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання акту про здачу - приймання наданих послуг і документів, складених згідно з технічними вимогами (додаток №1 договору), зобов`язаний підписати акт та повернути один екземпляр виконавцю. З боку замовника акт про здачу-приймання наданих послуг повинен бути підписаний щонайменше двома уповноваженими особами виробничих підрозділів служби колії, що отримають послуги згідно відповідних довіреностей (п. 5.3 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунок за належним чином надані послуги; приймати виконані послуги згідно з актом про здачу-приймання наданих послуг у порядку та на умовах, визначених цим договором; надати виконавцю за актом приймання-передачі документів усі необхідні вихідні матеріали. Перелік вихідних матеріалів виконавець визначає самостійно та повідомляє замовника письмово; забезпечити доступ до об`єкту землеустрою, згідно додатку № 2 договору; видати уповноваженому представнику виконавця довіреність на представлення інтересів Замовника в органах державної виконавчої влади та органах місцевого самоврядування (підприємствах, установах, організаціях) з питань реєстрації земельних ділянок, що визначені у відповідних технічних вимогах (додаток № 1 до договору), та оформленні правовстановлюючих документів на них.

Пунктом 6.3.1 Договору сторонами погоджено, що виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором.

Виконавець надає послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних організацій (п. 6.3.8 Договору).

26.09.2020 позивач звернувся до відповідача з листом №НЗІ-505/117 від 25.09.2020, в якому АТ «Українська залізниця» повідомило ДП «Центр державного земельного кадастру» про готовність до приймання послуг за Договором.

На вкидання умов Договору, 02.07.2021 та 09.07.2021 між сторонами складено та підписано акти про здачу-приймання наданих послуг №4 та №5 відповідно, з яких вбачається, що відповідачем виконано роботи, які відповідають умовам договору та технічним вимогам і належним чином оформлені, щодо земельних ділянок Черкаської області (смт. Єрки, смт. Катеринопіль).

Спір у справі виник у зв`язку із несвоєчасним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання з виконання робіт на підставі Договору, у зв`язку з чим позивач заявляє про стягнення пені у розмірі 12 646,93 грн.

Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Матеріалами справи (акти про здачу-приймання наданих послуг №4 від 02.07.2021 та №5 від 09.07.2021) підтверджується надання відповідачем та прийняття позивачем послуг на підставі Договору щодо земельних ділянок Черкаської області (смт. Єрки, смт. Катеринопіль).

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст. 843, 846 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.1 Договору відповідач зобов`язаний був виконати роботи до 28.12.2020, проте роботи виконані 02.07.2021 та 09.07.2021, тобто з простроченням виконання зобов`язання.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем робіт на підставі Договору щодо земельних ділянок Черкаської області (смт. Єрки, смт. Катеринопіль).

Суд зазначає, що згідно приписів частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частина 2 статті 216 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (стаття 218 Господарського кодексу України).

Так, виходячи з положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з пунктом 1 статті 546, статті 547 Цивільного кодексу виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 Цивільного кодексу).

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором. При цьому, виконавець несе відповідальність за порушення договору в частині надання послуг відповідно до статі 906 Цивільного кодексу України, а в частині виконання робіт - відповідно до статті 891 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 7.4 Договору за порушення виконавцем строків надання послуг, передбачених п. 5.1 договору, останній сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно наданих або не наданих послуг за кожний день затримки.

Таким чином, враховуючи доведення факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором щодо надання послуг, дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов п. 7.4 Договору.

Також, судом враховано, що у відзиві на позовну заяву відповідач визнає затримку у наданні послуг за Договором.

Крім того, за умовами пункту 6.3.5 Договору виконавець зобов`язаний негайно письмово інформувати замовника про ускладнення, які виникають у ході надання послуг або про наявність обставин, що впливають на якість послуг, строки надання послуг чи ведуть до відхилення від умов, визначених в цьому договорі, протягом одного дня з моменту виникнення таких обставин.

Доводи відповідача про те, що затримка у надані послуг сталась з вини позивача, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів (опису вкладення у цінний лист, фіскальний чек, поштова накладна, тощо) звернення до відповідача з листами про надання необхідних для надання послуг документів, про ускладнення, які виникають у ході надання послуг або про наявність обставин, що впливають на якість послуг, строки надання послуг чи ведуть до відхилення від умов.

Наявні в матеріалах справи копії листів не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів звернення відповідача про надання необхідних для надання послуг документів, оскільки в матеріалах справі відсутні докази їх направлення/отримання.

Отже, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що мало місце прострочення кредитора та, як наслідок, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач вжив всіх належних заходів для належного виконання зобов`язання (наданню послуг) у строк по 28.12.2020 включно.

Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем зобов`язання в частині дотримання встановленого Договором строку надання послуг та на момент прийняття рішення відповідач суду не представив належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування відповідачу пені за прострочення виконання договірних зобов`язань.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто, визначаючи розмір заборгованості за Договором, зокрема, в частині пені суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

При цьому, судом враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. В той час, як відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків надання послуг у розмірі 30 987,40 грн., нарахованої за загальний період з 29.12.2020 по 09.07.2021, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 3; ідентифікаційний код 21616582) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Єжи Ґедройця будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (65012, м. Одеса, вулиця Пантелеймонівська, будинок 19; код ЄДРПОУ 40081200) пеню в розмірі 12 646 (дванадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий