Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2022 року Справа№200/12273/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1 (далі позивач), звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправними дії відповідача, які виразились у відмові здійснити переведення та призначення пенсії за нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та незастосуванні при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;
зобов`язати повторно розглянути заяву позивача від 10.08.2021 щодо переведення та призначення пенсії за нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;
зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за віком позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком за Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 10.08.2021, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що вона з 05.09.2011 отримувала пенсію призначену згідно до Закону України Про державну службу. 10.08.2021 позивач звернувся з письмовою заявою до управління ПФУ з проханням провести переведення та призначення пенсії у відповідності до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки. 06.09.2021 з листа відповідача позивач дізнався, що відповідачем проведено автоматичне осучаснення пенсії за нормами ст. 43 Закону №1058-ІV.
Позивач вважає, що відповідачем проігноровано той факт, що він звернувся із заявою щодо переведення та призначення пенсії за іншим законом, а не за роз`ясненням щодо її осучаснення (індексації). На думку позивача, такі дії органу пенсійного фонду є неправомірними, оскільки пенсія згідно Закону №1058-ІV раніше не призначалась і призначається вперше, а не здійснюється перехід з одного виду пенсії на інший, тому слід застосувати ч. 3 ст. 40 Закону №1058-ІV та здійснити таке переведення із дня подання заяви, тобто з 10.08.2021.
Ухвалою суду від 27.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 29.11.2021 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою від 27.01.2022 закрито підготовче провадження розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Зокрема зазначено, що позивач перебуває на обліку відповідача з 06.09.2008, пенсія вперше призначена у відповідності до Закону №3723-ХІІ.
У відповідності до п. 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 01.10.2017 автоматизованим способом позивачу проведено переведення пенсії призначеної за Законом №3723-ХІІ, на пенсію за віком згідно Закону №1058-ІV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 (з 01.10.2017- 3 764,40 грн.)
Враховуючи викладене, відповідач стверджує про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9 118,81 грн. У зв`язку з викладеним, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серія НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Позивач має пенсійне посвідчення від 03.10.2007 серія НОМЕР_3 , вид пенсії за віком.
З 06.09.2007 позивач знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію призначену за Законом України Про державну службу №3723-ХІІ. Вказана обставина не є спірною, та визнається сторонами.
10.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою довільного зразка, де просила перевести та призначити її пенсію за нормами ч.2. ст..40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням при розрахунку пенсії показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу, в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки. Зазначила що раніше за призначенням пенсії за не зверталась
Листом від 06.09.2021 відповідач повідомив позивачу, що його заяву розглянуто у відповідності вимог Закону України Про звернення громадян, а також про те що з 01.05. 2020 позивача автоматизованим способом проведено переведення з пенсії відповідно Закону №3723 на пенсію за віком обчислену згідно Закону № 1058. Розмір пенсії з 01.05.2020 складав 4259,55 грн.
З 01.03.2019 проведено масовий перерахунок пенсії згідно постанови КМУ від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,17, що склала 4404,35 грн. (3764,40 грн. х 17%).
З 01.05.2020 проведено массовий перерахунок пенсії згідно постанови КМУ від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категорім населення у 2020 році» відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, що склала 4888,83 грн. (4404,35 х 11%).
З 01.03.2021 проведенно масовий перерахунок пенсій згідно постанови КМУ від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, що склала 5426,60 грн. (4888,83 грн. х 1,11%).
Пенсію обчислено зі страхового стажу за даними пенсійної справи, який складає 37 років 11 місяці 10 днів (стаж врахований по 05 вересня 2007). Коефіцієнт стажу - 0,37917. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії складала 11523,93 грн. (5426,60 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016) * 2,12360 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2021 складав 4592,57 грн.: розмір пенсії за віком 4369,53 грн.; доплата за понаднормовий стаж 223,04 грн.
Відповідно до р.5 п.4. ст..42 Закону №1058 з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах.
З 01.04.2021 позивачу проведено автоматизованим способом перерахунок пенсії з додаванням стажу відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058.
Страховий стаж після перерахунку для обчислення пенсії враховано по 28.02.2021 та складає 41 рік 06 місяців 3 дня. Коефіцієнт стажу 0,41500.
Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії склала 11902,49 грн. (5426,60 грн. показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки з урахуванням індексації) *2,19336 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
Після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.04.2021 по теперішній час складає 5083,85 грн.
У відповіді зазначено, що згідно вищевикладеного провести перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 у розмірі 9118,81 грн. не має законних підстав.
Позивач не погодившись із діями відповідача, які на його думку полягали у відмові здійснити переведення та призначення пенсії за нормами Закону №1058-ІV та незастосування показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу, в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частина 3 статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок)пенсіїздійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком)пенсіїздійснюється шляхом поданнязаявита інших документів, необхідних для призначення (перерахунку)пенсії,до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку)пенсіївизначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
За приписами абзацу першого частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок)пенсіїрозглядає територіальний орган Пенсійного фонду тане пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку)пенсії.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Порядку № 22-1заявапро призначення, перерахунокпенсії,поновлення, переведення з одного видупенсіїна інший (Заявапропризначення/перерахунок пенсії- додаток 1);заявапро припинення перерахуванняпенсіїна поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманняпенсіїза місцем фактичного проживання, продовження виплатипенсіїза довіреністю, виплату частинипенсіїна непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатупенсіїза шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплатипенсіїза новим місцем проживання (Заявапро виплатупенсії- додаток 2);заявапро працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3);заявапро виплату недоотриманоїпенсіїу зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Абзацом шостим пункту 1.9 розділу І Порядку № 22-1 передбачено: днем звернення за перерахункомпенсії,переведенням з одного видупенсіїна інший, поновленням виплатипенсії,припиненням перерахуванняпенсіїна поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманнямпенсіїза місцем фактичного проживання, продовженням виплатипенсіїза довіреністю, виплатою частинипенсіїна непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатоюпенсіїза шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплатипенсіїза новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманоїпенсіїу зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію,заявиз усіма необхідними документами (у разі поданнязаявичерез вебпортал - дата реєстраціїзаявизі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що дозаявипро призначенняпенсіїза віком додаються такі документи, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до абзаців першого-другого пункту 2.23 розділу II Порядку № 22-1 при поданні особоюзаявив паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначенняпенсії,чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
За змістом пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1заяви,що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заявипро перерахунокпенсії,поновлення виплати раніше призначеноїпенсії,переведення з одного видупенсіїна інший, припинення перерахуванняпенсіїна поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманняпенсіїза місцем фактичного проживання, продовження виплатипенсіїза довіреністю, виплату частинипенсіїна непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатупенсіїза шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплатипенсіїза новим місцем проживання, виплату недоотриманоїпенсіїу зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку)пенсії; реєструєзаяву,перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою длявстановленняпідвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня поданнязаявипро призначенняпенсії,у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подаватизаявичерез вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняттязаяви,переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначенняпенсіїта пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибранийнеюспосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначенняпенсії, непізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстраціїзаявита сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За приписами абзаців другого - четвертого, шостого пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розглядузаявипідписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розглядузаявита поданих документів органом, що призначає пенсію, приймаєтьсянепізніше 10 днів після надходженнязаяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, аленебільше ніж на 15 днів.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного видупенсіїна інший, поновлення раніше призначеноїпенсіїприймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержанняпенсіїустановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію,непізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного видупенсіїна інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7 розділу IV Порядку № 22-1).
Підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера ззаявоюпро призначенняпенсіїта надання необхідних документів, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такоїзаявиприйняти мотивоване рішення про призначення або про відмову в призначенніпенсії.При цьому, рішення про відмову в призначенні пенсіїмає містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2020 року в справі № 229/4165/17.
Судом встановлено, що відповідач зазаявоюпозивача від 10.08.2021 жодного рішеннянеприйнято, відповідь назаявунадано листом від 06.09.2021, що свідчить про недотримання органом Пенсійного фонду Українивстановленогозаконодавством порядку вирішення питання про перерахунокпенсії,а саме: порушення положень частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV та пункту 4.3 Порядку № 22-1.
Твердження відповідача щодо недотримання позивачемвстановленогопорядку звернення за перерахункомпенсії,оскільки віннезвертався до відповідача іззаявою встановленого зразка,а відповідачем остаточне рішення стосовно розглядузаявипозивача про перерахунок йогопенсії неприймалося, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки змістзаявипозивача очевидно дає змогу оцінити намір заявника, містить всю необхідну інформацію, а відповідач в листі відповіді незазначав про неналежну форму та змістзаявипозивача про переведення та призначення пенсії.
За наведеного правового регулювання тавстановлениху справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставнонеприйняв вмотивоване рішення зазаявоюпозивача про перевод та призначенняпенсії.
Щодо наведених в листі від 06.09.2021 мотивів відмови в задоволенні заяви позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 2 ст.40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Так, згідно з ч.3 ст.45 №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Суд зазначає, що аналіз наведеного вище вказує на те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 31.05.2019 по справі №314/272/17, від 31.03.2020 по справі №348/1296/17, від 01.03.2021 по справі №488/1409/16-а.
Суд звертає увагу, що пенсію позивачу було призначено згідно Закону України Про державну службу.
Так, умови та порядок призначення (перерахунків) пенсій державним службовцям встановлюються спеціальними законами. До спеціальних законів відносяться Закон України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (Закон втратив чинність на підставі Закону N 889-VIII ( 889-19) від 10.12.2015, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону 889-VIII (889-19) від 10.12.2015, та Закон України "Про державну службу" №889-VІІ від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до п.п.10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII (01.05.2016): мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723- XII та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723- XII та Кабінету Міністрів України.
Приписами ст.90 Закону №889-VII визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Суд звертає увагу, що позивачу вперше було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, за Законом України «Про державну службу» позивачу призначалась пенсія в процентному відношенні до відповідних сум заробітної плати без застосування показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески.
При цьому, за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV позивач 10.08.2021 звернулась вперше.
Так, з урахуванням наведеного вище, суд звертає увагу, що позивач звертаючись після досягнення пенсійного віку, визначеного ст.26 Закону № 1058-ІV до пенсійного органу з заявою про перехід з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України "Про державне службу" на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-ІV набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону № 1058-ІV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону № 1058-ІV, оскільки за таким призначенням звернулась вперше.
Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 29.11.2016 по справі № 133/476/15-а нормою ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому, якщо особі було призначено пенсію відповідно до Закону України № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при досягненні пенсійного віку така особа виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, слід вважати, що за призначенням такої пенсії особа звертається вперше, і має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший. Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Наведений вище висновок також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17, яка зазначила, що Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV дійсно встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку призначення іншої пенсії за іншим законом має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Аналогічні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 по справі № 335/13242/16-а.
З приводу посилання заявника апеляційної скарги на відсутність правових підстав для повторного переведення позивача на пенсію за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки з 01.05.2020 позивачу вже було автоматично, без звернення особи, переведено з пенсії за віком згідно Закону України Про державну службу на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV,особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Таким чином, переведення (призначення) пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» може бути здійснене в автоматичному порядку, визначеному пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», коли розмір пенсії, розрахований за нормами цього Закону, є більшим, ніж розмір пенсії, отримуваної за іншим законом.
У свою чергу, переведення (призначення) пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» може бути здійснене також і власне за вибором пенсіонера.
Так, згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
У даному випадку має місце перехід з пенсії, передбаченоїЗаконом України "Про державну службу", на пенсію, передбаченуЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не переведення з одного виду пенсії, передбаченогоЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування",на інший вид, передбачений Законом № 1058.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідачем в даному випадку порушено процедуру розгляду заяви позивача, відсутнє відповідне рішення, та по суті не відповідає тому з чим зверталась позивач. Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає доцільним вийти за межі позовних вимог.
Враховуючи те, що відповідачем фактично заяву позивача не розглянуто належним чином, не прийнято відповідного рішення за результатами розгляду заяви, тому в даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо не розгляду відповідачем заяви позивача у встановленому законодавством порядку. Визнання бездіяльності відповідача протиправною охоплює вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача, які виразились у відмові позивачу здійснити переведення та призначення пенсії.
Належним способом захисту прав позивача, буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.08.2021 з урахуванням висновків викладених в цьому рішенні.
Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком за Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 10.08.2021, з урахуванням фактично виплачених сум, суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що на час розгляду справи відповідне рішення відповідачем не прийнято, відповідно ця вимога є передчасною та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3ст.139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Ч. 8 ст.139 КАС Українипередбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. (квитанція від 16.09.2021).
Враховуючи те, що спір виник в наслідок неправомірних відповідача, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які виразились у відмові ОСОБА_1 здійснити переведення та призначення пенсії за нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та незастосуванні при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;
зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2021 щодо переведення та призначення пенсії за нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком за Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 10.08.2021, з урахуванням фактично виплачених сум задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.08.2021 у встановленому законодавством порядку.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2021 з урахуванням висновків викладених в цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова
Судове рішення № 105047372, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 01.07.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/12273/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: