Рішення № 105047119, 29.06.2022, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/3305/22

Провадження №2/592/1222/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючого судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Панасовської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

у с т а н о в и в :

03.06.2022 року позивач звернувся до суду і свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 11.02.2022 року позивач звільнився з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником умов колективного договору (ч.3 ст. 38 КЗпП України). При звільненні з ним не був проведений повний розрахунок. За таких обставин просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 83794,78 грн, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день ухвалення рішення по справі та судові витрати.

06.06.2022 року ухвалою суду залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 15.06.2022 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

29.06.2022 року представником відповідача ОСОБА_3 надано відзив на позовну заяву, відповідно до якої відповідачем підтверджується заборгованість по заробітній платі позивача, що виникла станом на дату звільнення 11.02.2022 року в сумі 83794,78 грн (після відрахування податків). Наразі заборгованість залишається непогашеною. Розмір середньоденного заробітку позивача складає 540,27 грн, який підлягає оподаткуванню. Відповідач заперечує проти позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 24.02.2022 та до прийняття рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та 11.02.2022 року звільнився з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником умов колективного договору (ч.3 ст. 38 КЗпП України).

Після звільнення ОСОБА_1 11.02.2022 року з ДП «Завод обважених бурильних та ведучих труб», роботодавцем не проведено розрахунок по заробітній платі.

Станом на дату звільнення ОСОБА_1 , заборгованість по його заробітній платі та розрахункових за винятком утриманих ПДФО та військового збору складає 83794,78 грн, згідно з довідкою від 28.06.2022 року виданої ДП «Завод обважених бурильних та ведучих труб».

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписами ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Розмір середньоденного заробітку позивача складає 540,27 грн, який підлягає оподаткуванню, що підтверджується довідкою №00000000055 від 28.06.2022 року виданої ДП «Завод обважених бурильних та ведучих труб».

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми. Відповідно до Постанови ВП ВС від 26.06.2019 року у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум. Ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника. Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

При цьому суд вважає за можливе зменшити розмір середнього заробітку, оскільки в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і наразі режим воєнного стану в Україні триває; від початку запровадження воєнного стану в Україні відповідачем прийнято рішення припинити роботу підприємства, перш за все у зв`язку з неможливістю забезпечення безпеки працівників, 24.02.2022 видано наказ № 24/П «Про початок простою ДП «Завод ОБ та ВТ». З набранням чинності Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», було видано наказ від 24.03.2022 № 25/П «Про організацію трудових відносин в ДП «Завод ОБ та ВТ» в умовах воєнного стану». Крім того, внаслідок авіаудару 03.03.2022 в ході ведення бойових дій російською федерацією було пошкоджено майно підприємства, у тому числі трансформатор електропідстанції, через що робота підприємства стала повністю неможливою. Наразі проводяться відновлювальні роботи, які не завершені.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 14.02.2022 року по 23.02.2022 року, що становить 08 робочих днів, тобто сума середнього заробітку становить 4322 грн 16 коп.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню в повному обсязі, а вимоги щодо стягнення середнього заробітку частковому задоволенню.

Оскільки позивач при подачі даного позову був звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заборгованості із заробітної плати, тому відповідно до вимог ст.141ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 992 грн 40 коп. Крім того підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору стосовно вимог про стягнення середнього заробітку у розмірі 992 грн 40 коп.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, позивачем було надано суду договір про надання правничої допомоги № 14/02-02 від 14.02.2022 року, укладений між адвокатом Шаповаленком Р.О., з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, де в п. 3.1 зазначено про те, що за правову допомогу замовник сплачує адвокату винагороду у розмірі 5000 грн.

На думку суду вказана сума відповідає умовам договору про надання правової допомоги № 1 від 14.02.2022 року, а також обсягу виконаних представником позивача робіт (наданих юридичних послуг). Ухвалюючи рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд також приймає до уваги, що зі сторони відповідача клопотання про зменшення їх розміру заявлено не було.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб» (м.Суми, вул.Комарова, 2, код ЄДРПОУ 30991664) про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 83794грн 78коп.,середній заробітокза часзатримки розрахункупри звільненніза періодз 14.02.2022року по23.02.2022року включноу розмірі4322грн 16коп.з послідуючимутриманням зцієї сумиподатків іобов`язковихплатежів,судовий збіру розмірі992грн 40коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб» на користь держави судовий збір у сумі 992 грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.Ю. Корольова