Рішення № 105038292, 22.06.2022, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2022

м. Одеса

Справа № 522/5930/21

Провадження № 2/522/233/22

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді - Ярема Х.С.

при секретарі судового засідання - Кніш Д.А.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представник відповідача - Балюк Б.Ю.

розглянув у загальному позовному провадженні справу

за позовом ОСОБА_1

до Одеської міської ради

про встановлення факту проживання зі спадкодавцем понад п`ять років.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

1.05.04.2021 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради.

2.Позивач просить суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) понад п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3.13.04.2021 відкрито провадження у справі.

4.17.05.2021 відповідач подав відзив на позов.

5.07.09.2021 закрито підготовче провадження.

ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

6.Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проживав більше ніж з 2014 року з двоюрідною тіткою ОСОБА_4 . Хоча й ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі, проте з дружиною не проживає, не веде спільне господарство з 2002 року. З цього часу проживав разом з ОСОБА_4 як племінник і тітка. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом не лише тому, що ОСОБА_5 була похилого віку, одинокою, через стан здоров`я не могла доглядати сама за собою, а тому, що вся сім`я ОСОБА_6 , в тому числі й покійний чоловік ОСОБА_5 , син та онук вважали його протягом усього життя своїм племінником. Відповідно як тітка і племінник вони вели спільне господарство разом, він купував продукти та ліки, сплачував комунальні послуги, робив усю роботу по дому. ОСОБА_1 знають усі сусіди, знають що він проживає з ОСОБА_5 як одна сім`я, як родич. Також єдиний онук померлої відмовився від спадщини та підтвердив факт проживання ОСОБА_1 з бабусею. ОСОБА_1 займався похованням.

7.Відповідач вважає, що факт ведення спільного господарства як одна сім`я не підтверджено жодними доказами. Перебування ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі свідчить про неможливість проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 , також відсутні докази, що вони є тітка і племінник. Крім того, враховуючи незначну різницю у віці між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 можливо стверджувати, що вони проживали як чоловік і дружина, що, у свою чергу, виключає можливість визнання його спадкоємцем четвертої черги, оскільки він перебував в іншому шлюбі. Також ОСОБА_1 зареєстрований за іншою адресою. Не є основною ознакою ведення спільного господарства проживання в одній квартирі. Також ОСОБА_4 перебувала на обліку як одинока особа і мала соціального працівника, що доглядав за нею, що виключає проживання з нею ОСОБА_1 однією сім`єю.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8.04.08.1949 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено шлюб (прізвище дружини після шлюбу « ОСОБА_6 ».

9. ІНФОРМАЦІЯ_4 в подружжя народився син ОСОБА_9 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

10.Сином ОСОБА_9 , та, відповідно, онуком ОСОБА_4 , є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).

11. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 проживали та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

12. ІНФОРМАЦІЯ_6 помер чоловік ОСОБА_7 .

13.23.06.1993 ОСОБА_4 склала заповіт (на належну їй частину квартири АДРЕСА_1 ) на ім`я сина ОСОБА_9 .

14.15.01.1998 ОСОБА_4 склала заповіт (на належну їй садовий будинок) на ім`я сина ОСОБА_9 .

15. ІНФОРМАЦІЯ_7 помер син ОСОБА_9 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ).

16.04.07.2017 ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ).

17. ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_11 помер (актовий запис про смерть № 12814 від 16.12.2019).

18.26.03.2020 ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченої довіреності уповноважила ОСОБА_1 отримувати призначену їй пенсію.

19. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 20.07.2020).

20.В листі Департаменту праці та соціальної політики № 02-19/80 від 27.05.2021 зазначено, що ОСОБА_4 з «20.02.2020 по 19.07.2020» перебувала на обліку у територіальному центрі як одинока особа у відділенні соціальної допомоги вдома та користувалась послугами соціального робітника.

21.20.07.2020 між ОСОБА_12 укладено договір-замовлення про надання послуг щодо поховання ОСОБА_4 ОСОБА_12 отримав кремірований прах ОСОБА_4 . 21.07.2020 між ОСОБА_12 та ПП «Доліщан» укладено договір-замовлення на організацію проведення поховання ОСОБА_4 .

22.11.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вступ у спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

23.11.01.2021 зареєстровано спадкову справу № 67044343 (номер у нотаріуса 1-2021) щодо майна померлої ОСОБА_4 .

24.На підставі нотаріально посвідченої заяви, складеної 29.12.2020, внук померлої - ОСОБА_10 відмовився від спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , зазначивши, що він проживав з ОСОБА_4 однією родиною більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

25. ОСОБА_1 інвалідом другої групи (довідка № 074474), учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС (посвідчення серії НОМЕР_5 ).

26. ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13 .

27.З 11.08.1999 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

28.Згідно з довідкою № 26 від 25.01.2021, виданою головою ОСББ «Бреуса 16» Садовнічий В.М. проживає без реєстрації з 2014 року по теперішній час за адресою АДРЕСА_1 .

IV. ВИСНОВКИ СУДУ

29.Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

30.Згідно зі ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

31.У даній справі спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4 помер, а спадкоємець за законом відмовився від спадщини на користь іншої особи, спадкування відбувається за законом.

32.Згідно з ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

33.Отже встановлення вказаного факту має визначені юридичні наслідки, що полягають у отриманні статусу спадкоємця четвертої черги.

34.Особою, яка претендує визнання спадкоємцем четвертої черги спадкування після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , як такий, що проживав зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

35.Для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім`єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п`ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім`єю.

36.Ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

37.Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

38.У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Правила статті 1264 ЦК не стосуються дітей, влаштованих у прийомні сім`ї та дитячі будинки сімейного типу.

39.Згідно з цими роз`ясненнями, до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

40.Проте зазначене положення поширюється щодо осіб - чоловіка або жінки, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі, але не поширюється щодо інших осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім`єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини.

41. ОСОБА_1 стверджував, що з ОСОБА_5 проживав як племінник та тітка. Кровні родинні відносини між не може підтвердити, вони є далекими родичами.

42.В свою чергу відповідач заперечував можливість визнання ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги, оскільки він перебував у іншому зареєстрованому шлюбі.

43.Суд з цими доводами відповідача не погоджується.

44.Наявність зареєстрованого шлюбу важливо лише для з`ясування факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, які перебувають у фактичних сімейних відносинах, і не має значення для інших випадків.

45.У пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

46.Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

47.Тобто, відсутність у ОСОБА_1 безпосередніх родинних зв`язків з ОСОБА_4 не спростовує можливості факту їх спільного проживання однією сім`єю.

48.Разом з тим, відповідач, посилаючись на незначну різницю у віці між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , вважає, що вони проживали як чоловік і дружина. Це виключає можливість визнання його спадкоємцем четвертої черги, оскільки він перебував в іншому шлюбі. Суд такі доводи відхиляє. Доказів про це не надано, з свідчень, допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , цього також не встановлено.

49.Позивач пояснив, що фактично проживав з ОСОБА_4 більше, ніж 5 років до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ще за життя подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_4 визнавали та приймали його як племінника, що також можуть підтвердити свідки. Перебуває в зареєстрованому шлюбі, проте з дружиною не проживає, не веде спільне господарство з 2002 року. Після того як помер ОСОБА_7 , ОСОБА_4 залишилась одна, а стан її здоров`я не дозволяв обслуговувати саму себе. Так як ОСОБА_1 ще за життя ОСОБА_7 був близьким до цієї сім`ї переїхав жити до тітки ОСОБА_4 . З цього часу проживали разом як племінник і тітка. До того ж так склалось його особисте життя, що з дружиною він не проживав, іншого житла не мав. Майнового інтересу до майна ОСОБА_4 не мав, не був зареєстрований в її квартирі, знав, що вона склала заповіт на ОСОБА_11 , що був її кровним родичем. Проте те це не впливало на їхні сімейні відносини. Знаючи про це, він піклувався про неї. Стверджує, що проживали саме як одна сім`я, а не просто тому, що вона потребувала допомоги.

50.Вказані ним обставини були підтверджені свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,, які зазначали, що позивач та ОСОБА_4 проживали разом як тітка і племінник, вели спільне господарство. Пояснили, що чули і знали про ОСОБА_1 ще за життя ОСОБА_7 , чоловіка ОСОБА_4 . Вони дуже часто про нього говорили, називали «наш племінник», він постійно приходив до них. А через деякий час після того як ОСОБА_7 помер він проживав з ОСОБА_4 постійно. Його усі сусіди знають і сприймають як племінника. ОСОБА_1 виконував усю хатню роботу, готував, піклувався про неї, оплачував усі послуги. Син ОСОБА_4 помер, а внук не проживає в Україні.

51.Оцінюючи наведені сторонами докази щодо підтвердження факту проживання однією сім`єю суд звертає окрему уваги, що це відносини як племінника і тітки. Якщо факт проживання як чоловіка та жінки однією сім`єю здебільшого пов`язується з особистісно-моральним зв`язком між такими людьми, то у відносинах між племінником і тіткою може бути лише спільний побут, родинне ставлення один до одного. А зважаючи на вік позивача та померлої іншого (спільний відпочинок, придбання вартісних предметів, тощо), як прото спільний побут, піклування один про одного, придбання необхідного для спільного проживання, участі у витратах на утримання майна, не могло їх пов`язувати.

52.Суд погоджується, що особа може фактично і не проживати за місцем своєї реєстрації. З 11.08.1999 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , а довідкою № 26 від 25.01.2021, виданою головою ОСББ «Бреуса 16» підтверджено, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації з 2014 року по теперішній час за адресою АДРЕСА_1 . Відсутність факту реєстрації в квартирі ОСОБА_4 не може однозначно розцінюватись як прояв відсутності бажання ОСОБА_4 зареєструвати ОСОБА_1 в квартирі, не свідчить, що вони не могли і без цього проживати як сім`я.

53. ОСОБА_1 це пояснював тим, що у нього з ОСОБА_4 було дуже хороше родинне відношення один до одного, майнового інтересу до її майна не виявляв, вона вправі була розпоряджатись квартирою на власний розсуд. Це не впливало на їхні сімейні відносини. Знав, що є онук, який є спадкоємцем.

54.Також суд приймає до уваги і ту обставину, що на підставі нотаріально посвідченої заяви, складеної 29.12.2020, внук померлої - ОСОБА_10 відмовився від спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , зазначивши, що він проживав з ОСОБА_4 однією родиною більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

55. ОСОБА_1 надав копії квитанцій про оплату комунальних послуг за 2020 рік. Решту не може надати, так як після смерті ОСОБА_4 він не має доступу до квартири, квартира опечатана правоохороними органами, а всі речі залишились в квартирі. Крім того, на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 26.03.2020 отримував за неї пенсію, до цього пенсію приносили додому.

56.Підсумовуючи всі обставини в сукупності суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не просто проживав в квартирі, а вони вели спільний побут.

57.Посилання відповідача на те, що ОСОБА_4 перебувала на обліку як одинока особа та користувалась послугами соціального робітника, тому факт проживання з ОСОБА_1 однією сім`єю є сумнівним, суд зазначає.

58. В листі Департаменту праці та соціальної політики № 02-19/80 від 27.05.2021 зазначено, що ОСОБА_4 з «20.02.2020 по 19.07.2020» перебувала на обліку у територіальному центрі як одинока особа у відділенні соціальної допомоги вдома та користувалась послугами соціального робітника.

59.Чим обумовлено написання такого періоду «20.02.2020 по 19.07.2020» відповідач не пояснив. Водночас ОСОБА_1 пояснив, він звертався до територіального центру для отримання допомоги соціального працівника. Оскільки ОСОБА_4 була хвора, не вставала останнім часом, потребувала як жінка також гігієнічного догляду. Він є племінником і тому вирішив, що в цьому питанні потрібна допомога соціального працівника-жінки. Наведене суд розцінює як піклування ОСОБА_1 про ОСОБА_4 .

60.Також саме ОСОБА_1 та його син займались організацією та проведенням похорону ОСОБА_4 .

61.За таких обставин, суд вважає, що надані докази в їх сукупності свідчать про доведеність позивачем факту його спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 протягом останніх п`яти років до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

62.За таких обставин, суд робить висновок про обгрунтованість позову ОСОБА_1 та задовольняє його.

Керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ) понад п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01.07.2022.

Суддя Х.С. Ярема