Постанова № 105037082, 30.06.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/678/22

Провадження № 3/163/574/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2022 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю представника Волинської митниці Кондратюка І.П.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0466/20500/22 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Туркменістан, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, закордонний паспорт НОМЕР_1 , посвідка на проживання № НОМЕР_2 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), який 22лютого 2017року черезмитний пост"Козелець"Чернігівської митниціДФС увізавтомобіль "Деу",польський номернийзнак НОМЕР_3 ,номер кузова НОМЕР_4 ,в режимітимчасового ввезенняв Українуна строкдо 22лютого 2018року,перевищив строктимчасового ввезенняцього транспортногозасобу особистогокористування більшеніж на30діб,що виявлено20квітня 2022року намитному посту"Ягодин"Волинської митниці,чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.

На розгляд справи порушник не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та місце розгляду; заяв чи клопотань щодо суті протоколу та процедури його розгляду не подав.

Його захисник адвокат Бондаренко В.А. на електронну адресу суду направив письмові пояснення, клопотання про відкладення судового засідання не заявив.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, письмовими поясненнями порушника, службовою запискою інспектора митниці.

Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

В письмових поясненнях причиною невиконання зобов`язання про зворотне вивезення автомобіля порушник відсутність інформації про місцезнаходження транспортного засобу, однак не навів причин такого незнання, а факту, що він з приводу порушення відповідного строку не звертався в митні органи, не заперечив.

Отже, обставин, що об`єктивно та відповідно до закону перешкоджали б йому виконати зобов`язання реекспорту транспортного засобу, порушник не навів.

Твердження захисника у його письмових поясненнях про недоведеність факту тимчасового увезення транспортного засобу ОСОБА_4 безпідставне, оскільки такий факт стверджений як витягом з програмного комплексу АСМО "Інспектор", так і письмовими поясненнями самого порушника.

Зазначене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення його від відповідальності.

Щодо застосування в цій справі положень Закону України від 08 листопада 2018 року №2612-VIII в редакції Закону України від 16 травня 2019 року №2725-VIII вбачаються підстави для такого висновку.

Закон від 08 листопада 2018 року №2612-VIII опублікований в газеті "Голос України" 24 листопада 2018 року і набрав чинності з наступного дня. При цьому зміни до ст.481 МК України вступали в дію через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування.

Законом від 16 травня 2019 року №2725-VIII строк набрання чинності таких змін збільшено до 270 днів, тому редакція ч.6 ст.481 МК України є чинною з 22 серпня 2019 року.

Строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 22 лютого 2018 року. З 23 лютого 2018 року почалась бездіяльність ОСОБА_1 щодо виконання обов`язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.

Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.

На момент свого початку протиправна бездіяльність ОСОБА_1 строком понад 10 діб тягнула відповідальність за редакцією ч.3 ст.481 МК України, яка передбачала стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_3 до часу складення протоколу про порушення митних правил своє зобов`язання не виконав і продовжував протиправну бездіяльність.

Отже, вчинене ОСОБА_4 триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, слід кваліфікувати за ч.6 ст.481 МК України.

Враховуючи доведеність вини порушника та передбачену законом санкцію, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у вигляді конфіскації транспортного засобу в дохід держави.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді конфіскації в дохід держави автомобіля "Деу", польський номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , вартістю 15789,60 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій