Рішення № 105034052, 27.06.2022, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" червня 2022 р. Справа № 924/235/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області

до акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, філії - Хмельницьке обласне управління АТ "Ощадбанк", м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

про спонукання виконати умови договору

за участю представників:

позивача: Григорук С.В. - згідно з ордером від 26.04.2022

відповідача: Поперецький О.В. - згідно з довіреністю від 20.12.2021

третьої особи: Коваль Н.Т. - згідно з довіреністю від 24.05.2022

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області звернулось до суду з позовом до АТ "Державний ощадний банк України", м. Київ, філії - Хмельницьке обласне управління АТ "Ощадбанк", м. Хмельницький , в якому просить зобов`язати АТ "Ощадбанк" належним чином виконувати умови договору від 04.01.2022 №26814, а саме: умови п. 2.1.9 договору щодо черговості списання коштів.

Ухвалою суду від 09.05.2022 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ, призначено підготовче засідання на 26.05.2022, яке відкладено на 14.06.2022.

Ухвалою суду від 14.06.2022 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 27.06.2022.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в порушення умов п. 2.1.9 договору про договірне списання №26814 від 04.01.2022 (для виконання договору постачання природного газу від 29.06.2021 №7503-НГТ-34), укладеного між АТ "Ощадбанк" в особі керуючої філії - Хмельницьке обласне управління АТ "Ощадбанк", КП "Тепловик" та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", щодо визначеної черговості списання коштів, банк списав кошти з рахунку позивача на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", не виконавши при цьому першочергові платіжні доручення на виплату заробітної плати працівникам підприємства. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 509, 526, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідач у відзиві на позов (від 23.05.2022) проти позовних вимог заперечив. Посилаючись на умови п. п. 2.1.2, 2.1.3, 2.1.5 договору, повідомив про надходження до АТ "Ощадбанк" від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" повідомлення №18 від 19.04.2022 з реєстром вимог для здійснення договірного списання, в якому за №86 зазначений клієнт КП "Тепловик" із сумою списання 13094030,82 гривень. зазначає, що таке договірне списання за умовами договору здійснюється в сумі залишку грошових коштів, що склався на рахунку клієнта на момент здійснення списання. З огляду на положення п. п. 1.9, 2.25, 3.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 №22, якими, зокрема передбачено, що платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунках платника, зауважив, що коли позивач надав платіжні доручення №2877 від 20.04.2022 на суму 129648,46 грн, №2883 від 21.04.2022 на суму 243589,64 грн на виплату заробітної плати працівникам, зазначених коштів на рахунку не було в наявності. Ці платіжні доручення не могли бути виконані (зокрема, не можливе часткове виконання), при цьому інші операції (на меншу суму) були проведені банком з урахуванням наявного залишку коштів та черговості. Коли залишок коштів на рахунку дозволив провести відповідні платіжні доручення позивача, таке проведення було здійснене банком. Звертає увагу на те, що договором не передбачено, що банк має припинити всі платежі згідно з черговістю з метою накопичення необхідної для виконання платіжного доручення суми. Вважає, що позивачем не доведено порушення банком зобов`язань за договором, а обраний спосіб захисту не відповідає законодавству (носить декларативний характер, не підпадає під примусове виконання обов`язку в натурі).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у письмових поясненнях від 25.05.2022, посилаючись на положення ст. ст. 4, 20 ГК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України вважає, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати певні умови договору загалом, без конкретного визначення, які саме дії має вчинити відповідач на виконання своїх зобов`язань за договором та на відновлення прав (інтересів) позивача, носять неконкретний характер, тому обраний позивачем спосіб захисту прав чи інтересів не може призвести до ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів, що є підставою для відмови у позові.

У відповіді на відзив (від 02.06.2022) позивач вважає посилання відповідача на виконання Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 №22, такими, що трактуються ним на свою користь. Зокрема, у розпорядженні вказано, що здійснення списання має відбуватись згідно з умовами договору, а договором між сторонами чітко визначена черговість списання у разі одночасного надходження до банку кількох документів. Стверджує, що відповідач може виконувати повідомлення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (сьома черга) лише після списання коштів на заробітну плату (п`ята черга) та має акумулювати необхідні для виплати заробітної плати кошти.

Відповідач у запереченнях (від 09.06.2022) з посиланням на умови укладеного з позивачем договору банківського обслуговування від 05.03.2019 та Правила банківського обслуговування клієнтів, мікро, малого та середнього бізнесу в АТ "Ощадбанк", затверджені постановою правління АТ "Ощадбанк" від 27.11.2015 №1049, зазначив, що саме умовами договору банківського обслуговування передбачено обов`язок клієнта - позивача не просто своєчасно поповнювати рахунок грошовими коштами з метою забезпечення можливості здійснення Банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а й здійснювати щоденну перевірку відповідності залишку грошових коштів на рахунку на кінець банківського дня із залишками коштів на початок банківського дня з урахуванням оборотів за цей день. З огляду на положення ст. ст. 1, 22, 27 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" стверджує, що відсутність на рахунку клієнта коштів, достатніх для виконання платіжного доручення, є підставою для його невиконання банком, адже банк не може переказати більше коштів, ніж є в наявності на рахунку клієнта. Відповідно, у такому випадку відповідальність у повному обсязі покладається на платника, який ініціював відповідний грошовий переказ. АТ "Ощадбанк" діяло в порядку, визначеному договором про договірне списання та спеціальним законодавством, що регулює порядок безготівкових розрахунків, а кошти за повідомлення №18 від 18.04.2022 були списані правомірно в межах суми, що була акумульована на рахунку платника протягом операційного часу, за відсутності на рахунку позивача коштів для виконання інших (за №2877 від 20.04.2022 та № 2883 від 21.04.2022) платіжних документів КП "Тепловик". Щодо тверджень позивача про акумулювання коштів на рахунку зазначив, що таке акумулювання можливе тоді, коли відповідальною особою підприємства буде здійснюватися належний контроль та планування за відповідними надходженнями та витратами коштів на рахунку підприємства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, оскільки вони є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, вказуючи на те, що банк діяв відповідно до вимог договору та чинного законодавства. Зауважив про неефективність обраного позивачем способу захисту.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримала позицію відповідача щодо неефективності обраного позивачем способу захисту прав.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.03.2015 між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та КП "Тепловик" укладено договір банківського рахунку №11457 та договір банківського рахунку №11457/1 (у національній валюті).

В якості додаткового договору до вищенаведених договорів між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради укладено договір банківського обслуговування від 05.03.2019 №3008823180822155931 (далі - договір РКО).

Згідно з п. 1.1 договору РКО Сторони домовились, що підписанням цього договору Сторони підтверджують факт прийняття Клієнтом пропозиції укласти Договір (оферти), умови якого визначаються Правилами банківського обслуговування Клієнтів мікро, малого та середнього бізнесу АТ «Ощадбанк» та Правилами здійснення операцій за рахунками, відкритими юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у АТ «Ощадбанк», які оприлюднені та доведені до Клієнта шляхом публічного розміщення в приміщенні установи Банку, а також на сайті Банку.

Відповідно до п. 1.5 договору РКО інші умови надання Послуг, не визначені цим Договором, містяться в Правилах та Правилах КПК, які є невід`ємною частиною Договору і до яких Клієнт приєднується шляхом підписання цього Договору.

Підписанням цього договору клієнт засвідчує, що він ознайомлений з Правилами, Правилами КПК, Тарифами Банку та тарифами КПК, які діють на момент його підписання, погоджується вважати умови вказаних Правил, КПК, Тарифів Банку та Тарифів КПК обов`язковими для застосування до відносин, які виникли на підставі цього Договору (п. 1.6 договору РКО).

За умовами п. 1.7 договору РКО Клієнт несе відповідальність за дотримання норм цього Договору, Правил та Правил КПК, в тому числі Користувачами СДО та Держателями, які діють за його дорученням та/або від його імені.

09.02.2021 до договору РКО укладено додатковий договір №1, в якому сторони дійшли згоди викласти розділ 1. Предмет договору в редакції, згідно з якою цей документ (розділ 1 договору банківського обслуговування) у сукупності із заявами щодо надання окремих видів послуг становить індивідуальну частину договору банківського обслуговування від 05.03.2019 №3008823180822155931 в розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і є невід`ємною частиною договору.

Договір укладено сторонами відповідно до ст. 634 ЦК України та складається з таких документів, кожен з яких становить його невід`ємну частину: цього документу - розділу І договору банківського обслуговування, який підписаний сторонами і шляхом підписання якого клієнт приєднався до Правил, Правил КПК, Тарифів Банку і Тарифів КПК; Правил банківського обслуговування Клієнтів мікро, малого та середнього бізнесу АТ «Ощадбанк» - розділ ІІ договору банківського обслуговування, які є невід`ємною частиною договору; Правил здійснення операцій за рахунками, відкритими юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у АТ «Ощадбанк» - розділ ІІІ договору банківського обслуговування, які є невід`ємною частиною договору; Тарифів Банку та Тарифів КПК, які є невід`ємною частиною договору; додаткових договорів (угод до цього договору), що містять посилання на нього, укладених сторонами; заяв(и) щодо надання окремих видів послуг.

У матеріали справи надано Правила банківського обслуговування Клієнтів мікро, малого та середнього бізнесу в АТ «Ощадбанк» (зі змінами, далі - Правила), відповідно до п. 2.1 яких вони є системою затверджених і оприлюднених норм, що встановлюють порядок та умови надання Банком Клієнту Послуг, перелік та склад яких визначений укладеним з ним Договором, цими Правилами та Правилами КПК. Правила розміщуються на інформаційних стендах в доступних для Клієнтів приміщеннях Установ Банку та на Сайті Банку в електронній формі, в тому числі в файлі, який доступний для вільного копіювання засобами Сайту та збереження на комп`ютерній техніці будь-якої особи.

Положення цих Правил застосовуються до відносин між Банком та Клієнтом щодо надання Клієнту Послуг виключно на виконання Договору, що містить посилання на застосування цих Правил. Правила (в т.ч. додатки до Правил) є невід`ємною частиною Договору і не застосовуються окремо від умов Договору (п. 2.2 Правил).

Згідно з п. 2.7 Правил підписанням Договору Клієнт підтверджує згоду на отримання Послуг на умовах та в порядку, передбачених цими Правилами та Правилами КПК. Підписанням Договору, Клієнт приєднується до договору, умови якого містяться в цих Правилах, Правилах КПК та є договором приєднання, згідно із ст. 634 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2.8. Правил передбачено, що Банк надає Клієнту Послугу на умовах, визначених Правилами та Правилами КПК, до моменту отримання Банком письмової заяви Клієнта про відмову від Послуг, або до моменту скасування цих Правил та Правил КПК.

Банк на підставі укладеного з Клієнтом договору на дає останньому послуги в порядку та на умовах, визначених законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, цими Правилами, Правилами КПК, договором КЕП та договором, за умови наявності технологічної можливості для надання послуг та їх оплати Клієнтом в розмірі, визначеному відповідно до діючих на момент надання таких послуг Тарифів Банку (п. 2.9 Правил).

Відповідно до п. 3.28 Правил Банк здійснює договірне списання коштів з рахунку Клієнта на користь третьої особи за умови оформлення Клієнтом умов договірного списання за формою, визначеною Банком.

Банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок Клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про проведення операцій за рахунком відповідно до законодавства України (пп. 4.1.4 Правил), приймати до виконання розрахункові документи та електронні документи, оформлені та надані Клієнтом відповідно до умов цих Правил, договору та законодавства України (пп. 4.1.22 Правил); виконувати розрахункові документи Клієнта не пізніше наступного банківського дня за днем надходження розрахункового документа до Банку (пп. 4.1.23 Правил).

Згідно з п. 4.3 Правил Клієнт зобов`язується:

- виконувати умови Договору, цих Правил, Правил КПК та вимоги законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України (пп. 4.3.2);

- своєчасно поповнювати рахунок (крім окремого поточного рахунку та/або спеціального і поточного рахунку та/або Депозитного рахунку) грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на ньому, з метою належного виконання своїх обов`язків за Договором, цими Правилами та Правилами КПК щодо сплати на користь Банку вартості наданих послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення Банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а також в інших випадках, визначених Договором, Правилами та Правилами КПК, для реалізації Банком права договірного списання коштів з Рахунку (пп. 4.3.5);

- здійснювати розрахунки в межах залишку коштів на рахунку протягом встановленого операційного часу та післяопераційного часу в порядку, визначеним Договором та Правилами зі сплатою вартості Послуг згідно з діючими Тарифами Банку (пп. 4.3.6);

- на підставі отриманої за допомогою СДО виписки з Рахунку здійснювати щоденну перевірку відповідності залишку грошових коштів на Рахунку на кінець Банківського дня із залишками коштів на початок Банківського дня з врахуванням оборотів за цей день, а також реквізитів платежів проведених протягом цього дня, відповідно до наданих Банку розрахункових документів (пп. 4.3.11).

Відповідно до пп. 4.4.1 Правил Клієнт має право самостійно розпоряджатися наявними на Рахунку коштами в порядку, визначеному законодавством України, за винятком примусового чи договірного списання коштів чи зупинення операцій Клієнта за рахунком, у випадках, передбачених законодавством України, Правилами, Правилами КПК та Договором.

Банк не несе відповідальності за затримку здійснення розрахункових операцій за рахунком, якщо така затримка виникла внаслідок несвоєчасного надання Клієнтом документів або у випадку їх невідповідності встановленим вимогам або у разі відсутності коштів на відповідному рахунку Клієнта (пп. 11.6 Правил).

29.06.2021 між комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради як споживачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» як постачальником укладено договір постачання природного газу №7503-НГТ-34, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах договору. Вказаний договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 30.06.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. п. 1.1, 13.1 договору).

04.01.2022 між АТ «Ощадбанк» в особі керуючої ТВБВ №10022/094 філії - Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» Дячук Н.В., яка діє на підставі довіреності від 15.12.2021 (далі - Сторона 1, Банк), комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської, ради (далі - Сторона 2, Клієнт), товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Сторона 3), укладено договір №26814 про договірне списання (далі - договір) з рахунку Клієнта, що обслуговується Банком на підставі договору банківського обслуговування №3008823180822155931 від 05.03.2019 (далі - договір РКО).

Згідно з п. 2 договору Банк та Клієнт домовилися з 01.01.2022 і до повного виконання грошових зобов`язань Клієнта, що виникли на підставі укладеного між Клієнтом та Стороною 3 Договору постачання природного газу №7503-НГТ-34 від 29.06.2021 з урахуванням усіх додаткових договорів, угод, додатків, змін та доповнень до нього, укладених та тих що будуть укладені до нього (далі - договір постачання), реалізовувати свої права та обов`язки за договором РКО з урахуванням наступних умов.

Клієнт доручає Банку та надає йому право здійснювати договірне списання коштів з вказаного в договорі рахунку Клієнта на вказаний у договорі поточний рахунок Сторони 3, відкритий АТ "Ощадбанк" у м. Київ або інший поточний рахунок Сторони 3, реквізити якого будуть зазначені нею у повідомленні, передбаченому пп. 2.1.2 цього договору, для проведення розрахунків Клієнта із Стороною 3 за договором постачання. При цьому Сторона 3 є отримувачем коштів при здійсненні договірного списання коштів. Договірне списання коштів з рахунку для розрахунків за договором постачання здійснюється у випадку отримання Банком від Сторони 3 повідомлення, направленого Банку із використанням системи дистанційного обслуговування «Корпоративний Клієнт - банк» та оформленого за формою згідно з додатком 1 до цього Договору, про необхідність здійснення оплати за природний газ шляхом щоденного договірного списання Банком залишку грошових коштів з Рахунку Клієнта на Рахунок Сторони 3, яке скріплене випущеним кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг АТ «Ощадбанк» кваліфікованим електронним підписом уповноваженого представника Сторони 3 з кваліфікованою електронною позначкою часу, доданою у визначеному законодавством прядку, в якому зазначається інформація про: настання строку виконання Клієнтом грошових зобов`язань за договором постачання (із зазначенням його реквізитів), розмір таких грошових зобов`язань, реквізити рахунку або іншого поточного рахунку Сторони 3, номер та дата повідомлення (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.1.3 договору повідомлення оформляється Стороною 3 в банківські дні не пізніше 14 годин 00 хвилин та направляється Банку не пізніше 14 годин 30 хвилин. Повідомлення оформлені або направлені з порушенням цієї умови, Банк має право виконати за наявності технічної можливості. У разі надходження до Банку протягом одного банківського дня до 14 год. 30 хв. більше одного Повідомлення щодо Клієнта виконанню підлягає те, яке було оформлене пізніше згідно з даними доданої кваліфікованої електронної позначки часу. У разі надходження до Банку в різні банківські дні різних за змістом Повідомлень щодо Клієнта виконанню підлягає Повідомлення, яке було отримане Банком пізніше, а попереднє Повідомлення припиняє виконуватись.

Повідомлення є одержаним Банком з часу відображення в системі дистанційного обслуговування «Корпоративний Клієнт-банк» Стороні 3 статусу про одержання Повідомлення (п. 2.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1.5 договору з дня отримання Банком Повідомлення, якщо воно надійшло в Банк з дотриманням пп. 2.1.2 цього договору, Банк кожного банківського дня до 16 год. 00 хв. здійснює договірне списання коштів з Рахунку в сумі залишку грошових коштів, що склався на Рахунку Клієнта станом на момент здійснення договірного списання, щоб сукупна сума переказаних у зв`язку з отриманням Повідомлення коштів не перевищувала зазначеного у Повідомленні розміру грошових зобов`язань за договором постачання. Зазначене договірне списання коштів здійснюється на підставі оформленого Банком меморіального ордеру, у зв`язку з чим Банк переказує кошти на Рахунок або інший поточний рахунок Сторони 3, зазначений у Повідомленні: Банк здійснює договірне списання, передбачене цим договором, без будь-яких передумов відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, якщо інше не передбачено договором, Банк не подає в якості передумови для здійснення договірного списання коштів будь-яких довідок, запитів, вимог, не очікує і не вимагає від Клієнта або іншої особи чи установи надання документів або інформації, крім зазначених в цьому договорі Повідомлень, і не перевіряє та не розслідує причини і обставини, пов`язані з договірним списанням коштів з Рахунку. Банк не несе відповідальності за обґрунтованість договірного списання коштів та за обчислення сум, що підлягають договірному списанню.

Згідно з п. 2.1.9 договору у разі одночасного надходження до Банку кількох документів, на підставі яких повинно здійснюватися списання грошових коштів з Рахунку, Банк списує кошти з Рахунку в такій черговості, якщо інша не буде передбачена законодавством: у першу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів; у другу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором; у третю чергу списуються грошові кошти на підставі інших рішень суду; у четверту чергу списуються грошові кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету; у п`яту чергу списуються кошти за розрахунками Клієнта з найманими працівниками та пов`язані з цим обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України; у шосту чергу списуються грошові кошти для виконання грошових зобов`язань Клієнта перед Банком в порядку договірного списання; у сьому чергу списуються грошові кошти у зв`язку з отриманням Повідомлення для виконання грошових зобов`язань Клієнта перед Стороною 3 за договором постачання; у восьму чергу списуються грошові кошти за іншими розрахунковими документами, та на підставі інших умов договору РКО або цього договору.

Пунктом 2.1.10 договору встановлено, що Клієнт зобов`язується не надавати жодних прав на договірне списання коштів чи інших прав щодо Рахунку Клієнта третім особам до повного виконання грошових зобов`язань перед Стороною 3 за договором постачання.

Сторони на підставі частини 3 статті 1066 Цивільного кодексу України погодили встановити, що з дня отримання Банком Повідомлення, якщо воно надійшло в Банк з дотриманням пп. 2.1.2 цього договору, і до припинення договірного списання коштів на підставі такого Повідомлення з підстав та в порядку, встановлених цим договором, застосовується наступний виключний перелік напрямків використання грошових коштів на Рахунку: грошові кошти з Рахунку можуть бути переказані виключно з підстав та у напрямках, вказаних в пп. 2.1.9 цього договору (п. 3 договору).

У п. 4 договору зазначено, що він є змішаним та передбачає послуги щодо здійснення договірного списання, а також умови про внесення до договору РКО змін, які встановлюють особливості надання послуг за договором РКО.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін (за наявності) та діє протягом строку дії договору РКО (п. 11 договору).

Договір містить підписи представників сторін, відтиски їх печаток.

Відповідачем у матеріали справи надано реєстр вимог для здійснення договірного списання (повідомлення) від 18.04.2022 №18, в якому ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" повідомило відповідача про настання строків виконання грошових зобов`язань та необхідність договірного списання коштів в оплату за природний газ відповідно до договору №7503-НГТ-34 від 29.06.2021 (п. 86 повідомлення).

Відповідачем видано розпорядження від 19.04.2022 №91 про здійснення договірного списання, у якому вирішено здійснити обмеження видаткових операцій за рахунками, зазначеними в реєстрі вимог для здійснення договірного списання (повідомлення) №18 від 18.04.2022 та за якими необхідно здійснити договірне списання коштів відповідно до умов договору(-ів) про договірне списання, окрім тих, що зазначені в договорах, зазначених в реєстрі; відповідно до умов договорів здійснювати кожного банківського дня договірне списання коштів на рахунок, зазначений в реєстрі, в сумі залишку грошових коштів, що склався на рахунках, зазначених в реєстрі, на момент списання, до повного виконання грошових зобов`язань клієнта за договорами постачання природного газу в сумі та з призначенням платежу, зазначеними в реєстрі; після виконання розрахунків відповідно до п. 2 цього розпорядження в повному обсязі, поновити операції по рахунках, зазначених в реєстрі.

У матеріали справи надано копії платіжних доручень щодо договірного списання з рахунку позивача на рахунок ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" грошових коштів в оплату за природний газ за договором від 29.06.2021 №6503/НГТ-34: від 20.04.2022 №42-86 на суму 60422,18 грн, від 25.04.2022 №1426829823 на суму 232980,55 грн, від 22.04.2022 №8637587223 на суму 132430,79 гривень.

Згідно з випискою з рахунку позивача за період з 20.04.2022 по 22.04.2022 з рахунку 20.04.2022 було списано на користь ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» кошти в сумі 60422,18 грн за номером документа 42-86, в сумі 132430,97 грн за номером документа 8637587223 в якості договірного списання грошових коштів в оплату за природний газ по договору постачання №7503-НГТ-34 від 29.06.2021.

Позивач звернувся до відповідача з листом (від 21.04.2022), в якому посилаючись на пп. 5 п. 2.1.9 договору про договірне списання від 04.01.2022 №26814, зауважив, що відповідачем 20.04.2022 з розрахункового рахунку були списані кошти по платіжному дорученню №42-86 ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» на суму 60422,18 грн, не враховуючи того, що потрібно було провести раніше платіжне доручення №2872 від 20.04.2022 на суму 129648,46 грн з призначенням платежу «заробітна плата працівників», яке знаходилось в банку ще до 14:00 год. У листі позивач, зокрема вимагав усунути допущене порушення договірних умов.

У листі від 20.04.2022 №213 позивач просив відповідача надати пояснення, чому 19.04.2022 року платіжним доручення №42-86 здійснено списання коштів в розмірі 6311609,76 грн з рахунку підприємства, посилаючись на обставини воєнного стану та внесення змін до законодавчих актів, документів.

Листом від 20.04.2022 №214 позивач просив відповідача при списанні коштів враховувати вимоги, передбачені пп. 5 п. 2.1.9 договору про договірне списання від 04.01.2022 №26814, щодо п`ятої черги списання коштів, а також зарезервувати кошти в сумі 1500000,00 грн для розрахунків з найманими працівниками.

Позивачем надано витяг з колективного договору підприємства на 2017-2021 роки (розділ "Оплата та нормування праці"), який містить, зокрема положення щодо термінів виплати заробітної плати працівникам. Так, відповідно до п. п. 4.13, 4.15 колективного договору передбачено здійснювати виплату заробітної плати в робочі дні два рази на місяць: аванс - не пізніше 22, остаточну виплату - не пізніше 7 числа наступного місяця. Виплачувати заробітну плату напередодні у разі, коли день її виплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем. Не допускати порушення термінів виплати заробітної плати. Заробітну плату виплачувати в першочерговому порядку перед іншими платежами після сплати обов`язкових платежів.

Згідно з довідкою позивача (від 02.06.2022 №274) середній місячний фонд заробітної плати працівників складає 1833962,00 гривень. До довідки додано копії звіту про фінансові результати за перший квартал 2022 року, де в рядку 2505 зазначено фактичні витрати на оплату праці за цей період.

У матеріалах справи наявні платіжні доручення від 20.04.2022 №2877 щодо оплати позивачем на рахунок Хмельницької філії ПАТ КБ «Приватбанк» 129648,46 грн заробітної плати за квітень 2022 року (містить відмітку про одержання банком 20.04.2022, про проведення банком 21.04.2022, 08:51:34; такі ж відомості зазначені в інформації з програмного забезпечення банку), від 21.04.2022 №2883 щодо оплати позивачем на рахунок Хмельницької філії ПАТ КБ «Приватбанк» 243589,64 грн заробітної плати за квітень 2022 року (містить відмітку про одержання банком 21.04.2022; відповідно до виписки по рахунку, наданої банком, кошти сплачені (проведені банком) 27.04.2022, 08:55:49).

Також у матеріали справи відповідачем надано виписки по рахунку позивача за 20-22, 25-27 квітня 2022 року, в яких відображено надходження та виплати коштів, залишки коштів на рахунку на початок та кінець дня.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи слідує, що між АТ "Ощадбанк" в особі філії - Хмельницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (Сторона 1, Банк), комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської, ради (Сторона 2, Клієнт), товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Сторона 3), укладено договір від 04.01.2022 №26814 про договірне списання з рахунку Клієнта, що обслуговується Банком на підставі договору банківського обслуговування №3008823180822155931 від 05.03.2019 (договір РКО).

У п. 4 договору зазначено, що він є змішаним та передбачає послуги щодо здійснення договірного списання, а також умови про внесення до договору РКО змін, які встановлюють особливості надання послуг за договором РКО.

Згідно з п. 1. 38 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» списання договірне - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом, або згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно п. п. 2, 2.1 вищенаведеного договору з 01.01.2022 і до повного виконання грошових зобов`язань Клієнта, що виникли на підставі укладеного між Клієнтом та Стороною 3 Договору постачання природного газу №7503-НГТ-34 від 29.06.2021, Клієнт доручає Банку та надає йому право здійснювати договірне списання коштів з вказаного в договорі рахунку Клієнта на вказаний у договорі поточний рахунок Сторони 3 для проведення розрахунків Клієнта із Стороною 3 за договором постачання.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з копіями платіжних доручень від 20.04.2022 №42-86 на суму 60422,18 грн, від 22.04.2022 №8637587223 на суму 132430,79 грн та випискою з рахунку позивача за період з 20.04.2022 по 22.04.2022 було здійснено, зокрема договірне списання з рахунку позивача на рахунок ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" грошових коштів в оплату за природний газ за договором від 29.06.2021 №6503/НГТ-34.

Позивач стверджує, що вказані дії відповідача порушують п. 2.1.9 договору про договірне списання, яким встановлено черговість списання коштів з рахунку позивача, а саме: за наявності невиконаних платіжних доручень позивача від 20.04.2022 №2877 на суму 129648,46 грн та від 21.04.2022 №2883 на суму 243589,64 грн із призначенням платежу на виплату заробітної плати працівникам (які згідно з п. 2.1.9 договору про договірне списання відносяться до третьої черги) відповідачем неправомірно списано кошти на оплату природного газу за договором від 29.06.2021 №6503/НГТ-34 (які згідно з п. 2.1.9 договору про договірне списання відносяться до сьомої черги).

Судом враховується, що згідно з п. 2.1.9 договору у разі одночасного надходження до Банку кількох документів, на підставі яких повинно здійснюватися списання грошових коштів з Рахунку, Банк списує кошти з Рахунку в такій черговості, якщо інша не буде передбачена законодавством: у першу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів; у другу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором; у третю чергу списуються грошові кошти на підставі інших рішень суду; у четверту чергу списуються грошові кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету; у п`яту чергу списуються кошти за розрахунками Клієнта з найманими працівниками та пов`язані з цим обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України; у шосту чергу списуються грошові кошти для виконання грошових зобов`язань Клієнта перед Банком в порядку договірного списання; у сьому чергу списуються грошові кошти у зв`язку з отриманням Повідомлення для виконання грошових зобов`язань Клієнта перед Стороною 3 за договором постачання; у восьму чергу списуються грошові кошти за іншими розрахунковими документами, та на підставі інших умов договору РКО або цього договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Такі ж положення містяться в п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Так, підпунктом 4.1.23 Правил банківського обслуговування Клієнтів мікро, малого та середнього бізнесу в АТ "Ощадбанк" (далі - Правила), які є невід`ємною частиною укладеного між сторонами договору банківського обслуговування від 05.03.2019 №3008823180822155931 (особливості надання послуг за яким визначено договором про договірне списання від 04.01.2022 №26814), передбачено, що Банк зобов`язаний виконувати розрахункові документи Клієнта не пізніше наступного банківського дня за днем надходження розрахункового документа до Банку.

Разом з тим, підпунктами 4.3.5, 4.3.6, 4.3.11 Правил на Клієнта покладено обов`язки, зокрема своєчасно поповнювати рахунок (крім окремого поточного рахунку та/або спеціального і поточного рахунку та/або Депозитного рахунку) грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на ньому, з метою належного виконання своїх обов`язків за Договором, цими Правилами та Правилами КПК щодо сплати на користь Банку вартості наданих послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення Банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а також в інших випадках, визначених Договором, Правилами та Правилами КПК, для реалізації Банком права договірного списання коштів з Рахунку; здійснювати розрахунки в межах залишку коштів на рахунку.

Також за змістом пп. 4.4.1 Правил Клієнт має право самостійно розпоряджатися наявними на Рахунку коштами в порядку, визначеному законодавством України, за винятком, зокрема договірного списання коштів за рахунком, у випадках, передбачених законодавством України, Правилами, Правилами КПК та Договором.

Банк не несе відповідальності за затримку здійснення розрахункових операцій за рахунком, якщо така затримка виникла, в тому числі у разі відсутності коштів на відповідному рахунку Клієнта (пп. 11.6 Правил).

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції, як зазначено у п. 1.3, поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов`язкові для виконання ними.

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках (п. 1.9 Інструкції).

Згідно з п. 2.22 Інструкції банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження згідно зі статтею 1072 Цивільного кодексу України та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня. Банк може виконувати платіжні доручення клієнтів з урахуванням сум, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), якщо це визначено в договорі банківського рахунку (п. 2.25 Інструкції).

Пунктом 3.6 Інструкції передбачено, що платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника. Договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень.

Таким чином, з аналізу наведених положень Правил, які є невід`ємною частиною договору банківського обслуговування від 05.03.2019 №3008823180822155931, та Інструкції слідує, що виконання розрахункових документів клієнта відбувається за наявності на рахунку клієнта коштів у сумі, достатній для такого виконання. Доказів договірного врегулювання між банком та позивачем (платником) іншого порядку виконання платіжних доручень, зокрема на випадок відсутності/недостатності коштів на рахунках, у матеріали справи не надано.

З огляду на наведене суд вважає слушними доводи відповідача щодо правомірності виконання ним платіжних доручень позивача лише за наявності на рахунку позивача коштів, достатніх для їх повного виконання, враховуючи при цьому вимоги п. 2.1.9 договору.

Як убачається з матеріалів справи, а саме: наданих відповідачем виписок по рахунку позивача за 20-22, 25-27 квітня 2022 року, в яких відображено надходження, виплати, залишки коштів на рахунку на початок та кінець дня, станом на момент подання позивачем платіжного доручення від 20.04.2022 №2877 щодо оплати 129648,46 грн заробітної плати, коштів на рахунку позивача в сумі, достатній для його виконання, не було. Достатня для виконання вказаного платіжного доручення сума коштів з`явилась на рахунку 21.04.2022, після чого платіжне доручення від 20.04.2022 №2877 було виконане.

Також станом на момент подання позивачем платіжного доручення від 21.04.2022 №2883 щодо оплати 243589,64 грн заробітної плати на рахунку позивача були відсутні кошти у достатній сумі, а тому виконання платіжного доручення відбулось 27.04.2022, після появи на рахунку позивача достатньої суми коштів.

Зазначених у виписках надходжень та виплат коштів позивач не заперечив, однак відсутність достатньої кількості коштів для виконання платіжних доручень щодо оплати заробітної плати мотивував неправомірним (без дотримання черговості) списанням коштів на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", що не дозволяло закумулювати необхідну суму коштів.

Проте наведені доводи позивача суд оцінює критично, оскільки в укладеному сторонами договорі про договірне списання позивач доручив відповідачу та надав йому право кожного банківського дня до 16 год. 00 хв. здійснювати договірне списання коштів для проведення розрахунків із третьою особою в сумі залишку грошових коштів, що склався на рахунку станом на момент здійснення такого списання (п. 2.1, п. 2.1.5 договору про договірне списання).

Таке щоденне списання саме залишку грошових коштів, що склався на рахунку, сторонами договору не поставлено у залежить від черговості, визначеної п. 2.1.9 договору про договірне списання, яка, у свою чергу, застосовується за умови наявності грошових коштів, достатніх для виконанння списання, яке відноситься до тієї чи іншої черги.

З огляду на наведене, доводи позивача про обов`язок відповідача здійснювати акумулювання коштів, необхідних для виконання платіжних доручень щодо виплати заробітної плати, є необгрунтованими, оскільки суперечать як обов`язку відповідача здійснювати щоденне договірне списання в сумі залишку грошових коштів для проведення розрахунків із третьою особою, так і обов`язку здійснювати договірне списання грошових коштів, які належать до 1-4 черги, якщо на рахунку наявні достатні для цього кошти.

З приводу посилань позивача на право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю та соціальних виплат суд вважає за необхідне звернути увагу на положення ст. 627 ЦК (свобода договору) та право сторін визначити такі умови договору, які би гарантували дотримання вищезазначеного права для працівників позивача.

Матеріалами справи та сторонами підтверджується, що станом на час звернення позивача до суду з позовом платіжні доручення позивача від 20.04.2022 №2877 та від 21.04.2022 №2883 щодо виплати заробітної плати працівникам, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, виконані. При цьому у позові позивач просить зобов`язати АТ "Ощадбанк" належним чином виконувати умови договору від 04.01.2022 №26814, а саме: умови п. 2.1.9 договору щодо черговості списання коштів.

Судом враховується, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цими ж статтями визначено невичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Частинами 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист та звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний законом інтерес та спосіб його захисту.

З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тож, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у позові.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №908/581/18).

Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У зв`язку з цим суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності та ефективності обраного способу судового захисту.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду суб`єкт порушеного права може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова від 22.08.2019 у справі №925/1265/16).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02) в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

У рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, згідно з яким верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовчу діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №922/1899/16).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі №826/7380/15 з посиланням на ст. 13 Конвенції виклала позицію, відповідно до якої правосуддя за своєю суттю визнається ефективним лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити також із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто самостійно визначити, яке його право, на його суб`єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як зазначалося вище, судом не встановлено неналежного виконання відповідачем умов договору від 04.01.2022 №26814, а саме: умови п. 2.1.9 договору щодо черговості списання коштів під час виконання платіжних доручень позивача щодо виплати заробітної плати працівникам, на які він посилається у позові. Крім того, факт виконання відповідачем вказаних платіжних доручень унеможливлює задоволення вимоги про зобов`язання відповідача виконати умови п. 2.1.9 договору щодо черговості списання коштів при виконанні таких платіжних доручень. Інших обставин, які би свідчили про існуюче порушення прав позивача та для захисту яких необхідно застосувати обраний позивачем спосіб, позивачем не наведено та не обґрунтовано.

З іншого боку, рішення суду не може стосуватися захисту прав позивача, порушення, невизнання або оспорення якого ще не відбулося, тобто захисту на майбутнє. Також рішення суду не може бути спрямоване лише на констатацію обов`язку відповідача, який на нього покладений в силу договору чи закону.

Вимоги позивача про зобов`язання відповідачів виконати певні умови договору загалом, без конкретного визначення, які саме дії має вчинити відповідач на виконання своїх зобов`язань за договором та на відновлення прав позивача, носять неконкретний характер, тому такий спосіб захисту права не може призвести до ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від у справі №914/2489/20).

Так, у контексті ефективності обраного способу захисту суд вважає за необхідне звернути увагу на відсутність зазначення позивачем конкретних дій відповідача, які би він мав вчинити на виконання умов п. 2.1.9 договору від 04.01.2022 №26814, в тому числі в порядку примусового виконання рішення суду в ході виконавчого провадження, та які би призвели до відновлення прав позивача. Заявлений позивачем спосіб захисту прав та інтересів є неефективним, адже судовий акт не може бути реально виконаним, у тому числі шляхом примусового його виконання органами державної виконавчої служби. Судовий акт має бути не лише законним, але й таким, що може бути реально виконаним, у результаті чого досягається позитивний ефект та дійсне відновлення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним у розумінні вищенаведених норм, оскільки задовольнивши таку вимогу, суд не здійснить захисту прав позивача та не відновить їх, і задоволення такої вимоги не створить для відповідача будь-яких обов`язків щодо позивача та фізично не зможе бути виконане в порядку виконавчого провадження, а лише констатує зобов`язання визначені у договорі.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначалося вище, відсутність порушеного права, невідповідність або неефективність обраного позивачем способу його захисту встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

З огляду на вищенаведені обставини справи та положення законодавства, суд доходить висновку про недоведення позивачем наявності у нього порушеного, невизнаного або оспореного права, яке може бути ефективно захищене чи відновлене в обраний ним спосіб, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Судові витрати позивача, в тому числі зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області до акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, філії - Хмельницьке обласне управління АТ "Ощадбанк", м. Хмельницький, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ про зобов`язання АТ "Ощадбанк" належним чином виконувати умови договору від 04.01.2022 №26814, а саме: умови п. 2.1.9 договору щодо черговості списання коштів, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 30.06.2022.

Суддя В.В. Виноградова

1 - до справи, 2 - позивачу (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 2, блок 4), 3 - відповідачу (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г), 4 - третій особі (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1). Всім рек. з пов. про вруч.

Адреси електронної пошти:

1. Позивача: info@teplovik.org,

2. Відповідача: PasOpo.22@oschadbank.ua, Lawyer.00@oschadbank.ua, advokatlutsk@i.ua

3. Третьої особи: tepol_vte@naftogaztrading.com.ua