Рішення № 105026947, 02.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10252/20

провадження № 2/753/2406/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Вербицькому В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги з урахуванням уточнень мотивовані тим, що ОСОБА_1 є споживачем центрального опалення та гарячої води, які постачає їй позивач за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач своєчасно не сплачував кошти за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим, за ним утворилась заборгованість з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 70 798,38 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 10 липня 2020 року відкрито провадження у даній справіта призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у уточненнях на позов та просила їх задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Тобто, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП ««Київтеплоенерго».

Відповідно до абзацу 10 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Згідно з п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Згідно з п.30 Правил, споживач зобов`язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не належним чином сплачує за надані й йому житлово-комунальні послуги з 01 травня 2018 року, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком позивача, за ним утворилась заборгованість, що станом на 01 грудня 2019 року становить 4 861,98 грн., з яких: заборгованість за послуги з централізованого опалення - 2 955,09 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води - 1 906,89 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з 01 травня 2018 року в розмірі 4 861,98 грн. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій з 01 травня 2018 року, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України з 01 травня 2018 року, яка підлягає стягненню становить 46,60 грн., що складається з 3% річних у розмірі 20,64 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 22,96 грн.

Крім того, судом встановлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» до та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) до Додатки до нього, відповідно до яких ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло права грошової вимоги до боржників, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опаленнята гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отриманні кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів,(особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку №1 та Додатку №2 до цього договору.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Додатку №1 до Договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 65 892,80 грн. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов договору новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку №1 та/або Договору №2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене цим договором. Крім того новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних та інфляційних нарахувань.

Таким чином позивач прийняв право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги у розмірі 65 892,80 грн. та прийняв право вимоги відповідача будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з оплати за спожиті послуги.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не належним чином сплачував за надані йому житлово-комунальні послуги з 01 березня 2016 року до 01 травня 2018 року, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком позивача, за ним утворилась дана заборгованість.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Так, відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони право на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи та розрахунку заборгованості звернувся до суду 26 червня 2020 року з вимогами починаючи з 01 березня 2016 року, тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

Згідно з приписами статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Таким чином з врахуванням викладеного, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з 01 березня 2016 року до 01 липня 2017 року,в зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності в даній частині.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача - 35 654 грн. 93 коп. заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення з 01 липня 2017 року до 30.04.2018 року, 4 370 грн. 94 коп. заборгованості за спожиті послуги з гарячого водопостачання за період з 01 липня 2017 року до 30.04.2018 року, 2 486 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 988 грн. 55 коп. 3%-річних, 2 955 грн. 09 коп. заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення з 1.05.2018 року, 1 906 грн. 89 коп. заборгованості за спожиті послуги з гарячого водопостачання за період з 1.05.2018 року, 22 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 20 грн. 64 коп. 3%-річних, 2 102 грн. судового збору, 53 грн. судових витрат, а всього 50 561 грн. 18 коп.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 102 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду та витрат пов`язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 53 грн.

Враховуючи викладене та керуючись стст. 253, 256, 261,267, 322, 509, 514, 525, 526, 610, 612, 625ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»; Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. за № 1357 з подальшими змінами та доповненнями, стст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" 35 654 грн. 93 коп. заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення до 30.04.2018 року, 4 370 грн. 94 коп. заборгованості за спожиті послуги з гарячого водопостачання за період до 30.04.2018 року, 2 486 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 988 грн. 55 коп. 3%-річних, 2 955 грн. 09 коп. заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення з 1.05.2018 року, 1 906 грн. 89 коп. заборгованості за спожиті послуги з гарячого водопостачання за період з 1.05.2018 року, 22 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 20 грн. 64 коп. 3%-річних, 2 102 грн. судового збору, 53 грн. судових витрат, а всього 50 561 грн. 18 коп., в задоволенні решти вимог позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя :