Ухвала суду № 105016675, 30.06.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4319/22

Провадження № 1-кс/204/1079/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю прокурора Мазур К.

за участю підозрюваного ОСОБА_1

за участю захисника Пасічної І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнянськ, Запорізької області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, раніше судимого:

-30 вересня 2020 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до 1 року позбавлення волі,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Подолякіної А.Ф., погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра Мазур К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що Указом Президента України № 66/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено військовий стан, та впроваджено визначені ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» заходи правового режиму воєнного стану. В тому числі, Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 року «Про продовження строку дії воєеного стану в Україні» з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвили 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Крім цього, у зв`язку із веденням в Україні воєнного стану, Президентом України прийнято Закон України №2117-ІХ від 03.03.2022 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», відповідно до якого частину четвертустатті 185після слів«у великихрозмірах» доповнитисловами «чив умовахвоєнного абонадзвичайного стану».Достовірно знаючипро те,що навсій територіїУкраїни введеновоєнний стан, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,28.06.2022року близько13години 10хвилин,перебуваючи заадресою:м.Дніпро,вул.Новокримська,буд.3-А,в приміщеннімагазину №211ТОВ «Сільпо-Фуд»,будучи ранішесудимим завчинення умисногокримінального правопорушенняпроти власності,став нашлях вчиненнянового умисного,вчинення кримінальногоправопорушення.Реалізуючи свійзлочинний умисел,направлений навчинення таємноговикрадення чужогомайна (крадіжка),вчиненого повторно,в умовахвоєнного станудіючи умисно,з корисливихмотивів,перебуваючи завказаною вищеадресою увказаний вищечас, ОСОБА_1 ,побачив навітрині магазину№211ТОВ «Сільпо-Фуд»масло «President»82%,вагою 200гр.,штрих-код3228022910023,яке визначив,як об`єктзлочинного посягання.Продовжуючи реалізуватисвій злочиннийумисел,направлений натаємне викраденнячужого майна(крадіжка),вчиненого повторно ОСОБА_1 підійшов довітрини змаслом магазину№211ТОВ «Сільпо-Фуд»,де знаходилосьвказане вищемасло татаємно,шляхом вільногодоступу,взяв 13пачок масла«President»82%,вагою 200гр.,штрих-код3228022910023,та поклавїх дочорного поліетиленовогопакету,що буву нього.Після чого, ОСОБА_1 ,діючи умисно,повторно,з корисливихмотивів таособистої зацікавленості,тримаючи присобі таємновикрадене майно,покинув приміщеннявказаного магазину,чим спричинивпотерпілому ТО«ѳльпо-Фуд»,матеріальну шкоду,яка закту інвентарізації,наданої управляючиммагазину №211ТОВ «Сільпо-Фуд»,становить 1586грн.З урахуваннямвикладеного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюється утаємному викраденнічужого майна(крадіжка),вчиненого вумовах воєнногостану,тобто злочині,передбаченому ч.4ст.185КК України.27.06.2022року о18.18годині (датата часфактичного затримання-28.06.2022року 14.20години),за підозроюу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ч.185КК України,в порядкуст.208КПК Українизатримано: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Вільнянськ,Запорізької області,українця,громадянина України,маючого середнюосвіту,офіційно непрацевлаштованого,неодруженого,зі слівмає наутримані малолітнюдитину,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_2 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,зі слівраніше судимого:-2020року Кіровськимрайонним судомм.Дніпропетровська зач.2ст.185КК Українидо покаранняу виглядіарешту строкомна 10місяців.Звільнений узв`язку звідбуттям покаранняв жовтні2021року.28.06.2022року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в порядкуст.ст.276-278КПК Україниповідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України.Підозра відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК Українипідтверджується таобґрунтовується зібранимипід часдосудового розслідуваннядоказами,а саме: протоколомогляду місцяподії від28.06.2022;протоколом оглядумісця подіївід 28.06.2022;протоколом допитусвідка ОСОБА_2 ;протоколом допитусвідка ОСОБА_3 ;протокол пред`явленнядля впізнаннязі свідком ОСОБА_2 ;протоколом оглядувід 29.30.2022;речовим доказомвилученим вході досудовогорозслідування,а такожіншими матеріаламикримінального провадженняу своїйсукупності.В діях ОСОБА_1 вбачаються ознакикримінального правопорушенняпередбаченого ч.4ст.185КК України,за якезаконом передбаченепокарання увигляді позбавленнямволі строкомвід п`ятидо восьмироків.Відповідно довимог п.4ч.1ст.184КПК Українипід часдосудового слідствавстановлено наявністьризиків,передбачених упередбачені п.п.1,5ч.1ст.177КПК України,а саме:1)Можливість переховуватисявід органів досудовогорозслідування та/абосуду. В ходіпроведення досудовогорозслідування встановлено,що ОСОБА_1 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину,санкція якогопередбачає виключнепокарання увигляді позбавленняволі строкомвід п`ятидо восьмироків.В органудосудового розслідуванняє достатніпідстави вважати,що,враховуючи тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення,підозрюваний ОСОБА_1 усвідомлює невідворотністьпокарання завчинене нимкримінальне правопорушення,а томуз метоюуникнення відповідальності,може переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята суду.Слід зазначити,що ОСОБА_1 постійного офіційногомісця роботине має,міцних соціальнихзв`язків немає,що вказуєна можливістьпереховування останньоговід досудовогорозслідування тасуду.Крім того,враховуючи,що УказомПрезидента України№ 66/2022від 24.02.2022року «Провведення воєнногостану вУкраїні»,у зв`язкуз військовоюагресією РосійськоїФедерації,на всійтериторії Українивведено військовийстан,останній можепокинути територіїДніпропетровської областіта України.2)Може вчинитиінше кримінальнеправопорушення. Враховуючи,особу підозрюваного ОСОБА_1 ,який єраніше судимийза корисливізлочини,постійного офіційногомісця роботине має,на моментпідписання підозрипро вчиненнякримінального правопорушенняміцних соціальнихзв`язків немає,то євсі підставивважати,що ОСОБА_1 може вчинятиінші кримінальніправопорушення,незважаючи навведення воєнногостану вУкраїні.Враховуючи сукупністьвищевикладених обставин,суспільну небезпекудій підозрюваного,вчинених вумовах воєнногостану,досудове розслідуванняприходить довисновку,що вразі застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівщодо підозрюваного ОСОБА_1 таких як:особисте зобов`язання,особиста порука,застава,домашній арешт,існує реальназагроза переховуванняйого відорганів досудовогорозслідування тасуду,незаконного впливуна свідківта експертів,перешкоджання кримінальномупровадженню іншимчином,не призведутьдо забезпеченнянормальної поведінкипідозрюваного тавиконання процесуальнихрішень укримінальному провадженні.Вказані ризики,передбачені ст.177КПК України,є обґрунтованими,а враховуючите,що такізапобіжні заходияк:-особисте зобов`язання;-застава;-домашній арешт;не зможутьзашкодити підозрюваномууникнути відоргану досудовогорозслідування,оскільки базуютьсялише насуб`єктивному відношенніпідозрюваного донеобхідності виконанняпокладених нанього обов`язків, а-особиста порукане можебути застосованадо ОСОБА_1 з урахуваннямвідсутності осіб,які заслуговуютьна довіру.Враховуючи сукупністьвищевикладених обставин,а саме:наявність обґрунтованоїпідозри ОСОБА_1 у вчиненніумисного,кримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України,за вчиненняякого Кримінальнимкодексом Українипередбачене покаранняу видіпозбавлення воліна строкдо 8років;особу підозрюваного,застосування до ОСОБА_1 іншого,більш м`якогозапобіжного заходу,не зможезапобігти ризикам,передбаченим п.п.1,5ч.1ст.177КПК України,та виконанняпідозрюваним покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків.Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати йому нічний домашній арешт, оскільки він має дитину.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного нічний домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити нове кримінальне правопорушення. Всі зазначені ризики знайшли підтвердження у судовому засіданні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною)метою застосуваннязапобіжних заходіву кримінальномупровадженні єзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків.Застосування такихзаходів завждипов`язаноіз необхідністюзапобігання ризикам,передбаченим ст.177КПК.Слідчий суддя,суд маєзважати,що слідчий,прокурор немають праваініціювати застосуваннязапобіжного заходуза відсутностідля цьогопідстав,передбачених ст.177КПК.Тому,в разірозгляду відповідногоклопотання,не підкріпленоговизначеними уКПК метоюта підставами,останнє маєбути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, при розгляді даного клопотання суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, відсутність постійного місця роботи, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки будучи раніше судимий за аналогічний злочин, знаходячись на іспитовому строці, вчинив злочин проти власності, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням цього слідчий суддя вважає, що достатньою сумою застави необхідно визначити 125 000 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогопро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 26 серпня 2022 року.

Визначити заставу у розмірі 125000(стодвадцять п`ятьтисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти напідозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.О. Дубіжанська