Ухвала суду № 105015529, 28.06.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15390/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Волкова С.Я. при секретарі Зінченко М.М., за участю прокурора Петренка Д.С., захисника Берьозки Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Петренка Дмитра Сергійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

установив:

28.06.2022 р. прокурор третього відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Петренко Д.С. звернувся до суді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000620 від 25.05.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У клопотанні зазначено, що статтею 33 Конституції України закріплено право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, вільно залишати її територію, за винятком обмежень, які встановлюються законом, утім таке право згідно ст. 64 Конституції України може обмежуватися в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 р. строком на 30 діб, строк дії якого продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р. на 30 діб, № 259/2022 від 18.04.2022 р. на 30 діб, № 341/22 від 17.05.2022 р. на 90 діб.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 , маючи на меті отримання грошових коштів за незаконне переправлення осіб чоловічої статі призовного віку через державний кордон України поза пунктом пропуску на територію Республіки Молдова, вступив у попередню злочинну змову із ОСОБА_2 . Так, 23.06.2022 р. ОСОБА_3 , будучи залученим до проведення негласних слідчих (розшукових) дій правоохоронними органами, в ході телефонної розмови із ОСОБА_2 запитав у нього чи існує можливість незаконного перетину державного кордону України трьома особами чоловічої статі призовного віку, на що ОСОБА_2 повідомив, що така можливість існує і вартість даної послуги складатиме 10 000 доларів США. В подальшому ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1 , під час телефонної розмови із ОСОБА_3 вказав щоб він разом із трьома особами, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, прибули 24.06.2022 р. близько 14 год. до м. Могилів-Подільський Вінницької області та очікували його подальших вказівок. На виконання даної вказівки 24.06.2022 р. близько 14 год. ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які, діючи в межах конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами, прибули до м. Могилів-Подільський Вінницької області, звідки ОСОБА_3 здійснив телефонний виклик ОСОБА_2 . У телефонній розмові ОСОБА_2 вказав щоб ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 прибули до кафе «Карамболь», що розташоване по вул. Стависька, 2 в м. Могилів-Подільський Вінницької області, де на них буде чекати особа. На виконання даної вказівки 24.06.2022 р. ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 прибули до кафе «Карамболь», що розташоване по вул. Стависька, в м. Могилів-Подільський Вінницької області, поблизу якого їх зустрів ОСОБА_1 . Перебуваючи у приміщенні кафе «Карамболь», що розташоване по вул. Стависька, 2, в м. Могилів-Подільський Вінницької області, ОСОБА_1 , діючи в межах єдиної злочинної змови з ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, роз`яснив ОСОБА_3 деталі механізму організації і надав вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України, який за вказівкою ОСОБА_1 мав відбутись 24.06.2022 р. після 18 год., і отримав від ОСОБА_3 за сприяння у незаконному перетині державного кордону України трьома особами чоловічої статі грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США.

Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний, його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вислухавши пояснення учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

24.06.2022 р. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.06.2022 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332КК України, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 30.05.2022 р., під час якого останній повідомив, що його знайомий ОСОБА_2 займається незаконним переправленням осіб, через державний кордон України; протоколом обшуку від 24.06.2022 р., під час якого виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США, що передавались для сприяння у незаконному перетині осіб, через державний кордон України; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 24.06.2022 р., який повідомив обставини передачі ним грошових коштів у розмірі 10 000 доларів США для сприяння у незаконному перетині осіб через державний кордон України; протоколом вручення грошових коштів 24.06.2022 р.; іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.

Слідчий суддя, приймаючи рішення, виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні, та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення. Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Отже на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, за якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в противагу чому сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували доводи, зокрема, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, маючі всі необхідні засоби та можливості, достовірно знаючи про тяжкість вчиненого злочину та невідворотність покарання, зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за кордоном; ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, маючи для цього всі засоби, з метою уникнення кримінальної відповідальності може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які на сьогоднішній день ще не відшукані органом досудового розслідування; на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі співучасники злочину; ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків, які були залучені до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість злочину, характер вчиненого кримінального правопорушення, дані, які характеризують ОСОБА_1 , його вік та стан здоров`я, сімейний, майновий стан, соціальні зв`язки, та враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризиків, які наведені вище, а для їх запобігання, вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а тому приходить до висновку про задоволення клопотання, і не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище. Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного у обґрунтування даного клопотання.

Так, згідно пункту 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає пункту 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання, тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі неявки підозрюваного/обвинуваченого до суду, й повинен утримувати підозрюваного/обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії».

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 20 чи 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно, а тому приходить до висновку, про необхідність визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, розмір якої визначити у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з урахуванням вказаних обставин. Таким чином застава, яку просять слідчий, прокурор, на думку слідчого судді, не є надмірно обтяжливою та такою, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 24.08.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42022000000000620 від 25.05.2022 р.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 в разі внесення застави прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого, а також виконувати наступні обов`язки:

не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

банк: Державна казначейська служба України, м. Київ

рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24.08.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42022000000000620 від 25.05.2022 р.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Волкова С.Я.