Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/2553/22
Провадження № 2/522/3051/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі :
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Сулими А.С.,
сторони в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа,яканезаявляє самостійнихвимогнапредмет спору Одеська універсальна товарна біржа «Центр» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2022 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеська універсальна товарна біржа «Центр» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 23.06.1995 на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено договір № Н/950137 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме 611/1000 частин квартири АДРЕСА_1 . Однак, на час укладання зазначеного договору ні покупці ні продавці не знали, що правочин підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час був чинним Закон України «Про товарну біржу», ув`язку з чим ОСОБА_1 просить суд визнати договір купівлі-продажу вище вказаного нерухомого майна дійсним.
22.02.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
31.05.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
28.06.2022 сторони в судове засідання не з`явились.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи положення ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст.44ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 4 ст.223ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши та перевіривши їх доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних встановлених судом обставин.
Судом встановлено, що 23.06.1995 на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено договір № Н/95 0137 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме 611/1000 частин квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.
За змістом ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що відповідно до п. 6 договору купівлі-продажу від 23.06.1995 № Н/95 0137 квартира продана за 400000000 крб, які отримані продавцем до підписання договору.
23.06.1995 зазначений договір купівлі-продажу було зареєстровано на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за реєстраційним номером № Н/95 0137.
Статтею 227ЦК УРСР1963року передбачалася, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Згідно зі ст.15Закону України«Про товарнубіржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
На час укладання спірного договору купівлі-продажу існувала колізія у чинному на той час законодавстві, оскільки згідно зі ст.ст. 224,227 ЦК УРСР 1963 року договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягав нотаріальному посвідченню, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином, а недотримання даної вимоги тягнуло недійсність договору.
Проте, згідно зі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу»біржі мали право вчиняти угоди з будь-якими видами нерухомості і такі угоди не підлягали наступному нотаріальному посвідченню.
За загальним правилом, право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР 1963 року), а відповідно дост. 153 ЦК УРСР 1963 рокудоговір вважається укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.
27.06.1995 Одеським міським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності на квартиру на АДРЕСА_2 (вкнизі 141пр, стор. 4, реєстр. 678), що підтверджується відміткою на зворотній стороні договору від 23.06.1995 № Н/95 0137.
Отже, положення ст. 227 ЦК УРСР 1963 рокуспрямовані безпосередньо на встановлення форми договору купівлі-продажу житлового будинку. Тобто, правові норми, закріплені цією статтею, мають спеціальний характер по відношенню до відповідних договорів, тоді якст.15Закону України«Про товарнубіржу» закріплює умови, за наявності яких угоду можна вважати біржовою. З цього випливає, що положення ст. 15 Закону України «Про товарну біржу»по відношенню до угод про відчуження нерухомого майна житлового призначення мають загальний характер. Тобто, закон спеціальний переважає закон загальний.
Згідно зі ст.47ЦК УРСР1963року нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другоюстатті 48 цього Кодексу.
Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Положеннями ст.15ЦК Україниунормовано,що кожнаособа маєправо назахист свогоцивільного правау разійого порушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Оскільки вказана угода повністю виконана сторонами, але порушена її форма, суд вважає за можливе поновити порушене право позивача на підставі ч. 2ст. 47 ЦК УРСР1963 року.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» визначено, що суд, на підставі ч. 2ст. 47 ЦК УРСР1963 року, за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора, вправі визнати угоду дійсною. Це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності, передбачені законом обмеження. Крім того, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов. У відповідності до діючого на даний час законодавства - а самест.204ЦК України «правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним».
З огляду на викладене, суд вважає, що під час вчинення спірного правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, усі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України в 1996 році, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Згідно зі ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи положення ч. 1 ст.141ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеська універсальна товарна біржа «Центр» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № Н/95 0137, а саме 611/1000 частин кв. АДРЕСА_1 , укладений на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» між покупцями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та продавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 27 червня 1995 року Одеським міським бюро технічної інвентаризації (в книзі 141пр, стор. 4, реєстр. 678).
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 11.03.1977 ОВД Кіровського РІК м. Баку) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ) 496,20 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_2 , 24.10.1979 ОВД Кіровського РІК м. Баку) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ) 496,20 грн витрат по сплаті судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик
Повний текст рішення складено 30.06.2022.
Судове рішення № 105012984, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 28.06.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/2553/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: