Рішення № 105011127, 30.06.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2022 р. Справа № 911/3203/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши без повідомлення (виклику) сторін, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка про ухвалення додаткового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка

до Фізичної особи-підприємця Голембовської Оксани Володимирівни

про стягнення 22 750,00 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка (далі - ТОВ Салон-перукарня Золушка/позивач) до Фізичної особи-підприємця Голембовської Оксани Володимирівни (далі ФОП Голембовська О.В./відповідач) про стягнення 22 750,00 грн заборгованості за договором про надання послуг оренди робочого місця б/н від 15.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Київської області 12.11.2021 у справі №911/3202/21 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка до розгляду та відкрито провадження, постановлено розглядати вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, зобов`язано відповідача у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України надати суду докази сплати позивачу 22 750,00 грн заборгованості, а також встановлено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2022 у справі №911/3203/21 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Голембовської Оксани Володимирівни ( НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка (ідентифікаційний код 20605260) 22 750, 00 грн заборгованості та 2 270,00 грн судового збору.

16.05.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка надійшла заява, відповідно до якої позивач зазначив, що поніс витрати на правничу допомогу у даній справі у розмірі 16 500,00 грн та згідно прохальної частини заяви просив суд:

- поновити строк для звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, який пропущений з поважних причин;

- розглянути та задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №911/3203/21 без участі позивача та його представника.

Так, згідно вказаної вище заяви позивач зазначив, що про ухвалення рішення у даній справі він дізнався 10.05.2022, після надходження такого рішення до електронного кабінету «Електронний суд», як наслідок 5-денний строк на звернення до суду із відповідною заявою пропущено з поважних причин та має бути поновленим.

Приписами ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, відповідно до змісту позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складає суму судового збору та 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Також, з посиланням на ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивачем зазначено, що подання попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу не виключає понесення інших судових витра в процесі розгляду справи, у випадку чого буде повідомлено суд та інших учасників справи.

Статтею 118, частиною 1 статті 119 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду вказаного вище, оскільки рішення у даній справі постановлено 10.05.2022 суд дійшов висновку, що останнім днем передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку для подання доказів понесення судових витрат є 16.05.2022.

Як слідує з відмітки органу зв`язку на конверті, у якому надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка про ухвалення додаткового рішення, таку заяву подано до суду 12.05.2022, тобто в межах визначених процесуальним законом строків.

За таких обставин, оскільки докази понесення судових витрат позивачем подано у передбачений законом строк, як наслідок відповідний строк не пропущено, суд дійшов висновку про безпідставність заяви позивача про поновлення строку для звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та, відповідно, про залишення такої заяви без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 500,00 грн, із відповідно поданою заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка надано копії таких документів:

- договору про надання юридичних послуг №13/20 від 06.02.2020, укладеного між ТОВ Салон-перукарня Золушка та Адвокатським об`єднанням «Грибенников та Фатєєв», та додаткової угоди №1 від 01.03.2020 до вказаного договору;

- рахунку на оплату №15 від 12.05.2022 на суму 16 500,00 грн;

- підписаного ТОВ Салон-перукарня Золушка та Адвокатським об`єднанням «Грибенников та Фатєєв» акта приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.05.2022 на суму 16 500,00 грн.

Приписами ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поряд з тим відповідно до пункту 2 частини п`ятої, шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

В розрізі наведеного вище суд вважає за необхідне вказати, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Передбачене ж частиною 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України поняття «істотне перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку» є оціночним і залежить від конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №922/3812/19 та у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №910/7540/19.

Водночас, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №908/3182/20 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №873/212/21.

Так, з наданої позивачем копії акта приймання-здачі виконаних робіт від 12.05.2022 слідує, що загальна сума наданих адвокатом послуг у розмірі 16 500,00 грн складається з:

- аналіз наданих клієнтом документів (попереднє опрацювання матеріалів) та консультування його з цього приводу 3000,00 грн;

- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні питання 3000,00 грн;

- аналіз судової практики зі спірного питання 3000,00 грн;

- формування правової позиції 1 500,00 грн;

- підготування позовної заяви №844/21 від 23.10.2021 4 500,00 грн;

- підготування відповіді на відзив на позовну заяву №930/21 від 07.12.2021 1 500,00 грн.

Однак заява Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка про ухвалення додаткового рішення не містить жодних обґрунтувань стосовно неможливості позивача передбачити на час складення попереднього розрахунку та подання його разом з позовом, понесення витрат на правову допомогу у загальному розмірі 16 500,00 грн із відповідним розрахунком та закладенням необхідного часу на вказані послуги, як того вимагає ч. 6 ст. 129 ГПК України.

Водночас вказаний у позовній заяві попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу містить лише зазначення суми витрат 15 000,00 грн, без зазначення кожного виду робіт та їх ватості, з яких така сума витрат складається, тоді як позивачем не вказано та не обгрунтовано обставин, які перешкоджали йому врахувати при поданні відповіді на відзив додатково понесені витрати, у тому числі і на складання цієї ж відповіді на відзив, та повідомити суд про їх збільшення у порівнянні із вказаною у попередньому розрахунку сумою.

Зазначене вище свідчить про те, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу у сумі 1 500,00 грн, зокрема за підготування відповіді на відзив на позовну заяву, підпадають під критерій істотного перевищення у розумінні ч. 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того зі змісту наданого позивачем акта приймання-здачі виконаних робіт від 12.05.2022 слідує, що основна частина наданих позивачу послуг на правничу допомогу складається з послуг (опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні питання, аналіз судової практики зі спірного питання, формування правової позиції, підготування позовної заяви), які частково поглинаються одна одною, що не відповідає передбаченим пунктом 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України критеріям, зокрема критерію пропорційності витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу на те, що пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судового збору, і яка визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових вимог (з урахуванням приписів Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру) не є тотожною пропорційності, яка у даному випадку не пов`язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом.

Наданий же позивачем акт приймання-здачі виконаних робіт від 12.05.2022 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, позаяк розмір таких витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №873/212/21.

Також в розрізі зазначеного вище судом враховано, що:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд керується в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову (пункти 1-2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України), а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, може не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення;

- згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у додатковій ухвалі від 10.12.2020 у справі №913/459/19, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, зокрема, з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами);

- такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу);

- критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу, тоді як критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 924/1304/20.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

З огляду на вказане вище, враховуючи перевищення заявленої позивачем в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, а також обсяг підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для спору, суд дійшов висновку, що відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають витрати позивача на правову допомогу у сумі 1 500,00 грн, а тому заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є обгрунтованими, реальними та пропорційними предмету спору у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129, ст. 244 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка про ухвалення додаткового рішення і, відповідно, ухвалення додаткового рішення про:

- покладення на Фізичну особу-підприємця Голембовської Оксану Володимирівну 15 000, 00 грн витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка на професійну правничу допомогу;

- відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача 1 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 237, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Голембовської Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. О.Гончара, 11, ідентифікаційний код 20605260) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-перукарня Золушка про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача 1 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.06.2022.

Суддя В.А. Ярема