Рішення № 105010929, 30.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2022Справа №910/2337/22

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Одеського міського центру зайнятості

до Державного агентства меліорації та рибного господарства України

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1

про стягнення 14 342,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Одеський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про стягнення 14 342,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виплачена позивачем ОСОБА_1 допомога по безробіттю в розмірі 14 342,88 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем (як правонаступником роботодавця) на підставі частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 відкрито провадження у справі №910/2337/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

11.05.2022 засобами поштового зв`язку від Державного агентства меліорації та рибного господарства України надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що ОСОБА_1 дійсно було поновлено на роботі з 12.12.2019 за рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 прийнято відзив Державного агентства меліорації та рибного господарства України до розгляду; звернуто увагу учасників справи, що строки на подання відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та пояснень встановлені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі №910/2337/22.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, хоча до відзиву на позов долучено докази направлення його примірника позивачу (опис вкладення відправлення №0405351786493 від 04.05.2022, накладна №0405351786493 від 04.05.2022, фіскальний чек №0405351786493 від 04.05.2022).

Третя особа була належним чином повідомлено про розгляд даної справи, що підтверджується наступним.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 про відкриття провадження у справі та ухвала суду від 12.05.2022, були направлені третій особі рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтисками печаток про відправлення на зворотному боці таких ухвал, на адресу: АДРЕСА_1 , та були отримані ОСОБА_1 22.04.2022 та 26.05.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0105492141271 та №0105492127210 відповідно.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 10 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі №910/2337/22 встановлено ОСОБА_1 строк для засідання пояснень щодо позову та/або відзиву - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, ОСОБА_1 повинен був подати пояснення щодо позову та/або відзиву у строк до 12.05.2022 включно.

Однак, третя особа своїм правом на подання пояснень у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

07.01.2020 ОСОБА_1 подав до Одеського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного.

Відповідно до наказів Одеського міського центру зайнятості ОСОБА_1 надано статус безробітного (наказ №НТ200127 від 27.01.2020); призначено допомогу по безробіттю (наказ №НТ200203 від 03.02.2020); розпочато виплату допомоги з 03.02.2020 (наказ №НТ200203 від 03.02.2020); припинено виплату допомоги по безробіттю з 07.09.2020 (наказ №НТ200923 від 23.09.2020); припинено реєстрацію безробітних з 25.11.2020 (наказ №НТ210318 від 18.03.2021).

Наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України від №2 від 17.06.2021 поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста із запобігання та протидії корупції Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства з 12.12.2019 та скасовано наказ Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства №23-О від 10.12.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Позивачем було направлено Західно-Чорноморському басейновому управлінню охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства претензію №1761/19/06 від 20.07.2021, в якій позивач просив перерахувати на вказаний у претензії рахунок кошти у розмірі 14 342,88 грн., які були виплачені ОСОБА_1 в якості допомоги по безробіттю, у зв`язку з поновленням останнього на роботі.

Листом №1-7.2-17/5161-21 від 13.09.2021 Державне агентство меліорації та рибного господарства України повідомило Одеський міський центр зайнятості про те, що Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства ліквідовано.

В подальшому позивачем було направлено Державному агентству меліорації та рибного господарства України, як правонаступнику Західно-Чорноморського басейнового управлінню охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, претензію №2538/19/06 від 12.11.2021, в якій позивач просив перерахувати на вказаний у претензії рахунок кошти у розмірі 14 342,88 грн., які були виплачені ОСОБА_1 в якості допомоги по безробіттю, у зв`язку з поновленням останнього на роботі.

Спір у даній справі виник внаслідок невідшкодування відповідачем (як роботодавцем), у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, виплаченої позивачем допомоги по безробіттю за період з 03.02.2020 по 07.09.2020 в розмірі 14 342,88 грн.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю також припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Судом встановлено, що 10.12.2019 наказом Західно-Чорноморського басейнового управлінню охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства №23-О ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста із запобігання та протидії корупції, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

В свою чергу, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 у справі №420/367/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства №23-О від 10.12.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 ", зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водні біоресурсів та регулювання рибальства № 23-О від 10.12.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста із запобігання та протидії корупції Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства. Зобов`язано Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за вимушеного прогулу починаючи з 12.12.2019 по день ухвалення рішення суду. Стягнуто із Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 6 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В частині поновлення на посаді допущено негайне виконання рішення суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі №420/367/20 апеляційну скаргу Державного агентства меліорації та рибного господарства України задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 змінено, виклавши абзац четвертий його резолютивної частини у наступній редакції: "Стягнути з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 67 910,50 грн.". В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 залишено без змін.

Таким чином, незаконність звільнення з посади ОСОБА_1 відповідачем встановлена судовим рішенням, яким, зокрема, і поновлено останнього на посаді.

При цьому, ОСОБА_1 був зареєстрований відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" у Одеському міському центру зайнятості в якості безробітного з призначенням йому виплати допомоги по безробіттю з 03.02.2020, що підтверджується відповідними наказами Одеського міського центру зайнятості.

Згідно довідки виданої Одеським міським центром зайнятості ОСОБА_1 нараховано допомогу по безробіттю з 27.01.2020 (дата реєстрації, як безробітного) по 25.11.2020 (дата припинення реєстрації, як безробітного) у розмірі 14 342,88 грн., яку він просить стягнути з відповідача (роботодавця).

Згідно із ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Приписами ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що з роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, відповідно до статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а роботодавець - зобов`язаний відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2018 у справі №902/291/17 та постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №917/462/20).

Так, згідно з Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №894, Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства віднесене до переліку територіальних органів Держрибагентства, що ліквідуються.

При цьому, питання щодо того, що Державне агентство рибного господарства у Одеській області у спірних правовідносинах є належним правонаступником Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства вже вирішувалось в межах розгляду справи №420/367/20, в якій рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 ОСОБА_1 було поновлено на посаді головного спеціаліста із запобігання та протидії корупції Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

Проте, Державне агентство рибного господарства у Одеській області в порушення вимог ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не здійснило перерахування позивачу суми, виплаченої позивачем ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 14 342,88 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Доказів сплати коштів у розмірі 14 342,88 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Тобто, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму, більш того у своєму відзиві Державне агентство рибного господарства у Одеській області жодним чином не заперечувало правомірності вимог позивача про стягнення з нього компенсації у розмірі 14 342,88 грн.

Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону та відсутність у відзиві Державного агентства рибного господарства у Одеській області вказівок щодо незгоди відповідача правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації у розмірі 14 342,88 грн., суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування відповідачем виплаченої суми у відповідності до ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у розмірі 14 342,88 грн.

Отже, позовні вимоги Одеського міського центру зайнятості до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про стягнення 14 342,88 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Одеського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного агентства меліорації та рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А; ідентифікаційний код 37472282) на користь Одеського міського центру зайнятості (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22-В; ідентифікаційний код 35358018) кошти у розмірі 14 342 (чотирнадцять тисяч триста сорок два) грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Р.В. Бойко