Рішення № 105010910, 29.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.06.2022Справа № 910/2811/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг"

про стягнення 269 910,00 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Сидорчук Я.О. за довіреністю від 05.01.2022 року № 78/6-16;

від відповідача: Листопад О.А. за ордером від 08.06.2022 року серії ВІ № 1092343.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 269 910,00 грн. штрафу, нарахованого внаслідок порушення останнім п`ятиденного строку повідомлення позивача про зміну свого місцезнаходження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2022 року позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишено без руху та надано останній строк для усунення її недоліків.

02.05.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 29.04.2022 року № 78/6-238 про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року відкрито провадження у справі № 910/2811/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) представників сторін, судове засідання призначено на 01.06.2022 року.

До початку призначеного судового засідання 01.06.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 27.05.2022 року № 2705-22-1 про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У судовому засіданні 01.06.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву до 10.06.2022 року, а також оголошено перерву в судовому засіданні до 14.06.2022 року.

08.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про забезпечення участі його представника у підготовчому засіданні 14.06.2022 року в режимі відеоконференції.

09.06.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг" від 06.06.2022 року № 0606-22-1 на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що відповідач змінив адресу свого місцезнаходження 30.12.2021 року та вже 04.01.2022 року, тобто у встановлений договором п`ятиденний строк, направив на адресу позивача відповідний лист, отриманий Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України 06.01.2022 року. Крім того, 03.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сефторг" також направило позивачу означений лист засобами електронного зв`язку. До наведеного відзиву відповідачем долучено, зокрема, копію відповідного опису вкладення з відтиском календарного штемпеля від 04.01.2022 року та підписом працівника відділення поштового зв`язку (без зазначення номеру поштового відправлення), а також копію поштової накладної та фіскального чека від 04.01.2022 року за № 3601412017980.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг" про проведення судового засідання, призначеного на 14.06.2022 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, задоволено.

13.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії виправленого опису вкладення у цінний лист з відтисками календарного штемпеля від 04.01.2022 року та підписом працівника відділення поштового зв`язку із зазначенням номеру поштового відправлення - 3601412017980.

14.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів направлення вищенаведеного клопотання про долучення доказів з доданими до нього документами на адресу позивача.

У судовому засіданні 14.06.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 16.06.2022 року, встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 24.06.2022 року; у судовому засіданні оголошено перерву до 29.06.2022 року.

15.06.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 13.06.2022 року № 78/6-748 на відзив на позовну заяву, в якій позивач навів додаткові аргументи на спростування заперечень відповідача проти позову.

22.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг" на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких відповідач наголосив на вчасному направленні на адресу позивача листа з повідомленням про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг".

У судовому засіданні 29.06.2022 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2021 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сефторг" (учасник) укладено договір № 124/В33-2021 (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов`язався у визначені даним правочином строки поставити позивачу якісні товари, зазначені у специфікації, яка є його невід`ємною частиною, а позивач - прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна означеної угоди складає 4 498 500,00 грн. у тому числі ПДВ 749 750,00 грн.

Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 4.2 Договору).

Згідно з пунктами 11.1 та 12.4 Договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання. Усі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються у письмовому вигляді.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що всі додатки та додаткові угоди до даного Договору, підписані у встановленому порядку обома сторонами, складають його невід`ємну частину.

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою від 20.12.2021 року № 1 сторони продовжили строк дії Договору до 31.03.2022 року.

Додатковою угодою від 12.01.2022 року № 3 сторони збільшили ціну Договору до 5 398 200,00 грн. у тому числі ПДВ 899 700,00 грн. Ця додаткова угода набрала чинності з дня її підписання і діяла до 31.03.2022 року включно (пункти 1, 6 додаткової угоди).

Зазначені угоди підписані уповноваженим представниками сторін, а також скріплені печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до підпункту 12.5.1 пункту 12 та пункту 12.12 Договору, у разі зміни свого місцезнаходження учасник зобов`язаний в строк до п`яти календарних днів з дати такої зміни письмово повідомити замовника листом, підписаним учасником або представником учасника (який діє на підставі довіреності чи іншого належного документа, що посвідчує повноваження цієї особи), скріпленим власною печаткою у разі наявності. Такий лист надсилається замовнику рекомендованим листом із повідомленням про врученням чи цінним листом з описом вкладеного. Усі повідомлення, будь-яке листування за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа кур`єром).

30.12.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сефторг" змінило свою адресу місцезнаходження: 38753, Полтавська область, Полтавський район, село Калашники, вулиця Лобача, будинок 14, на нову адресу: 61010, місто Харків, вулиця Греківська, будинок 5.

Оскільки лист відповідача з інформацією про зміну його зареєстрованого місцезнаходження надійшов до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України лише 05.01.2022 року, тобто після закінчення встановленого Договором п`ятиденного строку на повідомлення замовника про зміну місцезнаходження учасника, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг" 269 910,00 грн. штрафу за допущене порушення умов укладеного між сторонами правочину.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 8.4.3 пункту 8.4 Договору передбачено, що за кожне порушення учасником строків повідомлення замовника про зміну свого місцезнаходження учасник сплачує на користь замовника штраф у розмірі п`яти відсотків ціни Договору. Сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за цим Договором. Учасник звільняється від відповідальності якщо доведе, що затримка належного повідомлення про зміну свого місцезнаходження відбулась через обставини непереборної сили.

Судом встановлено, що зміна відповідачем попередньої адреси його місцезнаходження - 38753, Полтавська область, Полтавський район, село Калашники, вулиця Лобача, будинок 14, відбулася 30.12.2021 року шляхом реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань нової адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг": 61010, місто Харків, вулиця Греківська, будинок 5.

Даний юридичний факт визнається відповідачем та підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як було зазначено вище, відповідно до підпункту 12.5.1 пункту 12 та пункту 12.12 Договору, у разі зміни свого місцезнаходження учасник зобов`язаний в строк до п`яти календарних днів з дати такої зміни письмово повідомити замовника листом, підписаним учасником або представником учасника (який діє на підставі довіреності чи іншого належного документа, що посвідчує повноваження цієї особи), скріпленим власною печаткою у разі наявності. Такий лист надсилається замовнику рекомендованим листом із повідомленням про врученням чи цінним листом з описом вкладеного. Усі повідомлення, будь-яке листування за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа кур`єром).

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та положення укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку про те, що останнім днем для належного повідомлення позивача про зміну місцезнаходження відповідача було 04.01.2022 року.

Заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Сефторг" на обґрунтування належного виконання ним умов Договору щодо своєчасного повідомлення позивача про зміну свого місцезнаходження посилалося на те, що 04.01.2022 року ним було направлено позивачу відповідний лист від 31.12.2021 року № 3112-21-1 з описом вкладення, на якому міститься відтиск календарного штемпеля від 04.01.2022 року та підпис відповідального працівника відділу поштового зв`язку. На підтвердження означених обставин до відзиву на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Сефторг" долучило копію поштової накладної та фіскального чека від 04.01.2022 року № 3601412017980, а також копію відповідного опису вкладення.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з пунктами 59, 61 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Враховуючи викладене, належними доказами відправлення позивачу повідомлення про зміну місцезнаходження відповідача є оформлений у визначеному порядку опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Разом із тим, судом встановлено, що в долученому відповідачем до відзиву на позовну заяву описі вкладення в цінний лист не зазначено номеру поштового відправлення, а відтак надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Сефторг" накладна та фіскальний чек від 04.01.2022 року № 3601412017980 не можуть вважатися належними доказами, які підтверджують факт направлення на адресу позивача саме тих документів, що зазначені в наданому до відзиву описі вкладення.

Слід зазначити, що 13.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії виправленого опису вкладення у цінний лист з відтисками календарного штемпеля від 04.01.2022 року та підписом працівника відділення поштового зв`язку із зазначенням номеру поштового відправлення - 3601412017980.

Однак наведений опис вкладення не може бути прийнятий судом в якості належного доказу на спростування позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Так, з означеного опису вкладення у цінний лист, долученого відповідачем до клопотання від 13.06.2022 року, вбачається, що останній містить зроблені за допомогою кулькової ручки додаткові написи: "ВПЗ № 14"; "Укрпошта Експрес 3601412017980" та "номер накладної підтверджую", а також додатковий (другий) відтиск календарного штемпеля від 04.01.2022 року, проставлений на написі "номер накладної підтверджую".

У той же час, відповідно до пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого та введеного в дію наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 року № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Згідно із бланком опису ф. 107, затвердженим наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 03.03.2015 року № 155 "Про затвердження зразків бланків, що застосовуються при пересиланні поштових відправлень" (у редакції наказу від 20.12.2018 року № 1455, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виправлення в описі вкладення у цінний лист не допускаються.

Відтак, долучена відповідачем до матеріалів справи копія виправленого опису вкладення у цінний лист також не є належним доказом у справі з огляду на здійснені у вказаному документі виправлення, що є недопустимим.

Крім того, з поданого відповідачем трекінгу поштового відправлення № 3601412017980 вбачається, що це відправлення отримано позивачем 06.01.2022 року.

Однак, як вказав позивач, лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг" від 31.12.2021 року № 3112-21-1 був отриманий Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України 05.01.2022 року. Дана обставина підтверджується відповідним відтиском печатки вхідної кореспонденції позивача на отриманому ним примірнику вказаного листа, копія якого міститься в матеріалах справи.

У той же час, відповідно до умов підпункту 12.12.1 пункту 12 Договору замовник у будь-якому разі вважається повідомленим з моменту фактичного отримання відповідного листа (повідомлення) учасника.

Посилання відповідача на направлення вищевказаного листа на адресу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 03.01.2022 року засобами електронного зв`язку також не беруться судом до уваги з огляду на відсутність у Договорі положень, якими прямо передбачена можливість повідомлення замовника про зміну адреси місцезнаходження учасника шляхом направлення листа на електронну адресу, тоді як офіційна адреса електронної пошти позивача у реквізитах Договору взагалі відсутня.

Оскільки заперечення відповідача проти задоволення позову є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах даної справи доказами, і останнім не доведено належними доказами факт своєчасного повідомлення позивача про зміну адреси свого місцезнаходження чи наявність підстав для звільнення учасника від відповідальності за неналежне виконання умов Договору, суд дійшов висновку про те, що заявлена Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг" штрафу, нарахованого на підстав пункту 8.4.3 Договору, є обґрунтованою.

У той же час, суд не погоджується з поданим позивачем розрахунком суми штрафу, оскільки факт вищенаведеного встановленого судом порушення умов Договору відбувся до моменту укладання додаткової угоди від 12.01.2022 року № 3, а тому штраф слід розраховувати від попередньої ціни Договору, яка до 12.01.2022 року згідно з пунктом 4.1 Договору становила 4 498 500,00 грн.

Таким чином, обґрунтованою сумою штрафу є 224 925,00 грн., що становить 5 % від ціни Договору в розмірі 4 498 500,00 грн., тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 44 985,00 грн. слід відмовити.

Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року в справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наведеного.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефторг" (65089, Одеська область, місто Одеса, вулиця Вільямса академіка, будинок 59-Е, кімната 11-А; код ЄДРПОУ 43717455) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 224 925 (двісті двадцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. штрафу, а також 3 373 (три тисячі триста сімдесят три) грн. 88 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 29.06.2022 року.

Суддя В.С. Ломака