Рішення № 105009638, 30.06.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2022м. ДніпроСправа № 904/1033/22за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", м.Дніпро

до Українського державного університету науки і технологій, м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Українського державного університету науки і технологій заборгованість за договором у розмірі 277622,27 грн., пеню у розмірі 3345,35 грн., 3% річних у розмірі 2749,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 21862,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору розподілу природного газу №42АВ491-1231-21 від 25.02.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за послуги.

Відповідач просить в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відмовити, а в частині стягнення основного боргу у розмірі 277622,29 грн. провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору. Відповідач зазначає, що 28.04.2022 повністю погасив заборгованість у розмірі 277622,29 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №000245 від 28.04.2022 на суму 138811,19 грн., №000246 від 28.04.2022 на суму 138811,10 грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат вважає безпідставними, зазначає, що борг виник на підставі договору між позивачем та Національною металургійною академією України, а відповідач є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Національної металургійної академії України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення типового договору розподілу природного газу, строк дії договору, строки та порядок надання послуг, порядок та строк оплати за послуги, наявність заборгованості, періоди прострочення.

На підставі заяви - приєднання №42АВ491-1231-21 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (оператор ГРМ, позивач) та Національною металургійною академією України правонаступником якої є Український державний університет науки і технологій (споживач, відповідач) укладено типовий договір №42АВ491-1231-21 від 25.02.2021 розподілу природного газу.

Пунктом 1.1 типового договору визначено, що цей договір є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до п. 1.3 типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовим) який є невід`ємною частиною цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п.1.4 типового договору:

- Оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи в особі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", що здійснює розподіл природного газу;

- споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об`єкт якої підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ. За цим договором споживачем є Національна металургійна академія України.

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1. типового договору).

Згідно з п. 6.1 типового договору, оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.4 типового договору).

Пунктом 6.6 типового договору, визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку оператора ГРМ.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ.

Згідно п. 6.8 типового договору, надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом надання послуг, що оформлюється відповідно до вимог кодексу газорозподільчих систем.

Цей договір укладається на невизначений строк. При цьому, розпорядник коштів бере на себе зобов`язання в межах бюджетного періоду, а саме з 1 січня до 31 грудня 2021 року (п.12.1 договору).

Додатковою угодою №ДУ-3/42АВ491-1231-21 від 20.12.2021 сторони домовились про те, що враховуючи реорганізацію сторони по договору споживача, сторони оговорили, що Український державний університет науки і технологій на правах правонаступника приймає на себе права та обов`язки споживача та зобов`язується сплатити заборгованість у розмірі 277622,29 грн. Сторони дійшли згоди розірвати договір з 01.01.2022. Останнім днем дії вказаного договору вважати 31.12.2021, а в частині невиконаних зобов`язань по сплаті за послуги розподілу природного газу, договір діє до повного виконання.

Додатковою угодою №ДУ-4/42АВ491-11231-21 від 31.12.2021 сторони домовилися продовжити дію договору в частині розрахунків до 31.03.2022.

У підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань позивачем надано акти наданих послуг №ДНГ81025126 від 30.11.2021 на суму 138811,19 грн. та №ДНГ81025801 від 31.12.2021 на суму 138811,08 грн.

Також позивачем виставлено рахунки на оплату №61043174 від 30.11.2021 на суму 138811,19 грн. та №61045332 від 31.12.2021 на суму 138811,18 грн.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання з оплати наданих послуг з розподілу природного газу у січні 2021 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 169078,38 грн.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно умов договору, строк оплати послуг розподілу природного газу є таким, що настав.

Разом з цим, відповідач відразу після звернення позивача з позовом до суду сплатив на користь позивача 277622,29 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №000245 від 28.04.2022 на суму 138811,19 грн., та №000246 від 28.04.2022 на суму 138811,10 грн.

Таким чином, після звернення позивача з позовом до суду відповідач частково погасив суму основного боргу.

Відповідно до 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, між сторонами врегульовані спірні питання щодо оплати суми основного боргу в сумі 277622,27 грн. Сплата заборгованості під час розгляду справи є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 277622,27 грн., у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Крім основного боргу, позивачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 3345,35 грн., 3% річних у розмірі 2749,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 21862,46 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.2. договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 3345,35 грн. за загальний період з 11.12.2021 по 25.04.2022. Перевіривши розрахунок за визначений позивачем період, судом встановлено, що розрахунок пені проведено правильно.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми матеріального права, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2749,60 грн. за загальний період з 11.12.2021 по 25.04.2022 та інфляційні втрати у розмірі 21862,46 грн. за грудень 2021 року по березень 2022 року.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат проведено у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач вважає нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат безпідставними. В той же час, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №464 від 26.04.2021 Український державний університет науки і технологій є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Національної металургійної академії України, а відтак, відповідач відповідає перед позивачем за усіма зобов`язаннями.

Між тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 звернула увагу на наступне.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд, беручи до уваги погашення відповідачем основного боргу відразу після звернення позивача з позовом до суду, що свідчить про намір останнього виконувати зобов`язання щодо погашення боргу, враховуючи, що відповідач є навчальною установою, яка фінансується з державного бюджету, та те, що відповідач є правонаступником іншої установи, яка допустила виникнення даної заборгованості, вважає за можливе за власною ініціативою зменшити заявлений до стягнення розмір пені на 50%.

При цьому суд акцентує увагу на неможливості подальшого зменшення пені, оскільки відповідачем не додано доказів важкого фінансового стану. Таким чином, у випадку більшого зменшення нарахувань вже буде нівелюватися принцип свободи договору, що є недопустимим. Відповідач добровільно погодився на такі умови договору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенні та з відповідача підлягає стягненню 1672,68 грн. - пені, 2749,60 грн. - 3% річних та 21 862,46 грн. - індекс інфляції.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 419,36 грн.

При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Оскільки судом закрито провадження у справі в частині стягнення 277622,27 грн., то судовий збір у відповідному розмірі може бути повернутий з державного бюджету за клопотання позивача. На час прийняття рішення клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило, що не позбавляє останнього права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

Також суд звертає увагу, що у випадку подальшої добровільної оплати заборгованості відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у відповідній частині.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження у справі в частині стягнення з Українського державного університету науки і технологій на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" основного боргу у розмірі 277622,27 грн.

У іншій частині позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Українського державного університету науки і технологій про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Українського державного університету науки і технологій (49010, м. Дніпро, вул. Лазаряна, 2, ідентифікаційний код 44165950) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпро, вул. О. Кониського, 5, ідентифікаційний код 20262860) пеню у розмірі 1672,68 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят дві грн. 68 коп.), 3% річних у розмірі 2749,60 грн. (дві тисячі сімсот сорок дев`ять грн. 60 коп.), індекс інфляції у розмірі 21 862,46 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят дві грн. 46 коп.) та судовий збір у розмірі 419,36 грн. (чотириста дев`ятнадцять грн. 36 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.06.2022

Суддя О.М. Крижний