Ухвала суду № 105006892, 30.06.2022, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/165/22

Провадження №1-кп/951/37/2022

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

30 червня 2022 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Братків І. І.,

за участі секретаря судового засідання Скавінської Г.І.,

прокурора Фаль Л. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Мартищук Л. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Козова клопотання прокурора Бережанської окружної прокуратури Фаль Л. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,

УСТАНОВИВ:

30.06.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшло клопотання прокурора Бережанської окружної прокуратури Фаль Л. В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 342 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що на розгляді у Козівському районному судді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021211050000218 від 13.12.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 342 КК України (судова справа №951/165/22).

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 не виконує своїх процесуальних обов`язків, продовжує ухилятися від судового виклику, тому виникла потреба в обранні відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Фаль Л. В. вимоги клопотання підтримала та вказала, що жоден з більш м`яких заходів не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги клопотання заперечив та вказав, що зобов`язується належно виконувати свої обов`язки та прибувати у всі наступні судові засідання.

Захисник адвокат Мартищук Л. П. щодо заявленого клопотання також заперечила. Просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши необхідні матеріали кримінального провадження і клопотання про обрання запобіжного заходу, суд дійшов таких висновків.

За змістом частини першої статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Як установлено, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України

Вирішуючи питаннящодо наявностіризиків відповідно до вимог пункту статті 183 КПК України встановлено наявність ризику, передбаченого у статті177 КПК України обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, адже 10 березня 2022 року, ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням певних обов`язків, в тому числі і прибувати до суду за першою вимогою.

Однак, обвинувачений ОСОБА_1 на судове засідання, яке було призначено на 15.04.2022 не з`явився. Також, не прибув обвинувачений ОСОБА_1 на судове засідання, яке було призначено на 14.15 год. 28.04.2022 .

Ухвалою Козівського районного суду від 28.04.2022 до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано привід у судове засідання на 15:00 год. 09.05.2022.

Однак, згідно інформації, наданої працівниками відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, обвинуваченого не представилося можливості доставити в судове засідання, оскільки він відсутній за місцем свого проживання.

Ухвалою Козівського районного суду від 09.05.2022 до обвинуваченого ОСОБА_1 повторно застосовано привід у судове засідання на 12:15 год. 25.05.2022.

Однак, згідно інформації, наданої працівниками відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, доставити обвинуваченого ОСОБА_1 в судове засідання неможливо, оскільки останній повідомив, що не бажає з`являтися до суду, після чого закрив двері квартири зсередини.

Ухвалою Козівського районногосуду Тернопільськоїобластівід 25.05.2022 оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1 .

Оскільки наявний ризик переховування обвинуваченого від суду суд вважає, що зазначений ризик обумовлює необхідність застосування до нього відповідного запобіжного заходу, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Разом з тим, прокурором не доведено обставин, які б свідчили про можливість запобігти цим ризикам виключно шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, суд враховує, що він має постійне місце реєстрації та проживання.

Вказані обставинисвідчать проможливість запобігтиіснуючим ризикаму цьомукримінальному провадженнішляхом застосуваннядо ОСОБА_1 необхідного ідостатнього запобіжногозаходу увигляді цілодобовогодомашнього арештуза місцемйого проживання строком на 60 діб, з покладанням на нього певних додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Бережанської окружної прокуратури Фаль Л. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати житло, строком на 60 /шістдесят/ діб.

Покласти строком на 60 діб на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:

п.1 прибувати до суду за викликом;

п.2 не залишати цілодобово місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду;

п.3 повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1 обчислюється з 30.06.2022 та припиняє свою дію 28.08.2022.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження, направити для виконання до Відділ поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів у Тернопільський апеляційний суд.

Суддя І. І. Братків