Постанова № 105006778, 29.06.2022, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

709/1082/21

П О С Т А Н О В А

29 червня 2022 року смт Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області адміністративні матеріали (протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 379/2021 від 16 вересня 2021 року), які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 172-6Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , припинивши повноваження депутата Чорнобаївської районної ради Черкаської області та відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно, подав до Національного агенства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення, оскільки граничний термін подачі був до 01 квітня 2021 року, а декларація фактично подана 15 липня 2021 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Під час обговорення питання щодо можливості проведення судового засідання за відсутності ОСОБА_1 прокурор Степанок О.В. зазначила, що законом не передбачено розгляд справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. Тому просила відкласти розгляд справи та повторно застосувати привід.

Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про час, дату та місце розгляду адміністративних матеріалів повідомлене належним чином, однак явку свого представника у судове засідання не забезпечило.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Водночас ЄСПЛ зазначає у п.35 вказаного вище рішення, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Враховуючи положення ст. 268 КУпАП та прецедентну практику ЄСПЛ, оскільки ОСОБА_1 був обізнаним, що відносно нього складено протокол, який направлено до суду, отримував повістки про виклик (а.с. 137, 142), отримував SMS-повідомлення з викликом до суду, викликався через оголошення на сайті суду, проте клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв та не цікавився про стан відомого йому провадження, беручи до уваги кількість призначених судом судових засідань - 13, в жодне з яких особа не з`явилася, і не була доставлена приводом (7 постанов про привід), суд вважає, що така поведінка учасника процесу направлена на затягування розгляду справи, є зловживанням процесуальними правами, подальше відклдадення судових засідань не призведе до явки особи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор Степанок О.В. підтримала викладені в адміністративному протоколі та доданих до нього документах обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважала протокол правомірним та таким, що складений відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в межах санкції статті.

Розглянувши адміністративні матеріали, заслухавши думку прокурора, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються вдень відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Як вбачається з матеріалів провадження, 25 жовтня 2015 року ОСОБА_1 був обраний депутатом Чорнобаївської районної ради Черкаської області сьомого скликання (а.с. 37-43).

Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані із корупцією, у тому числі за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з підпунктом 23 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-1X від 17 липня 2020 року створено у Черкаській області Золотоніський район (з адміністративним центром у місті Золотоноша) у складі територій Великохутірської сільської, Вознесенської сільської, Гельмязівської сільської, Драбівської селищної, Золотоніської міської, Зорівської сільської, Іркліївської сільської, Новодмитрівської сільської, Піщанської сільської, Чорнобаївської селищної, Шрамківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

За підпунктом 23 пункту 2 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-1X від 17 липня 2020 року у Черкаській області ліквідовано: Городищенський, Драбівський, Жашківський, Звенигородський, Золотоніський, Кам`янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Шполянський райони.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17 липня 2020 року повноваження депутатів районних рад у районах, ліквідованих відповідно до пункту 3 цієї Постанови, припиняються в день набуття повноважень депутатів районних рад, обраних на перших виборах до районних рад у районах, утворених відповідно до пункту 1 цієї Постанови.

За рішенням Золотоніської районної ради № 1-1/VІІІ від 20.11.2020 «Про підсумки виборів депутатів Золотоніської районної ради VIII скликання 25 жовтня 2020 року та визнання їх повноважень" ОСОБА_1 припинив свою діяльність як депутат у зв`язку з тим, що новообрані депутати визнали та вступили в повноваження.

Тобто, 20 листопада 2020 року ОСОБА_1 припинив свою діяльність як депутат.

Згідно з роздруківкою відомостей, виданих пошуковою системою Єдиного Державного Реєстру Декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з офіційного сайту НАЗК України ОСОБА_1 подав декларації за типом, зокрема, після звільнення - 15 липня 2021 року, щорічну - 06 квітня 2021 року (а.с. 21).

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" граничний термін подачі декларації після звільнення в даному випадку до 01 квітня 2021 року.

Судом встановлено, що обидві декларації охоплюють інформацію про попередній рік, а саме 2020 рік. Таким чином, подаючи 06 квітня 2021 року щорічну декларацію, ОСОБА_1 фактично подав декларацію після звільнення. Помилка у назві декларації не є підставою вважати, що особа не подавала декларацію після звільнення аж до 15 липня 2021 року, про що вказано впротоколі про адміністративне правопорушення.

Але враховуючи, що й щорічну декларацію ОСОБА_1 подав 06 квітня 2021 року, а не до 01 квітня 2021 року, тобто пропустивши встановлений законом термін, вбачаються підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, яка припинила діяльність уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення).

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот пятдесят гривень 00 копійок) гривень.

У зв`язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 38, 172-6, 221, 245, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 496,20 грн.судового збору в прибуток держави(стягувач Державна судова адміністрація України, реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя І.М. Кваша