Рішення № 105003766, 29.06.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/289/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.

та прокурора Проць О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з Держави Україна в його користь 1 000 000грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправними діями прокуратури.

Позов мотивовано наступним.

В Генеральну прокуратуру позивач направив заяву про кримінальне правопорушення.

Вказана заява була надіслана в Львівську обласну прокуратуру - звідки він отримав відповідь про те, що в його заяві відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.

Вважає такі дії відповідача протиправними, такими, що порушують його права і завдали моральної шкоди.

18.03.2022р. Представник відповідача Львівської обласної прокуратури надав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування заперечення зазначили, що позивачем не обгрунтував об`єктивними, належними і допустимими доказами підтвердження факту заподіяння моральних чи фізичних страждань та з чого він виходив при оцінці заподіяної шкоди. Також, позивач не долучив жодних доказів, які б підтверджували настання негативних наслідків. (а.с.23-27).

24.03.2022р. позивач надав відповідь на відзив (а.с.40-44).

Позивач надав суду заяву, в якій зазначив, що позов підтримує та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Прокурор Проць О.В. позовні вимоги не визнала та у задоволенні позову просила відмовити.

Представник відповідача Державної казначейської служби в судове засідання не прибув.

Дослідивши докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Із заяви, ОСОБА_1 вбачається, що останній звернувся в Генеральну прокуратуру та просив вирішити питання про порушення кримінальної справи по ст.382 КК України щодо суддів Львівського окружного адміністративного суду Брильовського Н.А., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно листа від 21.08.2020р., вищевказана заява скерована для розгляду в Прокуратуру Львівської області.

Згідно відповіді Прокуратури Львівської області від 08.09.2020р. вбачається, що звернення ОСОБА_1 розглянуто та відповідно до ч.1 ст.214 КПУ України не вносилось до ЄРДР, оскільки в матеріалах були відсутні дані, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення. Одночасно роз`яснено право що невнесення відомостей про кримінальне правопорушення оскаржується слідчому судді.

Ухвалою слідчогог судді Галицького районного суду м.Львова від 14.09.2020р. зобов`язано уповноважених посадових осіб прокуратури Львівської області розглядути заяву ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 21.08.2020р.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що на підставі ст.56 Конституції України, на яку покликається в своєму позові позивач, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода, у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», в тому числі майнової та моральної шкоди також передбачено, що для відшкодування державою шкоди, завданої судом, необхідно, щоб рішення, дії або бездіяльність суду були незаконними.

В той же час, дії Прокуратури Львівської області, при постановленні вищевказаної ухвали не визнані неконституційними, а тому, твердження позивача з цього приводу є безпідставними та не підтверджені жодними доказами.

Крім того, суд враховує, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю прокуратури, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.

Підстави, викладені у вказаній нормі, характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

У свою чергу, відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З представлених позивачем доказів не вбачається наявність підстав відшкодування шкоди, визначених ст.1176 ЦК України, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується, а невнесення до ЄРДР заяви про вчинене кримінальне правопорушення не є підставою стягнення грошових коштів на відшкодування моральної шкоди з відповідача, який розгляну заяву та позивача та надав письмову відповідь.

Однак, позивач не скористався наданим йому Цивільним процесуальним кодексом правом та не подав жодних доказів підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань чи втрат немайнового характеру, а суд в судовому засіданні не здобув.

З огляду на зазначене, а також те, що відшкодування моральної шкоди не може слугувати позивачу джерелом для збагачення, суд не знаходить підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Львівська обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 02910031, місцезнаходження: м.Львів, вул.Шевченка, 17/19.

Відповідач: Державна казначейська служба України, ЄДРПОУ:37567646, місцезнаходження: вул.Бастіонна,6, м.Київ.

Головуючий: Л. Ю. Фарина