Рішення № 104997862, 29.06.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3993/21

29 червня 2022 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 03.06.2021 №281 і зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Бережанської міської ради, в якому просив:

визнати рішення Бережанської міської ради VIII скликання, IX сесії (II засідання) №281 від 03 червня 2021 року "Про надання дозволу на складання технічних документацій" про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка надана у сервітутне користування - протиправним, скасувати це рішення;

зобов`язати Бережанську міську раду прийняти рішення у межах своїх повноважень за моєю заявою щодо надання дозволу на розробку землевпорядної документації на земельну ділянку, яка надана ОСОБА_1 у сервітутне користування і розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з рішенням Бережанської міської ради № 1781 від 30.07.2020 "Про надання в оренду умовної частки земельної ділянки в м. Бережани" ОСОБА_1 надано терміном до 01.07.2025 в сервітутне користування умовну частку земельної ділянки площею 41,60 кв м для обслуговування нежитлових приміщень та встановлення сходової клітки по АДРЕСА_2 , встановлено плату та право користування, та вирішено оформити право користування шляхом укладання договору сервітутного користування. Позивачка 07.05.2021 звернулася до Бережанської міської ради із заявою щодо надання дозволу на розробку землевпорядної документації на виконання рішення Бережанської міської ради від 30.07.2020 "Про надання в оренду умовної частки земельної ділянки в місті Бережани". 03 червня 2021 року відповідач прийняв рішення №281 "Про надання дозволу на складання технічних документацій", яким відмовив позивачці в наданні дозволу на складання технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що надана в сервітутне користування для обслуговування нежитлового приміщення та встановлення сходової клітки по АДРЕСА_2 , так як це суперечить чинному законодавству.

Позивач вважає, що жодних посилань на закони України та/або Конституцію України така відмова не містить, що свідчить про те, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 14.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі.

Ухвалою суду від 14.07.2021, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2021, зупинено провадження у справі №500/3993/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2/593/145/2021.

Ухвалою суду від 02.08.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 20.07.2021 про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 03.05.2022 задоволено клопотання позивача про поновлення провадження у справі та постановлено поновити провадження у справі №500/3993/21, продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних документів до суду не подав, хоча копію ухвали про від 03.05.2022 отримав, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно із рішенням Бережанської міської ради №1781 від 30.07.2020 "Про надання в оренду умовної частки земельної ділянки в м. Бережани" ОСОБА_1 надано терміном до 01.07.2025 року в сервітутне користування умовну частку земельної ділянки площею 41,60 кв м для обслуговування нежитлових приміщень та встановлення сходової клітки по АДРЕСА_2 , ухвалено встановити плату та оформити право користування шляхом укладання договору сервітутного користування до 20.08.2020 (аркуш справи 8).

ОСОБА_1 07.05.2021 звернулася до Бережанської міської ради із заявою щодо надання дозволу на розробку землевпорядної документації на виконання рішення Бережанської міської ради від 30.07.2020 року "Про надання в оренду умовної частки земельної ділянки в місті Бережани" (аркуш справи 9).

Бережанська міська рада VIII скликання IX сесії (II засідання) 03.06.2021 прийняла рішення №281 "Про надання дозволу на складання технічних документацій", яким відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка надана в сервітутне користування для обслуговування нежитлового приміщення та встановлення сходової клітки по площі Ринок. 13/1, так як це суперечить чинному законодавству (аркуш справи 10).

Не погодившись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідача прийняте у відповідності до зазначених умов.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.

Відповідно до частини першої та частини четвертої статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до частин першої та третьої статті 100 Земельного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

У разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, не сформованих у земельну ділянку, допускається формування земельної ділянки в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту.

Законом, який визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-IV).

Відповідно до статті 25 Закону №858-IV документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

Згідно із статтею 55-1 Закону №858-IV встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку: технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту (пункт 1 частини п`ятої статті 186 Земельного кодексу України).

Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, - приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Суд зазначає, що стаття 98 Земельного кодексу України визначає сервітут як право користування земельними ділянками. Сервітут є тотожним «праву користування», а відтак, право на нього може набуватися також і на підставі статті 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 123 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови. Відсутність ж у рішенні про відмову в наданні дозволу підстав для відмови свідчить про протиправність такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Бережанська міська рада, розглянувши на засіданні сесії 03.06.2021 заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку землевпорядної документації на виконання рішення Бережанської міської ради від 30.07.2020 року "Про надання в оренду умовної частки земельної ділянки в місті Бережани" прийняла рішення про відмову у наданні такого дозволу, зазначивши підставою відмови те, що це суперечить чинному законодавству.

Така підстава відмови не відповідає Земельному Кодексу України, а відтак, суд приходить до висновку, що слід визнати протиправним рішення Бережанської міської ради №281 від 03 червня 2021 року "Про надання дозволу на складання технічних документацій", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка надана у сервітутне користування для обслуговування нежитлового приміщення та встановлення сходової клітки по АДРЕСА_2 .

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення щодо надання дозволу на розробку землевпорядної документації на земельну ділянку, яка надана ОСОБА_1 у сервітутне користування і розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суд враховує, що згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частини четверта статті 245 КАС України).

У свою чергу, надання дозволу на розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку, яка надана позивачці у сервітутне користування є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Разом з тим, відповідач при наданні земельної ділянки позивачці у сервітутне користування самостійно допустив порушення, прийнявши рішення без попереднього розроблення землевпорядної документації, а тому, на думку суду, вказане порушення повинно бути усунуто відповідачем.

Відтак, способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку, яка надана позивачці у сервітутне користування, із прийняттям відповідного владного рішення.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 зазначила: щодо ефективності обраного судом апеляційної інстанції способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, у цій справі відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку, яка надана позивачці у сервітутне користування, оскільки обставинами справи не підтверджено, що відповідачем здійснена повна перевірка наявності чи відсутності підстав для надання такого дозволу.

Як слідує із оскаржуваного рішення, у ньому, відповідач не вказав мотивів, з яких відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку, яка надана позивачці у сервітутне користування, відтак суд приходить до висновку, що таке рішення Бережанської міської ради від №281 від 03.06.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Тому, з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Бережанську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку, яка надана позивачці у сервітутне користування і розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення з урахуванням правових висновків суду.

Так, суд наголошує, що при прийняті відповідачем оскаржуваного рішення не було дотримано принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, більше того, відсутні докази здійснення відповідачем повної перевірки наявності чи відсутності підстав для надання такого дозволу, що в свою чергу є порушенням вимог частини другої статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачкою за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн відповідно до квитанції від 07.07.2021, а тому, враховуючи часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь позивача підлягає сплачений судовий збір в розмірі 454 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бережанської міської ради від 03.06.2021 №281 "Про надання дозволу на складання технічних документацій".

Зобов`язати Бережанську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2020 про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку, яка надана ОСОБА_1 у сервітутне користування і розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення з урахуванням правових висновків суду.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бережанської міської ради в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна ска

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Бережанська міська рада (місцезнаходження: вул. Банкова, 3, м. Бережани, Тернопільська область, 47501; код ЄДРПОУ: 04058491).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.