Рішення № 104991584, 29.06.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 червня 2022 р. Справа № 120/3281/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Немирівської міської ради (далі відповідач або Рада), у якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 25.01.2022 року;

зобов`язати Немирівську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам на території Немирівської міської ради за межами с. Мухівці для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не розгляду у місячний строк клопотання позивача від 25.01.2022 року, зареєстрованого за вхідним № 03.28-7 від 28.01.2022 року, про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення у власність, орієнтовною площею 2,000 га, за рахунок земель запасу, на території Немирівської міської ради, за межами с. Мухівці, для ведення особистого селянського господарства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 14.04.2022 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, а саме: інформації щодо розгляду клопотання позивача від 25.01.2022 року, зареєстрованого за вхідним № 03.28-7 від 28.01.2022 року, та документів, які бралися до уваги при розгляді клопотання; а також надати належним чином завірене клопотання позивача.

29.04.2022 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що 25.02.2022 року на офіційному сайті Немирівської ради розміщено проєкт рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ". У зв`язку з наведеним відповідач заперечив факт допущення бездіяльності та наголосив на введення в Україні воєнного стану та нормах Закону України від 24.03.2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022 року та яким внесено зміни до Земельного кодексу України. Крім того, відповідач зауважив на своїх дискреційних повноваженнях, заперечивши щодо вимог зобов`язального характеру.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

02.05.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача, спростовуючи аргументи, що наведені у відзиві, просив задовольнити заявлений позов.

Ухвалою суду від 27.05.2022 року витребувано у Немирівської міської ради інформацію про те чи розглядався проєкт рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 " на сесії Немирівської міської ради та яке рішення прийнято за наслідками розгляду клопотання позивача; протокол відповідного засідання сесії ради з результатами голосування.

На виконання ухвали суду відповідачем надіслано до суду лист № 03-34-1007 від 08.06.2022 року, у якому повідомлено, що проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » на сесії міської ради не розглядався в зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», де зокрема в п. 5 Закону зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

25.01.2022 позивач звернулася до відповідача з клопотанням про надання їй дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель запасу на території Немирівської міської ради за межами с. Мухівці для ведення особистого селянського господарства.

До клопотання були долучені копії паспорта та РНОКПП; викопіювання із публічної кадастрової карти.

Однак на час звернення до суду Радою жодного рішення за результатом розгляду клопотання не прийнято.

Протягом місячного строку рада не прийняла рішення щодо задоволення вказаного клопотання або мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Натомість, Рада на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2022 року повідомила листом № 03-34-1007 від 08.06.2022 року про те, що проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » на сесії міської ради не розглядався в зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», де зокрема в п. 5 Закону зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді в місячний термін клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною першою та другою статті 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Аналіз норм ч. 6 - 7 ст. 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки, зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування (у відповідності до повноважень, якими вони наділені статтею 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) із урахуванням правового режиму (форми власності) бажаної земельної ділянки. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що бажана для позивача земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, а відтак повноваженнями щодо розгляду поданого позивачем клопотання наділена Немирівська міська рада.

Правовий статус Немирівської міської ради визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Стаття 26 Закону № 280/97-ВР передбачає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР).

Згідно частин 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Аналізуючи у комплексі норми ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та частини 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР суд зазначає, що при вирішенні клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у Ради виникає обов`язок, по - перше розглянути клопотання у місячний строк і по - друге - прийняти одне із двох рішень, а саме: 1) про надання дозволу на розроблення документації або 2) про відмову у його наданні.

Позивач вважає, що її клопотання Радою у спосіб передбачений нормами ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та Закону № 280/97-ВР не розглянуто. Тому, на її думку, у спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Надаючи оцінку вказаним аргументам, суд керується такими мотивами.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Надаючи оцінку правовій природі поведінки Немирівської міської ради щодо розгляду клопотання позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Отже, підготовка і розгляд питань, вирішення яких належить до повноважень ради, виносяться на пленарні засідання ради і регулюється окрім Закону № 280/97-ВР ще й Регламентом ради. Це стосується і клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки окремої процедури розгляду таких питань законодавством України не передбачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Регламенту Немирівської міської ради, затвердженого рішенням Немирівської міської ради від 17 січня 2017 року №61 (далі - Регламент) порядок формування і організація діяльності міської ради, її органу, депутатів, посадових осіб визначається Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування України, Законом України «Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», Законом України «Про статус депутатів місцевих Рад», іншими Законами України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Статутом територіальної громади і даним регламентом.

Розділом 2 Регламенту встановлено порядок скликання сесій рад, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 8 Регламенту Рада проводить свою роботу сесійно. Сесії Ради складаються з одного або кількох пленарних засідань Ради і засідань постійних комісій Ради.

Відповідно до ст. 10 Регламенту сесія Ради скликається в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, не рідше одного разу на місяць, як правило, на останній четвер кожного місяця. (ч.5 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, з огляду на наведені вище норми Регламенту та Закону № 280/97-ВР не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або затвердження тощо).

Судом встановлено, що клопотання позивача Немирівською міською радою не розглянуто. Відповідачем неприйнято рішення про надання чи відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Відсутність належним чином оформленого рішення Немирівської міської ради про надання дозволу позивачу на розроблення документації із землеустрою чи про відмову у його наданні, або протоколу засідання сесії Ради про розгляд такого питання беззаперечно вказує на те, що клопотання позивача у встановлений нормами Земельного кодексу України строк не розглянуто.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду клопотання позивача та не прийняття відповідного рішення у строк та у спосіб, встановлені нормами ЗК України та Законом № 280/97-ВР.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 826/8858/16 від 05.05.2020, №826/8108/16 від 18.06.2020.

Разом з тим аргументи відповідача, щодо того, що міською радою розглянуто звернення позивача у встановлений строк, а 25.02.2022 на офіційному сайті Немирівської міської ради розміщено проект рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ", суд не приймає до уваги, оскільки Радою не надано доказів розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації чи відмови у наданні такого дозволу, тобто доказів прийняття відповідного рішення у спосіб визначений законом.

Відтак, оскільки Немирівською міською радою не прийнято рішення як це передбачено ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача за результатами розгляду поданого клопотання підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача зобов`язати надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам на території Немирівської міської ради за межами с. Мухівці для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що клопотання позивача відповідачем не розглянуто,суд не уповноважений самостійно здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх визначених законом підстав у разі, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки це не входить до предмету судової перевірки.

Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх необхідних умов для видачі дозволу, призведе до втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Виходячи з принципу "належного врядування", суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлена судом.

Отже, позовні вимоги в зобов`язальній частині підлягають частковому задоволенню, а саме у спосіб зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.

Разом з тим суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Згідно з ч. 6 ст. 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, оскільки на дату ухвалення рішення існують обставини, які унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині, в силу встановленої законом імперативної заборони на прийняття відповідних рішень, суд доходить висновку про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення таких обставин.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру та беручи до уваги неможливість арифметичного визначення частки (пропорції) задоволених позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню половина понесених ним витрат зі сплати судового збору, тобто 496,20 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 25.01.2022 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам на території Немирівської міської ради за межами с. Мухівці для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Немирівську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.01.2022 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам на території Немирівської міської ради за межами с. Мухівці для ведення особистого селянського господарства та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Стягнути з Немирівської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 496,20 грн. (чотириста дев`ятсот дев`яносто шість гривень 20 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

представник позивача: адвокат Тимощук Євгеній Сергійович (РНОКПП: НОМЕР_2 , вул. Леонтовича, 59, село Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23219)

відповідач: Немирівська міська рада (код ЄДРПОУ 03772619, вул. Соборна, 26, м. Немирів,Вінницький район, Вінницька область, 22800)

Повне судове рішення складено та підписано суддею 29.06.2022.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна