Рішення № 104991566, 28.06.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 червня 2022 р. Справа № 120/1496/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.08.2021 №122950001828;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 19.08.2021 року про призначення пенсії, зарахувавши при цьому до пільгового стажу за Списком 1, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 21.05.1996р. по 31.07.1997 р. у 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні, з 01.01.1998 р. по 31.03.2002 р. у 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні та період проходження військової служби з 20.05.1994 р. по 03.04.1996 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 27 серпня 2021 року відповідачем прийнято рішення №12295001828, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із неврахуванням періоду роботи з 21.05.1996 р. по 31.07.1999 р. у 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні, з 01.01.1998 року по 01.08.1997 року та з 01.08.1999 р. по 31.03.2002р. у 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні та період проходження військової служби з 20.05.1994 р. по 03.04.1996 р.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з даними адміністративним позовом.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема, у відзиві зазначено, що рішенням позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю пільгового (спеціального) стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, до пільгового стажу, у зв`язку із відсутністю уточнюючих довідок про підтвердження пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 1 період з 21.05.1996 р. по 31.12.1997 р. Також не враховано до пільгового стажу період роботи з 01.01.1998 р. по 31.07.1999 р. та з 01.08.1999 р. по 31.03.2002р., оскільки в реєстрі застрахованих осіб дані по спеціальному стажу за вказаний період не відображаються. Також не зараховано до пільгового стажу період проходження військової служби з 20.05.1994 р. по 03.04.1996 р. оскільки попередній період пільгової роботи не підтверджено документально.

З урахуванням зазначеного, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач 19.08.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. Заява про призначення пенсії була передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області за принципом екстериторіальності.

27.08.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення №122950001828, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач неотримавши відповіді про розгляд його заяви звернувся із скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області. На що отримав листа від 18.01.2022 року разом копією рішення про відмову у призначенні пенсії від 27.08.2021р. №122950001829.

Разом з тим, листом від 18.01.2022 року позивача повідомили про недостатність наявного у нього страхового стажу для призначення пільгової пенсії. При цьому відповідач повідомив про те, що до пільгового стажу у зв`язку із відсутністю уточнюючих довідок про підтвердження пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 1, не зараховано наступні періоди роботи з 21.05.1996 по 31.12.1997 в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні.

Також не враховано до пільгового стажу періоди роботи з 01.01.1998 по 31.07.1999 та з 01.08.1999 по 31.03.2022 у 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні, оскільки у реєстрі застрахованих осіб дані по спеціальному стажу за вказаний період не відображаються.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положеннями статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Законом №1058 передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

Згідно ч.3 ст. 114 вказаного Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів).

Згідно підпункту 1 та 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

За вимогами статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Аналогічні положення закріплено в Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків №1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06.12.2015 у справі №686/19687/14а.

Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах слугувала неможливість зарахування до стажу роботи за списком № 1 періоди роботи з 21.05.1996 р. по 31.12.1997 р. оскільки відсутні уточнюючі довідки про підтвердження пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, з 01.01.1998 р. по 31.07.1999 р. та з 01.08.1999 р. по 31.03.2002 р. - не відображені дані у реєстрі застрахованих осіб по спеціальному стажу, з 20.05.1994 р. по 03.04.1996 р. не зараховано до пільгового стажу період проходження військової служби оскільки попередній період пільгової роботи не підтверджено документально.

Згідно з пунктом б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1991 року № 19 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників , які дають право на пільгове пенсійне забезпечення та Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 роботи за кодом 1010600а-18029-респіраторники; 1010600б-22988- командири взводів, їх заступники (помічники) віднесено до професій за Списком № 1.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Із записів в трудовій книжці позивача вбачається, що він з 21.05.1996 р по 18.05.1998 року працював помічником командира 3 взводу 9 воєнізованого гірничорятувального загону - запис № 4, з 18.05.1998 року по 20.08.1998 року - респіраторщиком 3 взводу 9 гірничорятувального загону запис № 5, з 21.08.1998 по 31.07.1999 року - помічником командира взводу 9 воєнізованого гірничорятувального загону запис № 6 , з 01.08.1999 року по 28.02.2001 року - помічником командира 3 взводу 2 воєнізованого гірничорятувальновльного загону запис № 8, з 01.03.2001 по 31.03.2002 року - респіраторщиком 3 взводу 2 гірничорятувального загону запис № 9.

Таким чином, записи в трудовій книжці містять всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пільгове пенсійне забезпечення.

Разом з тим, трудовою книжкою доведено пільговий характер роботи позивача, відомостей щодо його звільнення у цей період трудова книжка не містить, відомості про надання позивачу безоплатних відпусток або документів, що в цей період він не працював, - в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у Пенсійного органу були відсутні підстави для не зарахування до пільгового періоду роботи позивача періоди з 21.05.1996 по 31.12.1997 року, 01.01.1998 по 31.07.1999 року, 01.08.1999 року по 31.03.2002 року.

Крім того, суд зазначає, що до спеціального стажу позивача, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підлягає зарахуванню також період служби позивача в армії з 20 травня 1994 року по 03 квітня 1996 року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Як вбачається з матеріалів справи, в період проходження позивачем військової служби з 20 травня 1994 року по 03 квітня 1996 року діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 (далі по тексту - Положення №590).

Підпунктом к частини першої пункту 109 Положення №590 передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України , зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України , особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до частини третьої пункту 109 зазначеного Положення при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника членам їх сімей, а також пенсій по старості працівницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» і «л», прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Отже, зарахування проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, можливе за умови, якщо на момент призову на строкову військову службу підтверджено працю особи за професією або займання нею посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до запису в трудовій книжці № 2 20.05.1994 року по 03.04.1996 р. служив у Збройних силах України, відповідно до запису №3 позивач з 21.05.1996 року працював помічником командира 3 взводу у 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні.

Як вище встановив суд період служби позивача з 20.05.1994 року по 03.04.1966 року має бути зарахований до спеціального стажу позивача.

Таким чином, період строкової військової служби має бути прирівняний до роботи, яка слідувала зазначеному періоду та зарахований до спеціального стажу позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у зарахуванні періоду проходження служби військової служби є протиправною.

Перевіривши доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 27.08.2021 № 122950001829.

Відтак, у зв`язку з прийняттям вказаного рішення, належним способом захисту прав та законних інтересів позивача є зобов`язання розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивача на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до пункту "з" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.08.2021 за №12295001828 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2021 р. про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу за Списком 1, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 21.05.1996 р. по 37.07.1999р., з 01.01.1998 р. по 31.07.1999р., з 01.08.1999 р. по 31.03.2002 р., та період проходження військової служби з 20.05.1994 р. по 03.04.1996 р..

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100, Код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Комар Павло Анатолійович