Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 163/600/22
Провадження № 2/163/177/22
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2022 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
третьої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вишнівської сільської ради про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 ),
в с т а н о в и в :
У позовній заяві представник позивача ОСОБА_2 адвокат Климович Т.Д. просить ухвалити рішення про визнання за позивачем права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та площею 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 .
Заявлені вимоги представник обґрунтувала тим, що за життя батько позивача ОСОБА_3 склав заповіт, яким усе своє майно заповів позивачу. До складу спадщини увійшли вищевказані земельні ділянки, які ОСОБА_3 були надані у власність рішенням Радехівської сільської ради № 12/3 від 07 вересня 1993 року. За життя ОСОБА_3 розпочав процедуру приватизації земельних ділянок, однак її не завершив і правовстановлюючих документів не виготовив. Позивач як спадкоємець за заповітом спадщину прийняв в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, проте через відсутність реєстрації спадкового нерухомого майна у державних органах у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, тому реалізація його спадкових прав можлива лише в судовому порядку.
Сторони в судове засідання не з`явились.
Представник позивача у позовній заяві просила розглянути справу за відсутності сторони позивача.
Від Вишнівської сільської ради електронною поштою надійшла заява про повне визнання позову та розгляд справи за відсутності представника ради.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засідання не заперечила проти задоволення позову.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Позивач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_1 є дітьми спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 та копією свідоцтва про укладення шлюбу третьою особою серії НОМЕР_4 .
За життя 07 грудня 2015 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Радехівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі під № 24, яким усе своє майно заповів позивачу ОСОБА_2 .
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справі договори) від 31 січня 2022 року стверджено, що цей заповіт є чинним.
Позивач ОСОБА_3 спадщину прийняв шляхом спільного проживання разом із батьком на день відкриття спадщини по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Вишнівської сільської ради від 03 травня 2022 року № 1-151.
Третя особа ОСОБА_1 21 січня 2022 року подала приватному нотаріусу Ковельського районного нотаріального округу Клекоцюк А.Д. заяву про прийняття спадщини.
Із довідки Вишнівської сільської ради від 03 травня 2022 року № 1-151 вбачається, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить житловий будинок та земельні ділянки.
Відповідно до витягу з архівної копії рішення Радехівської сільської ради від 07 вересня 1993 року № 12/3 ОСОБА_3 згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» були передані безоплатно у приватну власність дві земельні ділянки: площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та площею 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства.
У видачі свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки приватний нотаріус Клекоцюк А.Д. позивачу відмовила через відсутність підтверджуючих документів щодо належності цього майна на праві власності спадкодавцю.
Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Згідно із ч.3 ст.1248 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Із копії матеріалів спадкової справи № 6/2022 до майна померлого ОСОБА_3 встановлено відсутність передбачених ст.1241 ЦК України спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадковому майні.
Третя особа ОСОБА_1 також не відноситься до передбаченого ст.1241 ЦК України кола спадкоємців.
Отже, з огляду на зміст укладеного спадкодавцем ОСОБА_3 заповіту та вимоги ч.2 ст.1223 ЦК України єдиним спадкоємцем усього спадкового майна та прав після смерті останнього є позивач ОСОБА_2 , який спадщину прийняв в порядку ч.3 ст.1248 ЦК України.
Як встановлено у справі, спадкодавцю ОСОБА_3 у встановленому порядку були передані у приватну власність земельні ділянки площею 0,25 га та 0,15 га, однак за життя процедуру приватизації цих земельних ділянок він не завершив та правовстановлюючих документів на них не отримав.
Відповідно до положення ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документу на землю на ім`я спадкоємця, але не права власності на земельну ділянку.
За життя ОСОБА_3 набув у встановленому порядку відповідних майнових прав на земельні ділянки, надані йому у власність рішенням Радехівської сільської ради від 07 вересня 1993 року № 12/3, тому в силу вищенаведених норм та роз`яснень до позивача ОСОБА_2 як спадкоємця за заповітом переходять в порядку спадкування усі набуті спадкодавцем майнові права, у тому числі, право на завершення розпочатої при житті процедури приватизації земельних ділянок, яка нині завершується виконанням вимог ст.ст.125, 126 ЗК України.
Отже, дослідження доказів по справі приводить суд до висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають положенням ст.ст.1217, 1218, 1223, 1233, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст.125, 126, п.1 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України.
Враховуючи вказані положення матеріального закону, зміст позовних вимог та їх обґрунтування, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Таким чином, судом встановлено підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позовом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельні ділянки: площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку; площею 0,15 га з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, які згідно з рішенням Радехівської сільської ради Любомльського району Волинської області № 12/3 від 07 вересня 1993 року були безоплатно передані у приватну власність ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Ім`я позивача ОСОБА_2 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Найменування відповідача Вишнівська сільська рада; місце знаходження - вулиця Незалежності, буд.80А, село Вишнів Ковельського району Волинської області; ЄДРПОУ 04333164.
Ім`я третьої особи ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_6 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь
Судове рішення № 104988516, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 29.06.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 163/600/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: