Рішення № 104986536, 29.06.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2022м. ДніпроСправа № 904/921/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Приватного підприємства "РАДОС", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення суми забезпечення виконання договору про закупівлю товару № 45/12/525В від 02.02.2021 у розмірі 152 700,00 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Приватне підприємство "РАДОС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" грошові кошти у розмірі 152 700,00 грн., що складається із суми забезпечення виконання договору про закупівлю товару № 45/12/525В від 02.02.2021.

Розглянувши позовні матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (152 700,00 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.05.2022 від представника відповідача - Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 18/2236 від 29.04.2022.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 45/12/525В від 02.02.2021, а саме щодо повернення коштів за забезпечення виконання договору про закупівлю у сумі 152 700,00 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 152 700,00 грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що з позовними вимогами не погоджується, однак не наводить будь-яких заперечень щодо стосовно обставин укладання договору, відносно того, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання, відносно тверджень позивача в частині того, що відповідач свої зобов`язання по поверненню коштів за забезпечення виконання договору про закупівлю не виконав, не заперечує проти виникнення заборгованості та щодо її розміру, а заперечує тільки проти стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у справі є наявність або відсутність порушення відповідачем умов договору про закупівлю товару, в частині повернення коштів за забезпечення виконання договору про закупівлю.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2021 між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі Покупець/Відповідач) та Приватним підприємством "РАДОС" (далі Постачальник/Позивач) було укладено договір про закупівлю товару № 45/13/525В (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, зазначені в п. 1.2. Договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари.

Постачальник зобов`язується поставити Арматура трубопроводів: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої, код 4213 (Клапана, засувки, конденсатовідники) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору (п.1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає умовам діючих стандартів, ТУ, тощо та підтверджується письмовим документом, який надає підприємство виготовлювач або правомочний орган.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що сума (ціна) договору, відповідно до специфікації № 1 становить 2 545 000,00 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 509 000,00 грн. Загальна сума становить 3 054 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%.

За умовами пункту 4.1. Договору товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 60-ка календарних днів.

Поставка товару здійснюється партіями в період лютий - грудень 2021 року. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару протягом 15-ти календарних днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказаної в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки не є обов`язковим) (п. 5.1. Договору).

Відповідно до 5.2. Договору поставка товару здійснюється відповідно на умовах DDP (склад Покупця, вул. Першотравнева, 2д, м. Жовті Води, Дніпропетровська область) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

Пунктом 8.1 Договору сторони передбачили, що Постачальник вносить забезпечення виконання Договору про закупівлю у вигляді завдатку у розмірі 5% вартості Договору про закупівлю.

Відповідно до пп. 8.3.1 п. 8.3 Договору, Покупець повертає забезпечення виконання Договору про закупівлю після виконання Постачальником такого Договору.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 12.1. договору).

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, про що сторони підписують додаткову угоду (п. 12.2. Договору).

Постачальник здійснив поставку Товару, передбачену умовами Договору в об`ємах, вказаних у заявках, які були отримані від Покупця на загальну суму 2 788 372,80 грн.

Фвкт здійснення позивачем поставки товару, обумовленого договором, підтверджено наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних №63 від 12.04.2021 року на суму 452644,80 грн., №77 від 28.04.2021 року на суму 338120.40 грн., №85 від 12.05.2021 року на суму 297018,00 грн., №92 від 21.05.2021 року на суму 156261,60 грн., №93 від 28.05.2021 року на суму 635349,60 грн., №98 від 03.06.2021 року на суму 516250,80 грн., №99 від 03.06.2021 року на суму 84000,00 грн., №115 від 06.07.2021 року на суму 71192,40 грн., №118 від 09.07.2021 року на суму 237535,20 грн. Зазначені накладні підписані отримувачем товару, з боку відповідача відсутні будь-які зауваження щодо кількості та якості продукції.

На виконання умов п. 8.1 Договору, Постачальник вніс на рахунок Покупця забезпечення виконання Договору про закупівлю у вигляді завдатку у розмірі 5% від вартості Договору, а саме 152 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2082 від 21.01.2021 року.

Відповідно до пп. 8.3.4. п. 8.3. Договору, Замовник повертає забезпечення Покупцю згідно з умовами, зазначеними в Договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин та після отримання Покупцем письмового запиту від Постачальника.

06.01.2022 року листом № 8-060122 позивач просив здійснити повернення коштів за забезпечення виконання договору про закупівлю у сумі 152 700,00 грн. (номер відправлення 5321102165380).

Станом на 11.04.2022 рік відповіді на даний лист ПП РАДОС не отримало, кошти на рахунок повернуті не були.

Пунктом 11.1. Договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

03.02.2022 на виконання вимог договору та чинного законодавства України до Відповідача була направлена претензія №37 від 02.02.2022 року з вимогою у добровільному порядку здійснити повернення коштів за забезпечення виконання договору про закупівлю у сумі 152 700,00 грн..

Згідно інформації з офіційного сайту АТ УКРПОШТА поштове відправлення № 5321304894074 доставлено до точки видачі та вручено 08.02.2022.

У претензії №37 від 02.02.2022 вказано, що здійснити повернення коштів за забезпечення виконання договору про закупівлю у сумі 152 700,00 грн. необхідно протягом 10 днів з дня отримання даної претензії. Таким чином граничним строком для сплати суми заборгованості по претензії - 19.02.2022.

Жодної відповіді або заперечення на претензію не надавалося. Повернення коштів ія забезпечення виконання договору про закупівлю у сумі 152 700,00 грн. не здійснено.

Пунктом 11.2. Договору в разі недосягнення Сторонами згоди спору (розбіжності) вирішуються у судовому порядку згідно з чинним законодавством України.

У зв`язку з тим, що на претензію не надано жодної відповіді та повернення коштів за забезпечення виконання договору про закупівлю у сумі 152 700,00 грн. не здійснено.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України)

Між Позивачем та Відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За результатами розгляду даної справи судом встановлено, що, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач у встановлений пп..8.3.1. п. 8.3. Договору № 45/13/525В від 02.02.2021 строк не повернув позивачеві суми забезпечення виконання зобов`язань за договором у розмірі 152 700,00 грн., в зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення суми заборгованості у розмірі 152 700,00 грн. є обґрунтованою. При цьому, зазначені обставини та сума застави, яка підлягає поверненню не заперечуються відповідачем. Заперечення проти вимог позивача, викладені у відзиві стосуються лише розміру витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 152 700,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

На підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи було долучено ордер серії АЕ № 1123823 від 11.04.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДП № 3661 від12.03.2018 року, договір про надання правової допомоги № 2/2022 від 04.01.2022 року, акт про надання правової допомоги від 11.04.2022 року.

Стосовно витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 5 000,00 грн., про які зазначено у позовній заяві, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 цього ж Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п., п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивачем здійснено звернення до суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу одночасно із зверненням до суду з позовною заявою.

В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів: договору про надання правової допомоги № 2/2022 від 04.01.2022, укладеного ПП РАДОС з Адвокатським бюро Шашликов та партнери, актів про надання правової допомоги від 11.04.2022 на суму 5 000,00 грн., в якому міститься детальний опис виконаних робіт.

Також, в матеріалах справи міститься копія Ордеру серія АЕ № 1123823 від 11.04.2022 на надання правової допомоги адвокатом Шашликовим Д.Г.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява складена і підписана адвокатом Шашликовим Д.Г., що підтверджує факт надання послуг, зазначених в Актах про надання правової допомоги по договору про надання правової допомоги № 2/2022 від 04.01.2022.

При цьому вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Господарський суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

Господарський суд, розподіляючи витрати ПП "РАДОС" на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому господарський суд погоджується з доводами відповідача, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи, оскільки фактично предметом спору є стягнення лише суми основного боргу за договором поставки, додаткових розрахунків, відповідно до вказаної заяви, адвокатом не здійснювалось.

Господарський суд повторно наголошує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (висновок Верховного Суду, викладений у справі №904/4507/18, постанова від 12.05.2020).

За таких обставин, враховуючи наявність заперечень відповідача щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу; відсутність складних та будь-яких розрахунків в позовній заяві; оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, незначний обсяг доказів у справі, заборгованість складається з суми неповернення завдатку; ціну позову, наявність усталеної судової практики щодо розгляду спорів про стягнення заборгованості за поставлену продукцію, суд вважає за можливе не присуджувати на користь позивача заявлену суму повністю, а зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до 3 000 грн.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правову допомогу розмірі 3 000,00 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., які відповідають умовам договору про надання правової допомоги.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Приватного підприємства "РАДОС" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Запорізька, буд. 49, код ЄДРПОУ 25522053) суму основного боргу у розмірі 152 700,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 29.06.2022.

Суддя В.Г. Бєлік