Рішення № 104986471, 29.06.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2022м. ДніпроСправа № 904/793/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест", м. Баранівка Житомирської області

до Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет", м. Дніпро

про стягнення 212 262,67грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" заборгованість у розмірі 212 262,67грн., з яких:

- 3 % річних у розмірі 25 101,59 грн.;

- пеню у розмірі 135 464,43грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 51 696,65 грн.

Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 3 183,93грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №20/1645СП від 16.11.2020. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі №904/6001/21 стягнуто з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" 1706160 грн. 00 коп. основного боргу, 58149 грн. 67 коп. пені, 13 462 грн. 30 коп. (тринадцять тисяч чотириста шістдесят дві грн. 30 коп.) 3% річних, 41118 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 27 283 грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору, 19948 грн. 73 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

05.01.2022 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021, яке набрало законної сили 31.12.2021 видано наказ №904/6001/21.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України та п. 6.4 договору нараховані три відсотки річних за період прострочки з 05.06.2021 по 30.11.2021 у сумі 25 101,59 грн. та інфляційні збитки за період червень-листопад 2021 року у розмірі 51 696,65 грн.

На підставі пункту 6.3 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати у розмірі 135 464,43 грн. за загальний період з 05.06.2021 по 30.11.2021.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2022 справу №904/793/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2022 позовну заяву залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" запропоновано протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: направити позовну заяву з додатками на адресу відповідача, надати до суду докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення) та роз`яснено, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

15 квітня 2022 року від позивача до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків та долучено відповідні докази.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 49124, м. Дніпро, вул. Липова, буд. 1.

Судом встановлено, що ухвала суду від 19.04.2022 про відкриття провадження у справі була направлена сторонам на їх адресу лише 20.05.2022, у зв`язку з неможливістю поштового відправлення через відсутність фінансування (відмітка канцелярії суду на ухвалі).

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 30.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930020156092, яке повернулося до суду (а.с. 32).

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите провадження.

Строк для надання відзиву на позов сплинув 14.06.2022. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Справу розглянуто відповідно до ст. 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі №904/6001/21 позов задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" 1706160 грн. 00 коп. основного боргу, 58149 грн.67 коп. пені, 13462 грн. 30 коп. 3% річних, 41118 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 27283 грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору, 19948 грн. 73 коп. витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 14-17).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі №904/6001/21, встановлено таке.

16.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (постачальник) та Акціонерним товариством "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" (покупець) укладений договір поставки № 20/1645СП (надалі договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів метали чорні вторинні за видами та якістю, що передбачені ДСТУ 4121-2002, та вимогами, зазначеними цим договором, специфікаціями чи додатками до цього договору, надалі іменовані товар.

Згідно з п. 2.1 договору ціна товару вказується в специфікаціях або додаткових угодах, оформлених у вигляді додатків до даного договору, без урахування податку на додану вартість, який нараховується в порядку, передбаченому розділами V і ХХ Податкового кодексу України. Ціна товару визначається з урахуванням умов поставки, зазначених у специфікаціях до даного договору. Специфікації та додаткові угоди є невід`ємною частиною даного договору.

Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що поставляється за даним договором, яка зазначається в актах приймання металів чорних (вторинних) (п. 2.3. договору).

Пунктом 3.9 договору визначено, що датою поставки, у разі поставки товару автомобільним транспортом, приймається дата оформлення акту приймання.

Датою поставки, у разі постачання товару залізничним транспортом, приймається дата передачі товару перевізнику, яка відображається в залізничних накладних.

Покупець (представник покупця) може бути присутнім у місці фактичної передачі товару, у такому разі акт приймання може бути підписаний покупцем (представником покупця) у більш пізнішій строк.

За умовами п. 3.10 договору датою переходу права власності від постачальника до покупця є дата поставки товару, відповідно до умов п. 3.9. договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару, відповідно до специфікації з урахуванням умов поставки, на поточний рахунок постачальника протягом 7 банківських днів з моменту надходження товару до покупця, на підставі акту приймання.

Кожна партія товару передається на підставі акту приймання металів чорних (вторинних) (п. 5.9. договору).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі порушення покупцем терміну розрахунків за товар, передбаченого пунктом 4.1 договору, покупець за кожен день прострочення платежу сплачує постачальнику пеню від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування.

Винна сторона, що прострочила виконання грошових зобов`язань, на вимогу іншої сторони, зобов`язана відшкодувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми (п. 6.4. договору).

Згідно з п. 10.1 договору договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, але у будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

На виконання умов договору позивач у період з 01.02.021 по 09.02.021 поставив відповідачу товар на загальну суму 7850158грн.00коп., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання металів чорних (вторинних) та товарно-транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи.

Господарський суд зазначив, що вказані акти підписані сторонами без зауважень та заперечень до них. Поставки за вказаними актами також відображені в акті звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами.

Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1 706160 грн. 00 коп.

На підставі п. 6.4 договору та норм ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 13 462 грн. 30 коп. за період з 01.03.2021 по 04.06.2021, інфляційні втрати в сумі 41 118 грн. 46 коп. за період з березня по квітень 2021 року.

На підставі п. 6.3 договору позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просив стягнути з відповідача пеню в сумі 62 824 грн. 08 коп. за період з 01.03.2021 по 04.06.2021.

Зі змісту цього рішення вбачається, що відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару у розмірі 1706 160,00грн. не виконав, у зв`язку із чим на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 1706160 грн. 00 коп., пеню у розмірі 58149 грн.67 коп. за період з 01.03.2021 по 04.06.2021, 3% річних у розмірі 13462 грн. 30 коп. за період з 01.03.2021 по 04.06.2021 та інфляційні втрати у розмірі 41118 грн. 46 коп. за період березень-квітень 2021 року.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

19.01.2022 позивач направив відповідачу лист за вих. №11 від 19.01.2022 з проханням у добровільному порядку сплатити пеню у розмірі 135 464,43 грн. за період з 05.06.2021 по 30.11.2021, 3% річних у розмірі 25 101,59грн. за період з 05.06.2021 по 30.11.2021та інфляційні збитки у розмірі 51 696,65грн за період червень-листопад 2021 року (а.с. 9).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду нараховані пеня, 3% та інфляційні втрати відповідачем не сплачені.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За змістом загальних положень щодо виконання зобов`язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, статей 599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Виходячи із змісту зазначеного, враховуючи те, що сплата процентів за ст. 625 ЦК України є відповідальністю боржника, яка виникає з факту правопорушення грошового зобов`язання та у свою чергу набуває характеру охоронного грошового зобов`язання, вимагають з`ясування питання про судове рішення як підставу виникнення та припинення зобов`язання.

Підстави виникнення зобов`язань визначені у статтях 11, 509 ЦК України це юридичні факти, у складі яких включаються договір і правопорушення (делікт).

Згідно з частиною 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ч.5 цієї статті).

Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Зважаючи на те, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Матеріали справи не містять доказів виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі №904/6001/21.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання (оплати товару) позивач продовжив нарахування та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 135 464,43 грн. за період з 05.06.2021 по 30.11.2021, 3% річних у розмірі 25 101,59грн. за період з 05.06.2021 по 30.11.2021 та інфляційні збитки у розмірі 51 696,65грн за період червень-листопад 2021 року.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що винна сторона, що прострочила виконання грошових зобов`язань, на вимогу іншої сторони, зобов`язана відшкодувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та втрат від інфляції, судом помилок не виявлено.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем терміну розрахунків за товар, передбаченого пунктом 4.1 договору, покупець за кожен день прострочення платежу сплачує постачальнику пеню від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування.

Позивачем нарахована пеня за період з 05.06.2021 по 30.11.2021 у сумі 135464,43грн.

Господарським судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені та встановлено, що позивачем під час здійснення розрахунку не враховано положення ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Зі змісту рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 № 904/6001/21 вбачається, що на користь позивача стягнуто, зокрема пеню у розмірі 58149 грн.67 коп. за період з 01.03.2021 по 04.06.2021.

З огляду на те, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, пеня підлягає стягненню за період з 05.06.2021 по 01.09.2021 (граничний термін нарахування пені з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України з 01.03.2021 по 01.09.2021) у сумі 64319,89грн.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає сума 141118,13грн., з яких: пеня у сумі 64319,89грн, 3% річних у сумі 25 101,59грн., втрати від інфляції у сумі 51 696,65грн.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2116,77грн. (141118,13грн х 3 183,94грн./212 262,67грн).

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" до Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" про стягнення 212 262,67грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" (49124, м. Дніпро, вул. Липова, буд. 1; ідентифікаційний код 00191454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (12700, Житомирська область, Баранівський район, м. Баранівка, вул. Старченка, буд. 12; ідентифікаційний код 42256159) пеню у розмірі 64319 (шістдесят чотири тисячі триста дев`ятнадцять)грн 89коп, 3% річних у сумі 25 101 (двадцять п`ять тисяч сто одна)грн. 59коп., втрати від інфляції у сумі 51 696 (п`ятдесят одна тисяча шістсот дев`яносто шість)грн. 65коп. та судовий збір в розмірі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять)грн 77коп., видати наказ.

Наказ видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 29.06.2022

Суддя Н.М. Євстигнеєва