Ухвала суду № 104986399, 27.06.2022, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

27 червня 2022 р. Справа № 902/260/22

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Переродова С.О., розглянувши в приміщенні суду у судовому засіданні матеріали по справі

за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю представників:

заявника: Бурка В.Р.

боржника: ОСОБА_2

арбітражний керуючий Цвик А.О.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/260/22 за заявою ОСОБА_1 б/н від 20.04.2022 року (вх.№ 265/22) про неплатоспроможність.

Ухвалою від 04.05.2022 року, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Цвика А.О.; призначено попереднє засідання на 13.07.2022 року.

Також, 06.05.2022 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі № 902/260/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1

01.06.2022 року до суду від ОСОБА_3 надійшла заява б/н від 01.06.2022 року (вх. № 01-36/351/22) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/260/22.

Ухвалою від 02.06.2022 року вказану заяву призначено до розгляду на 27.06.2022 року.

07.06.2022 року до суду від арбітражного керуючого Цвика А.О. надійшов звіт №02-01/11 від 07.06.2022 року, до якого, окрім іншого, додано відзив № 02-01/8 від 06.06.2022 року на заяву ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника, в якому заявлені вимоги визнаються в повному обсязі.

В судове засідання на визначену дату з`явились арбітражний керуючий, представники боржника та заявника.

В ході судового розгляду представник заявника надав пояснення щодо обставин, викладених у кредиторській заяві, підтримав її вимоги у повному обсязі та просив задоволити.

Представник боржника не заперечив щодо задоволення кредиторської заяви.

Арбітражний керуючий підтримав позицію, викладену у поданому до суду відзиві та зазначив про визнання заявлених вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подану кредиторську заяву та надані докази, встановив наступне.

За змістом заяви, доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, що 12.01.2018 року між ОСОБА_3 (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики (безвідсоткової), за умовами якого позикодавець в порядку і на умовах, визначених цим договором надає позичальнику безвідсоткову позику у сумі 100 000 доларів США, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Строк надання позики позичальнику становить 4 роки з моменту реальної передачі всієї грошової суми (п. 2.1.).

Позикодавець зобов`язується невідкладно передати позику одразу після підписання цього договору (п. 3.1.).

Позика налається шляхом передачі готівки із рук позикодавця в руки позичальника (п. 3.2.).

Підтвердженням отримання позики позичальником є розписка видана позикодавцю (п. 3.3.).

По закінченню строку, вказаного в п. 2.1 цього договору, позичальник зобов`язується протягом наступного дня повернути суму позики (п. 3.4.).

Позика повертається шляхом передачі готівки із рук позичальника в руки позикодавця (п. 3.5.).

Підтвердженням повернення позики є передача розписки позикодавцем позичальнику (п. 3.6.).

Забезпечення зобов`язання по цьому договору відсутні (п.5).

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і являється дійсним до моменту його остаточного виконання (п. 6.1.).

На виконання умов договору, ОСОБА_3 було надано ОСОБА_1 100 000,00 доларів США, про що останнім була власноручно написана та надана розписка.

Проте, ОСОБА_1 всупереч умов договору, у встановлений строк кошти не повернув, натомість ним було ініційовано процедуру неплатоспроможності.

Посилаючись на наведені вище обставини заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у даній справі в розмірі 100 000,00 доларів США, що на момент подання даної заяви відповідно до офіційного курсу НБУ становить 2 925 490,00 грн. та вимоги по сплаті судового збору за подання даної заяви в сумі 4 962,00 грн.

Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

На момент розгляду справи, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед кредитором до суду не надано.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Здійснивши аналіз положень укладеного між сторонами Договору, судом встановлено, що такий за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Факт передачі грошових коштів боржнику згідно договору позики (безвідсоткової) від 12.01.2018 року підтверджується розпискою від 12.01.2018 року, власноручно скріпленою підписом боржника ОСОБА_1 .

Частиною 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.ст. 525, ч. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2.1. договору, строк надання позики позичальнику становить 4 роки з моменту реальної передачі всієї грошової суми.

По закінченню строку, вказаного в п. 2.1 цього договору, позичальник зобов`язується протягом наступного дня повернути суму позики (п. 3.4. договору).

Відтак, граничний строк повернення фінансової допомоги є 13.01.2022 року.

Разом з тим, ОСОБА_1 у визначений договором строк грошові кошти не повернув, в зв`язку з чим заборгував ОСОБА_3 100 000,00 дол. США, що відповідно на момент звернення до суду з кредиторською заявою (01.06.2022 року) за офіційним курсом Національного банку України становить 2 925 490,00 грн.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_3 у повному обсязі та визнання відповідних кредиторських вимог до боржника в розмірі 2 925 490,00 грн. по справі № 902/260/22, з віднесенням їх до другої черги задоволення.

При цьому, також підлягають визнанню вимоги в розмірі 4 962,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором, які підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 122, 133 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 234, 235, 236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ОСОБА_3 б/н від 01.06.2022 року (вх. №01-36/351/22) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/260/22, повністю.

2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) по справі № 902/260/22 у розмірі 100 000,00 доларів США, що на момент подання даної заяви відповідно до офіційного курсу НБУ становить 2 925 490,00 грн. (2 черга задоволення), а також у розмірі 4 962,00 грн. - витрати на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Цвику А.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі № 902/260/22.

4. Копію ухвали надіслати на відомі суду електронні поштові адреси: боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Цвику А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_3 - адвокату Бурці В.Р. - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.