Ухвала суду № 104985755, 29.06.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1807/22

н/п 2-з/953/75/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2022 р. Суддя Київського районного суду м.Харкова Садовський К.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про визнання права особистої власності дружини на частку будинку та про визнання права спільної сумісної власності на поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якої просить: 1) визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) визнати Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя; 3) визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 справу передано для розгляду судді Садовському К.С.

Ухвалою суду від 09.02.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

21.02.2022 до канцелярії суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 після усуненні її недоліків.

Ухвалою суду від 29.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, почато підготовче провадження.

Крім того, ОСОБА_1 21.02.2022 подано заяву про забезпечення позову, яка відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, в якій заявник просить: накласти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , до набрання рішенням Київського районного суду м. Харкова законної сили; заборонити всім суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти будь-які дії з реєстрації, перереєстрації, внесення змін до реєстраційних записів щодо реєстрації прав власності, інших похідних від права власності прав на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ., до набрання рішенням Київського районного суду м. Харкова законної сили; заборонити Державному підприємству «СЕТАМ» (ЄДРПОУ 39958500 Адреса: вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001), вчиняти будь-які дії, щодо реалізації з електронних торгів будинку з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням Київського районного суду м. Харкова законної сили; заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Бабенку Д.А.( Адреса: вул. Молочна, 18,кім. 25, м. Харків, 61001,) вчиняти будь-які дії, щодо реалізації описаного та арештованого житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ., до набрання рішенням Київського районного суду м. Харкова законної сили.

При цьому, заявник посилається на те, що предметом позову є поділ майна подружжя (житлового будинку загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), визнання права особистої приватної власності на 1/2 частину цього будинку та визнання 1/2 частини цього будинку спільною сумісною власністю.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18.08.2016 у цивільній справі № 640/18551/15-ц (н/п 2/640/352/16) за позовом ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - позов задоволено повністю. Призначено стягнути з відповідача на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» загальну заборгованість за кредитним договором № 014/1647/74/84951 від 22.03.2007, в розмірі 22408,36 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 483463,26 грн.), а також судовий збір в розмірі 7251,95 грн. Рішення набрало законної сили 12.09.2016.

18.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А. відкрито виконавче провадження ВП 62381982 в рамках якого на адресу ДП «Сетам» 01.12.2021 скеровано заявку щодо реалізації спірного будинку (адреса: АДРЕСА_1 ), який належить відповідачу на праві власності.

10.02.2022 ДП «СЕТАМ» виставив спірний будинок (номер лота після уцінки № 506883) на електронні торги (загально доступна інформація сайт https://setam.net.ua/auction/505260).

На цей час торги визнано такими, що не відбулися. Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна (наказ Мінюсту від 29.09.2016 № 2831/5) після підписання протоколу електронних торгів, що не відбулися, організатор зобов`язаний виставити майно на реалізацію за ціною 70 відсотків від початкової не пізніше як протягом п`яти робочих днів з дня підписання протоколу. Таким чином з 17.02.2022 для відповідача немає ніяких стримуючих факторів для реалізації цього будинку за ціною майже у шість разів менше, ніж його ринкова вартість, та залагодження своїх боргів перед банком.

Вказує, що спірний будинок є її з дітьми єдиним житлом. Іншої нерухомості у заявниці немає, тому продаж цього майна з електронних торгів може залишити її, інваліда І гр. (діагноз адемокарценома шийки матки, множинне метастатичне ураження головного мозку), який потребує постійної сторонньої допомоги, та її дітей просто неба, тому метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Вважає, що в разі незабезпечення позову, є наявність очевидної небезпеки продажу спірного будинку з електронних торгів, а це істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, а також поновлення порушених прав заявниці та її інтересів за захистом яких, вона звернулася до суду.

На підставі викладеного ОСОБА_1 звернулась до суду із даною заявою.

Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи зазначає наступне.

Згідно з частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3статті 129 Конституції Українивизначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсновиник спір та існуєреальна загроза невиконання чи утрудненнявиконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на необхідність забезпечення основного завдання правосуддя ефективного поновлення в правах. Так, в п. 9 рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 КСУ зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».

Відповідно до ч.5,6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п.1, 2, 4, 5 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З наданих до суду доказів вбачається, що заявник (позивач) ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 21.06.1997.

В період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, 22.03.2007 було придбано житловий будинок загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу визнання права спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок з надвірними будівлями та добровільного поділу спільного майна подружжя.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову і не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд приходить до висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову буде співнірним заходом із заявленими вимогами позивача, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернулась до суду.

Обраний судом вид забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує прав юридичної особи, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання можливого судового рішення.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення позову відсутні.

Відповідно до ч. 6ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.1ст.157 ЦПК Україниухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 149-153, 157, 258, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накладсти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до набрання рішенням Київського районного суду м. Харкова у справі №953/1807/22 законної сили;

Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти будь-які дії з реєстрації, перереєстрації, внесення змін до реєстраційних записів щодо реєстрації прав власності, інших похідних від права власності прав на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням Київського районного суду м. Харкова у справі №953/1807/22 законної сили;

Заборонити Державному підприємству «СЕТАМ» (ЄДРПОУ 39958500, місцезнаходження: вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001), вчиняти будь-які дії, щодо реалізації з електронних торгів будинку з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням Київського районного суду м. Харкова у справі №953/1807/22 законної сили;

Заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Бабенку Д.А.( місцезнаходження: вул. Молочна, 18,кім. 25, м. Харків, 61001,) вчиняти будь-які дії, щодо реалізації описаного та арештованого житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 96,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням Київського районного суду м. Харкова законної сили

Копію ухвали направити на виконання та сторонам для відома.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явленняухвали довиконання - три роки.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/.

Суддя К.С.Садовський