Рішення № 104984571, 28.06.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/161/22

Провадження № 2/210/838/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 червня 2022 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого суддіЧайкіної О.В.

секретаря судового засіданняПерог Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Ради, Територіальна громадав особіКриворізької міськоїрадипро встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

Вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її матір ОСОБА_4 . Померла була спадкоємцем за заповітом, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті матір була зареєстрована за іншою адресою. Мати прийняла спадкове майно, але не оформила своїх спадкових прав в зв`язку з хворобою і передчасною смертю.

З метою прийняття спадщини, заявниця звернулась у Другу Криворізьку державну нотаріальну контору для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 своєї матері, ОСОБА_4 . Однак, постановою приватного нотаріуса від 30.07.2020 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що заявниця як спадкоємець не змогла підтвердити факт родинних відносин між померлими ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Аргументи учасників справи

В судовомузасіданні позивач ОСОБА_1 заяву підтрималата зазначила,що ІНФОРМАЦІЯ_3 померлаїї мати ОСОБА_4 , яка є спадкоємцем зазаповітом після смерті ОСОБА_5 ,померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина,а саме:однокімнатна квартира АДРЕСА_2 .Зазначила,що її мати ОСОБА_4 своєчаснозвернулася до нотаріальноїконтори ззаявою проприйняття спадщиниза заповітомпісля смерті ОСОБА_5 , алеу зв`язкуз хворобою і смертю неоформила спадок. Зокрема, згідно ордеру квартира належала ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , вони приватизували її удвох.

В чергове судове засідання сторони не з`явились, позивач ОСОБА_1 надала заяву через канцелярію суду, в якій просила розглянути справу у її відсутність.

Представник Виконавчогокомітету Металургійноїрайонної умісті Ради в судове засідання не з`явився, надав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі.

Представник Територіальноїгромади вособі Криворізькоїміської радипро в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогамст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставинисправи,встановлені судом

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 231 від 18.03. 2019 року (а.с.12).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , запис №12 від 03.01.2013 року (а.с.15).

Заповітом ОСОБА_5 від 28 січня 2015 року, посвідченим нотаріусом в реєстрі № 109, остання заповіла квартиру АДРЕСА_2 матері заявника ОСОБА_4 (а.с.22).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_3 , актовий запис про смерть № 104 від 30.01. 2020 року (а.с.25).

Згідно ордеру за № 285, в якому зазначений склад сім`ї з двох осіб, встановлено, що з 1970 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проживали в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 , яку сумісно отримали 24 травня 1974 року. Чоловіком ОСОБА_5 в ордері зазначений гр. ОСОБА_3 (а.с.19).

В 1994 році квартира АДРЕСА_2 приватизована ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про право власності на житло за № НОМЕР_4 виробничого об`єднання «Кривбасруда» УСП від 11.11.1994 року та зареєстрованого в Криворізькому бюро технічної інвентаризації запис № 10/10 ПВ 172-5491 (а.с.20).

Відповідно до Акту мешканців будинку АДРЕСА_3 від 07.10.2020 року зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проживали сумісно однією родиною як чоловік та жінка і вели спільне господарство, сплачували комунальні послуги, робили ремонтні роботи в квартирі,сумісно придбали меблі необхідні для проживання в однокімнатній квартирі, доглядали один одного (а.с.11)

З матеріалів справи також встановлено, ОСОБА_3 до смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований в кв. АДРЕСА_2 і, знятий з реєстрації 11.02.2013 року у зв`язку зі смертю. ОСОБА_5 до смерті також була зареєстрована в кв. АДРЕСА_2 (а.с.119-120).

Позивач ОСОБА_1 , яка доводиться рідною донькою ОСОБА_4 , звернулася до Другої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері.

Постановою від 30 липня 2020 року нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що в кв. АДРЕСА_2 проживав гр. ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому за життя належала частина вищезазначеної квартири, а родинні відносини між померлими ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відсутні, тобто нотаріус не міг визначитися в складі спадкового майна яке за життя належало ОСОБА_5 , а також не міг визначитися чи є ОСОБА_5 спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю даних про їх спільне проживання однією сім`єю не менш п`яти років до дня відкриття спадщини. ОСОБА_1 було роз`яснено, що вона має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, тобто померлих ОСОБА_5 і ОСОБА_3 .

На підтвердження позовних вимог, позивач надає наступні докази: квитанції про сплату комунальних платежів за двох членів сім`ї в період сумісного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в кв. АДРЕСА_2 , квитанції про сплату комунальних платежів за період проживання в кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_5 , квитанції про ремонтні роботи в квартирі по АДРЕСА_1 (а.с.109-112).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що ОСОБА_8 жила по АДРЕСА_1 , у неї був чоловік ОСОБА_9 , вони були постійно разом, жили, скуплялись, після його смерті вона дізналася, що вони навіть не були у шлюбі. Коли ОСОБА_8 стала лежачою, її доглядала мати ОСОБА_10 і сама ОСОБА_11 , коли саме померла ОСОБА_8 вона не пам"ятає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона вселилась у свою квартиру у 1994 році, її мама товаришувала з ОСОБА_5 , допомагала їй. ОСОБА_13 проживала з ОСОБА_14 як сім"я, вели разом господарство, коли ОСОБА_15 помер ( приблизно у 2010-2012 році) , похованням займалась вона. Коли ОСОБА_13 після смерті чоловіка занедужала, вона не змогла її доглядати через те, що переїхала. У ОСОБА_16 по її лінії була троюрідна племінниця ОСОБА_17 , вона їй допомагала, доглядала її приблизно 5-6 років, ОСОБА_13 залишила заповіт, потім ОСОБА_17 померла. ОСОБА_18 і дяді Вані дітей не було.

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені, окрім визначених у частині першій статті 315 ЦПК України, інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Такі факти повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення; і такі факти не пов`язуються з подальшим вирішенням спору про право в судовому порядку,

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Право вибору способу захисту оспорюваного, невизнаного права покладається виключно на особу, яка звертається до суду із позовом, заявою. ОСОБА_1 обрала спосіб захисту - встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки стверджує про фактичне прийняття спадщини в порядку частини 3 статті 1268 ЦК України, а так само і про те, що має право на спадкування.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Частиною першою статті 1269 ЦК України унормовано, що у випадку, коли особа постійно не проживає із спадкодавцем, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є подана нотаріусу заява.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам надано роз`яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, судом до уваги беруться: показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виненкнення у них прав та обов`язків подружжя. Статтю 25 СК України передбачено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Слід зазначити, що факт спільного проживання сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦКУ).

Аналіз указаних норм дозволяє зробити висновок про те, що для застосування положень вищевказаної статті необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_4 , актовий запис про смерть № 104 від 30.01. 2020 року, яка є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина, а саме однокімнатна квартира АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 своєчасно звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , але у зв`язку з хворобою і смертю не оформила спадок.

У встановлений законом термін позивач ОСОБА_1 , яка доводиться рідною донькою ОСОБА_4 , також звернулася до Другої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері, але нотаріус постановою від 30 липня 2020 року відмовив останній у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Покази допитаних під присягаю свідків узгоджуються з показами позивача, а так само і письмовими матеріалами справи.

Допитані у судовому засіданні свідки не є заінтересованими особами, тому вважати їх покази недостовірними у суду відсутні підстави.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму ВерховногоСуду України№ 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до Акту мешканців будинку АДРЕСА_3 від 07.10.2020 року зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проживали сумісно однією родиною як чоловік та жінка і вели спільне господарство, сплачували комунальні послуги, робили ремонтні роботи в квартирі,сумісно придбали меблі необхідні для проживання в однокімнатній квартирі, доглядали один одного.

З матеріалів справи також встановлено, що ОСОБА_3 до смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований в кв. АДРЕСА_2 і, знятий з реєстрації 11.02.2013 року у зв`язку зі смертю. ОСОБА_5 до смерті також була зареєстрована в кв. АДРЕСА_2 .

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що Позивачем надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше п`яти років, тобто з грудня 1970 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 - в квартирі АДРЕСА_2 .

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».

В той же час, факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу можна встановити лише після 1 січня 2004 року (після набуття чинності СК України).

За таких обставин, позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Ради, Територіальна громадав особіКриворізької міськоїрадипро встановлення факту родинних відносин підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.81, 89, 258-259, 263-265, 294, 315, 316, 318,319, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Ради, Територіальна громадав особіКриворізької міськоїрадипро встановлення факту родинних відносин - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше п`яти років, тобто з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 - в квартирі АДРЕСА_2 .

В задоволенні позовних вимог в частині встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 - в квартирі АДРЕСА_2 , з грудня 1970 року по 31 грудня 2003 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 22 червня 2022 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_4 ;

- відповідач: Територіальна громада Криворізької міської ради, ЄДРПОУ 33874388, юридична адреса: 50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, б. 1;

-відповідач: Територіальна громада вособі Виконавчогокомітету Металургійноїрайонної умісті Ради,юридична адреса:50069,м.Кривий Ріг, пр. Миру42.

Суддя: О. В. Чайкіна