Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/20573/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Гулкевич І.З., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просить :
визнати протиправною бездіяльність Стрийської міської ради щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Олексичі площею 0,5900 га, а саме щодо погодження меж цієї земельної ділянки площею 0,5900 га з суміжними власниками та землекористувачами;
зобов`язати Стрийську міську раду безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику приватному підприємству Землевпорядна агенція Експерт свої висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Олексичі площею 0,5900 га, а саме щодо погодження меж цієї земельної ділянки площею 0,5900 га з суміжними власниками та землекористувачами, або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до пункту 1 рішенням VI сесії VIII демократичного скликання Стрийської міської ради від 25.03.2021 №280 Про надання громадянам дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі їм земельних ділянок у власність на території Стрийської міської ради і додатку №1 до даного рішення Стрийської міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Олексичі орієнтовною площею 0,5900 га. 01.07.2021 приватне підприємство Землевпорядна агенція Експерт подало на погодження до Стрийської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Олексичі площею 0,5900 га. Позивач звернулась 13.08.2021 до Стрийської міської ради із запитом про надання інформації щодо невчинення підписів на акті погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, який є додатком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Олексичі площею 0,5900 га. Відповіді на вищезазначений запит позивач не отримала. Позивач вважає бездіяльність Стрийської міської ради протиправною, оскільки останнім не надано і не надіслано будь-яким листом приватному підприємству Землевпорядна агенція Експерт висновки про погодження проекту землеустрою або про відмову у погодженні.
Ухвалою суду від 24.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
04.01.2022 відповідачем подано відзив на адміністративний позов. Зазначає, що відповідно до Закону України №1423-ІХ від 28.04.2021 ст. 186-1 Земельного кодексу України втратила чинність. Відповідно до норм чинного земельного законодавства України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не підлягає погодженню. Питання передачі ОСОБА_1 земельної ділянки у власність буде вирішуватись сесією Стрийської міської ради після подачі відповідного пакету документів і несення даного питання на порядок денний чергової сесії міської ради. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду від 11.01.2022 прийнято заяву про уточнення позовних вимог та зобов`язано відповідача 15-денний строк з дня отримання ухвали подати відзив на адміністративний позов.
Відповідачем відзив на уточнену позовну заяву не подано.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Стрийської міської ради №280 від 25 березня 2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5900 га для ведення особистого селянського господарства з метою передачі у власність в с. Олексичі Стрийського району.
За замовленням позивача виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,5900 га , гр. ОСОБА_1 для особистого селянського господарства, яка розташована в с. Олексичі Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області.
Приватним підприємством Землевпорядна агенція Експерт подано заяву до Стрийської міської ради Львівської області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її у власність ОСОБА_1 загальною площею 0,5900 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою : Львівська область, Стрийський район, с. Олексичі.
Листом від 03.08.2021 №3.8/2255 відповідач повідомив Приватне підприємство Землевпорядна агенція Експерт, що розгляд даного питання відтерміновується до моменту винесення в натуру меж стадіону с. Олексичі, так як на сьогоднішній день гр. ОСОБА_1 відбулось самовільне захоплення частини земельної ділянки під стадіоном с. Олексичі шляхом розміщення на ньому власної сільськогосподарської техніки.
Згідно заяви приватного підприємства Землевпорядна агенція Експерт від 09.08.2021 №876 повідомлено ОСОБА_1 про те, що останнім подавалось на погодження в міську раду проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою її передачі безоплатно у власність в с. Олексичі 1 липня 2021 (вихідний №702а).
13 серпня 2021 позивач звернулась до Стрийського міського голови О.Канівця із запитом на публічну інформацію, в якому просила надати інформацію, чому на даний момент перший заступник Стрийського міського голови М.С.Дмитришин та начальник відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Стрийської міської ради Р.М. Ярич не вчинили підписи в акті погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, який є додатком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Олексичі площею 0,5900 га. Відповіді на запит позивач в позовній заяві вказує, що не отримувала.
На вимогу суду відповідачем надано копію відповіді від 18.08.2021 року №3.22/99 на публічний запит ОСОБА_1 від 13.08.2021 року, згідно якої зазначено, що відповідь вже була надана відділом земельних ресурсів виконкому про те, що дане питання розглядалось на постійних депутатських комісіях Стрийської міської ради, де було рекомендовано відтермінувати розгляд даного питання до моменту винесення в натуру меж стадіону с. Олексичі, оскільки на сьогоднішній день ОСОБА_1 відбулося захоплення частини земельної ділянки під стадіоном с. Олексичі шляхом розміщення на ньому власної сільськогосподарської техніки.
Позивач не погоджується з бездіяльністю Стрийської міської ради звернулась до суду за захистом своїх прав.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (частина друга статті 4 ЗК України).
Відповідно до пункту б статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
За змістом пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Частинами першою та другою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 ЗК України.
В силу положень частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, а також відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування врегульовані Законом України від 22.05.2003 №858-IV Про землеустрій (далі - Закон №858-IV).
Відповідно до статті 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. До видів документації із землеустрою належать, зокрема: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.
За нормами частини першої статті 50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.
Суд зазначає, що за змістом статті 30 Закону № 858-IV погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята статті 118 ЗК України).
До 26.05.2021 діяла редакція ЗК України, яка передбачала, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина шоста статті 186 ЗК України).
При цьому відповідно до частини сімнадцятої статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Частина перша статті 186-1 ЗК України передбачала, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За змістом частини шостої статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин №1423-ІХ від 28.04.2021, чинного з 27.05.2021 статтю 186-1 ЗК України виключено, а статтю 186 Погодження і затвердження документації із землеустрою викладено в новій редакції.
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (пункт 6 частини другої статті 186 ЗК України).
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим (частина шоста статті 186 ЗК України).
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (частина сьома статті 186 ЗК України).
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження (частина дев`ята статті 186 ЗК України).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
Рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність міської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Як вбачається з матеріалів справи, за погодженням проекту землеустрою зверталось Приватне підприємство Землевпорядна агенція Експерт з заявою до Стрийської міської ради Львівської області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її у власність ОСОБА_1 загальною площею 0,5900 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою : Львівська область, Стрийський район, с. Олексичі.
Листом від 03.08.2021 №3.8/2255 відповідач повідомив Приватне підприємство Землевпорядна агенція Експерт, що розгляд даного питання відтерміновується до моменту винесення в натуру меж стадіону с. Олексичі, так як на сьогоднішній день гр. ОСОБА_1 відбулось самовільне захоплення частини земельної ділянки під стадіоном с. Олексичі шляхом розміщення на ньому власної сільськогосподарської техніки.
Відтак, суд приходить до висновку, що заяву приватного підприємства Землевпорядна агенція Експерт не було проігноровано, дії по її розгляду були вжиті.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскільки позивачу не було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, відтак відповідачем не порушено прав позивача.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Вказане передбачено і п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України.
Отже, вимога про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень може бути заявлена лише одночасно з вимогою про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, оскільки обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав.
Суд зазначає, що звернення до суду з позовом не повинно мати на меті відновлення правопорядку, як, наприклад, констатація допущення суб`єктом владних повноважень певного правопорушення.
На переконання суду, даний позов подано з метою встановлення факту бездіяльності відповідача. Заяву приватного підприємства Землевпорядна агенція Експерт про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її у власність ОСОБА_1 загальною площею 0,5900 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою : Львівська область, Стрийський район, с. Олексичі розгляду та надано листом відповідь від 03.08.2021 №3.8/2255 про відтермінування розгляду, відповідно вищезазначене не породжує юридичних наслідків для позивача. Оскаржувана бездіяльність не є юридично значимою для позивача та виключає його матеріально-правову заінтересованість.
Суд звертає увагу, що відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення чи бездіяльності.
Отже, під час розгляду справи, факту порушення конкретних прав позивача не доведено. Метою позову є фактично встановлення факту, що суперечить цілям адміністративного судочинства.
За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гулкевич І.З.
Судове рішення № 104972310, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 27.06.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/20573/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: