Ухвала суду № 104970956, 19.01.2022, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/230/22

Провадження №2/405/29/22

У Х В А Л А

19 січня 2022 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради», в якому просить:

визнати незаконнимта скасуватиПовідомлення №5920/02 від 27.12.2021 року КНП «Кіровоградськаобласна лікарняКіровоградської обласноїради» про відсторонення його ( ОСОБА_1 ) від роботи та поновити його на роботі;

зобов`язати КНП «Кіровоградськаобласна лікарняКіровоградської обласноїради» виплатити йому ( ОСОБА_1 ) невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до п.п.4 п.5ст.12Цивільного процесуальногокодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява (заява) за формою та змістом повинна відповідативимогам статті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно з п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, згідно з нормами матеріального права позивач повинен визначити правові підстави позову (обставини, які мають місце у диспозиції норми матеріального права і мають бути доведені суду) та на підтвердження цих підстав позову повинен навести фактичні обставини справи та зазначити норму закону, яка регулює спірні правовідносини, що є предметом судового розгляду. Оскільки ця обставина має суттєвий вплив на змагальний характер процесу і сприяє досягненню істини у справі.

За змістом нормКодексу Законів про Працю Українипоновлення на роботі має місце у випадку припинення трудового договору з працівником з передбачених трудовим договором законодавством підстав, тобто фактичним звільненням працівника з роботи.

Водночас відсторонення працівника від роботи означає призупинення трудових правовідносин, що полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором, а роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання. У разі відсторонення від роботи за працівником зберігається робоче місце, дія трудового договору не припиняється.

Відповідно до позовної заяви та доданих до неї документів, предметом спору між позивачем та відповідачем є оскарження повідомлення КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» № 5920/02 від 27.12.2021 року «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19», яким проінформовано позивача (сторожа господарсько-обслуговувального персоналу ОСОБА_2 ), що, якщо до 16 січня 2022 року він не надасть документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 17 січня 2022 року, - його відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ.

В свою чергу, за відсутності наказу про звільнення, повідомлення про можливе відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням із займаної посади, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника.

Враховуючи викладене, позивачу слід визначитись зі змістом позовних вимог в частині скасування повідомлення№ 5920/02 від 27.12.2021 року КНП «Кіровоградськаобласна лікарняКіровоградської обласноїради» та поновлення його на роботі.

Крім того, в позовній заяві необхідно чітко викласти обставини, якими позивач, обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, зокрема позивачу необхідно надати докази відсторонення його від роботи.

Окрім того, у позовній заяві відсутнє обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, з посиланнямна відповідні норми Закону.

Виправлення зазначеного недоліку позовної заяви можливе шляхом подання позовної заяви в новій редакції.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не надано суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, у позовній заяві позивач посилається як на підставу звільнення його від сплати судового збору на положення пункту 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Поряд з цим, оскільки предметом цього позову є оскарження повідомлення № 5920/02 від 27.12.2021року «Прообов`язкове профілактичнещеплення протиCOVID-19»,яким позивачане звільнено із займаної посади/роботи/професії, його доводи про наявність пільг при зверненні до суду із зазначеним у заяві питанням з підстав, наведених у позові, судом не приймаються.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першоюстатті 94 КЗпП Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5ст. 97 КЗпП Україниоплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст.94,116,117 КЗпП Українита ст. ст.1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці»середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідноз ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2481 грн.

За положенням ч. 1 ст. 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 992,40 грн.

Також п.1 ч.2 ст. 4 Закону визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві заявлені ним позовні вимоги, а саме: за вимогу немайнового характеру /визнання незаконним та скасування повідомлення № 5920/2 від 27.12.2021 року/ - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн., та за вимогу майнового характеру /зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи/ -1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - після визначення ціни позову.

При цьому, суд зазначає, що позивач, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача на його користь заробітної плати, яка була незаконно не нарахована та не виплачена, не вказує конкретний розмір такої виплати, а тому суд позбавлений можливості визначити конкретний розмір судового збору, який підлягає сплаті за дану позовну вимогу.

За таких обставин, позивачу слід конкретизувати, який розмір заробітної плативін просить стягнути з відповідача та відповідно до даного розміру сплатити судовий збір.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що даний позов подано без додержання вимог, викладених в ст. ст.175, 177 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України він підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали, при цьому, усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, передбачає подання позивачем ОСОБА_1 належно оформленої позовної заяви в новій редакції, яка за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України, а так само має бути оплачена судовим збором.

Окремо судом відзначається, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі,- залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Запропонувати позивачу ОСОБА_1 в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а також сплатити судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп., та в розмірі 1% ціни позову за позовну вимогу про стягнення заробітної плати, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992 грн. 40 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Поділ.р-н/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA238999980313161206000011566, Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Кіровограда (назва суду, де розглядається справа), надавши оригінал квитанції про сплату судового збору.

Виправлення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви передбачає подання позивачем ОСОБА_1 позовної заяви в новій редакції.

В разі невиконання указаних вимог позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова