Рішення № 104969343, 06.06.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2022 Справа №607/2806/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Безручко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа, якане заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 29 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем,зареєстрований уреєстрі за№249424,про стягненняіз ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 13 008 грн. 50 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що із постанови про відкриття виконавчого провадження №67809911 від 07.12.2021 року вона дізналася про вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем виконавчого напису №249424 від 29.06.2021 року, про стягнення із неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 13 008 грн. 05 коп. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з грубим порушенням норм чинного законодавства. Будь-яких договорів із ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вона не підписувала, грошових коштів, вимог чи розрахунків заборгованості ні від відповідача, ні від третьої особи не отримувала. В оскаржуваному виконавчому написі зазначено, що цей виконавчий напис вчинено на підставі статі 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29.06.1999 року №1172 в діючій редакції, на підставі постанови КМ України від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». При цьому, не було враховано, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, постанову КМ України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин визнано незаконною та нечинною. Тому, позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса №249424, який вчинений 29.06.2021 р., є таким, що не підлягає виконанню, оскільки в момент вчинення виконавчого напису нормативно-правовий акт, який допускав вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, визнаний незаконним та нечинним за рішенням суду, що набрало законної сили, тобто законних підстав для можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі не існувало, відтак законодавство України не допускає такого способу захисту цивільних прав. Крім цьогозазначає,що спірнийвиконавчий написвчинено зпорушенням ст.88Закону України«Про нотаріат».Як вбачаєтьсяіз матеріаліввиконавчого провадження№67809911,виконавчий написвчинено нена оригіналінотаріально посвідченогодоговору міжпозивачем тафінансовою установою,а напаперовій копіїіндивідуальної частинидоговору пронадання фінансовогокредиту №2847100667/509891.До тогож,сам кредитнийдоговір взагаліє електроннимдоговором,який нотаріальномупосвідченню непідлягає.Наявна приматеріалах виконавчогопровадження копіяіндивідуальної частинидоговору немістить підписупозичальника тане даєможливості пересвідчитисьу накладенніЕЦП чизастосуванні одноразовогоідентифікатора.Оспорюваним виконавчимнаписом ізпозивача стягуєтьсязаборгованість,що утвориласяза періодіз 25.05.2021року по03.06.2021року,яка середіншого складаєтьсяз нарахованихта несплаченихвідсотків задоговором.У тойже час,строк кредитуванняза договоромскладає 30днів із14.03.2020року.Термін поверненнякредиту ісплати комісіїза наданнякредиту тапроцентів закористування кредитом 12.04.2020року.Тому,позивач вважає,що вимогистягувача єнеправомірними,а самазаборгованість небуло безспірноюна моментвчинення виконавчогонапису.Оскільки, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса від 29 червня 2021 року, порушив права та законні інтереси ОСОБА_1 , остання змушена звернутися за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 лютого 2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, із викликом сторін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відзиву на позов не подав.

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович письмових пояснень щодо позову не подавав.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, і не повідомив суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Приватний нотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄвген Михайлович в судове засідання не з`явився та про причину неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив

Згідно наявної при матеріалах справи копії Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №2847100667/509891 від 14 березня 2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна Установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит в розмірі 3 500 грн. 00 коп., на строк 30 днів, тобто до 12.04.2020 р.

Кредитний договір підписаний, з однієї сторони - директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна Установа «Європейська кредитна група» (Електронний підпис (Ховряк В.М.), а з іншої сторони ОСОБА_1 електронним підписом R76353.

Як вбачається із додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №№2847100667/509891 від 14 березня 2020 року (графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту): строк на який надано кредит 30 днів; сума кредиту 3500 грн., фіксована процентна ставка за день користування 1,9%; сума нарахованих процентів користування кредитом 1995,00 грн.; всього до оплати 5495,00 грн.

29червня 2021року приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., на підставі ст.ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №249424, про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», якому Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги №ЕМ-6 від 26 травня 2021 року за Кредитним договором №2847100667/509891 від 14 березня 2020 року, укладеного між ТзОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року включно. Сума заборгованості: 3500, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 8578,5 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача; загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 13008,50 грн.

На підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса, 07 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Варивода Д.В.., відкрито виконавче провадження №67809911 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 13008,50 грн.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленомуЗаконом України «Про виконавче провадження».

Відповідно ч. 1ст. 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172(п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Відповідно до пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як передбачено п. 2.11 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до пунктів 1 - 9 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р., № 296/5 (надалі - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах (згідно Переліку), що встановлюють заборгованість, і які мають бути подані нотаріусу, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, зміст якої встановлений пунктом 2 глави 16 Порядку.

Пункт 3 глави 16 Порядку визначає виключний перелік умов вчинення виконавчого напису. Зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Пунктами 3.3., 3.4. глави 16 Порядку встановлено, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис-вчиняється у межах цього строку, а строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 3.5. глави 16 Порядку також встановлена імперативна норма, яка передбачає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

В постанові Верховного Суду від 11.07.2019 р. у справі №461/4609/16-ц зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Але характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Постанова).

Проте, вказанаПостановане відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідні зміни доПостановита віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесеніПостановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з тим,Постанова Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 визнана судом незаконною та нечинною.

Так, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2.постанови Пленуму Вищого адміністративного судуУкраїни № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2.постанови Пленуму Вищого адміністративного судуУкраїни № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинноюПостанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїйпостановіу справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до вимог ст.81Цивільного процесуальногокодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували твердження позивача. Крім цього, суд зазначає, що стягнення відсотків за кредитним договором за спірним виконавчим написом було здійснено за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року, у той час коли строк кредитного договору був обумовлений сторонами до 12.04.2020 року, що суперечить правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи викладене, даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, беручи до уваги те, що заборгованість боржника не є безспірною, доказів, які б спростовували твердження позивача, зазначені нею у позові, відповідачем не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Крім цього, суд вважає, що слід стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. за розгляд даної справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4,13, 82, 141, 258-268, 273, 280-282, 352-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа, якане заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 29 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №249424, приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуОстапенко ЄвгеномМихайловичемпро стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за Кредитним договором №2847100667/509891 від 14 березня 2020 року на загальну суму 13 008 (тринадцять тисяч вісім) грн. 50 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Скасувати заходизабезпечення позову,вжиті ухвалоюТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті від18лютого 2022року прозупинення стягненняна підставівиконавчого написуприватного нотаріусаКиївського міськогонотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, вчиненого 29 червня 2021 року.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан