Рішення № 104968203, 20.06.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1974/22

20 червня 2022 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Побурко В.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Данильчука Н.Б.

представника відповідача Дзюбатого А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №574 від 14.04.2022 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби Національної поліції України,

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №117о/с від 14.04.2022 про звільнення позивача зі служби в поліції,

- поновити позивача на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області з 14.04.2022,

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.04.2022 до дня ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірними наказами ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах поліції, підставою якого була реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції згідно пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежного виконання поліцейським службової дисципліни.

Дисциплінарний проступок, на думку відповідача, виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана нібито з діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження №62021140030000127.

Будь-яких інших вчинків, окрім кримінально караних, в наказі про накладення дисциплінарного стягнення вказано не було.

Відповідач вказує на вчинки, які свідчать про порушення дисципліни, однак при цьому ці вчинки стосуються виключно їх кваліфікації на предмет наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального правопорушення, яке і стало підставою для службового розслідування.

Позивач вважає, що за результатами службового розслідування, проведеного за фактом внесення відомостей в ЄРДР за №62021140030000127 від 08.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України його не може бути звільнено зі служби, оскільки жодних протиправних дій, які мають ознаки дисциплінарного або кримінального характеру не вчиняв, внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру у кримінальному провадженні не свідчить про скоєння дисциплінарного проступку.

Вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов`язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції розуміють протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

З посиланням на норми чинного законодавства зазначає, що матеріали службового розслідування, проведеного за фактом внесення відомостей в ЄРДР за №62021140030000127 від 08.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України, (які мають самостійні правові підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності) не підтверджують наявність у ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, продовження строку наказом №470 від 17.03.2022 є незаконним, а тому оскаржувані рішення мають бути визнані протиправними та скасовані.

Ухвалою суду від 09.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 30.05.2022.

23.05.2022 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

У зв`язку з отриманням інформації про те, що територіальним управлінням ДБР, розташованим в м. Львові (із дислокацією в м. Тернополі) розслідується кримінальне провадження від 08.12.202 №62021140030000127 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 та ст. 369-2 КК України наказом ГУНП в Тернопільській області від 17.02.2022 №390 призначено службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій з боку т.в.о начальника відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1 .

В ході проведення службового розслідування встановлено, що 01.12.2021, у період часу з 12.00 до 15.00 год, майор поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, який знаходиться у приміщенні відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області під час розмови з дільничним офіцером поліції сектору превенцїї патрульної поліції відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , який подав рапорт на отримання основної чергової щорічної відпустки у кількості 25 днів, для погодження та подальшого скерування до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, з метою видачі наказу про надання останньому відпустки, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, шляхом повернення боргу за придбані будівельні матеріали, висловив старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 протиправну вимогу про необхідність надання йому, під приводом повернення боргу будівельному магазину "Госпбудторг", неправомірної вигоди в розмірі 6000 гривень. В ході вказаної розмови, майор поліції ОСОБА_1 вказав старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 , що у разі відмови надання неправомірної вигоди, ним буде ініційовано службове розслідування за нібито допущені порушення службової дисципліни останнім під час несення ним служби, з подальшим вжиттям відповідних заходів дисциплінарного реагування.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , будучи поставленим в умисно створені майором поліції ОСОБА_1 умови, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, погодився на них.

Надалі, 13.12.2021, приблизно о 11.49 год, майор поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на території АЗС "WOG", що за адресою: АДРЕСА_1 , під час зустрічі з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на особисте збагачення, всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливий мотив, з метою конспірації своїх злочинних дій висловив останньому завуальований порядок надання йому неправомірної вигоди, а саме про необхідність передачі такої у сумі 6000 грн касиру будівельного магазину "Госпбудторг", як частину погашення боргу за будівельні матеріали.

Цього ж дня, о 11.57 год, на виконання незаконних вимог майора поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні будівельного магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що за адресою АДРЕСА_1 , передав касиру магазину неправомірну вигоду у сумі 6000 грн, під приводом погашення боргу перед вищевказаним будівельним магазином, за вплив майора поліції ОСОБА_1 на прийняття рішення начальником ГУНП в Тернопільській області щодо підготовки та видання наказу про надання старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 щорічної основної чергової оплачуваної відпустки.

Опитаний у ході проведення даного службового розслідування майор поліції ОСОБА_1 вказав, що вину у пред`явленому обвинуваченні не визнає та відмовився від дачі будь-яких пояснень по суті вищевказаної події посилаючись на вимоги статті 63 Конституції України.

Відповідно до рапорту старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції Володимира Юрчака поліцейський ОСОБА_2 також відмовився від надання будь - яких пояснень по даному факту, мотивуючи це триваючим веденням досудового розслідування та розпискою, наданою працівникам ДБР, про нерозголошення відомостей досудового розслідування на час його проведення.

Внаслідок виникнення надзвичайної події за участю працівника поліції інформація про цю подію викликала широкий суспільний резонанс. Підтвердженням цього є увага засобів масової інформації до події, що відбулася. Образ працівника поліції в громадському суспільстві піддався засудженню та обговоренню, репутація отримала неприємну характеристику. Інформацію про подію було висвітлено в ряді газет, як місцевих так і всеукраїнських.

25.05.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив, де відмітив, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов`язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження.

30.05.2022 в судовому засіданні розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача на 20.06.2022.

09.06.2022 позивачем подано до суду заяву про доповнення підстави позову у справі №500/1974/22, а саме: проведення службового розслідування відбулося з порушенням, член дисциплінарної комісії, яка проводила службове розслідування відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 був відсутній і перебував у службовому відрядженні у період з 07.04.2022 по 02.05.2022 та не здійснював свої функції, що суперечить Закону України про Дисциплінарний статут Національної поліції України.

20.06.2022 в судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив та просили задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, наведених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

17.02.2022 ГУНП в Тернопільській області видано наказ №390 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" за фактом можливих порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків з боку окремих працівників ВП №4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУПН в Тернопільській області.

Даний наказ винесений на підставі статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу МВС України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" у зв`язку з тим, що до УГІ ГУНП в Тернопільській області 17.02.2022 надійшла інформація про те, що т.в.о. начальника ВП №4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУПН в Тернопільській області майор міліції ОСОБА_1 самовільно залишив вищевказаний територіальний підрозділ, не повідомивши про це безпосереднього керівника, та щодо внесення відомостей уповноваженою особою третього слідчого відділу ДБР (з дислокацією в м. Тернополі), розташованого в м. Львові до ЄРДР за №62021140030000127 від 08.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ст. 369-2 КК України.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За положеннями статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

У відповідності до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Суд вважає, що в даному випадку інформація, зокрема, Територіального управління ДБР була достатньою підставою в розумінні статті 14 Дисциплінарного статуту для призначення службового розслідування.

При цьому суд критично оцінює твердження позивача, що наказ №390 від 17.02.2022 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" підписаний т.в.о. начальника, а не керівником, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту, оскільки згідно наказу Національної поліції України від 07.02.2022 №173о/с "По особовому складу" виконання обов`язків начальника ГУНП в Тернопільській області тимчасово покладено на полковника поліції ОСОБА_4 .

Згідно частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, відповідно до частини другої розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за №1355/32807 (далі - Порядок №893) службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Частиною четвертою розділу ІІ Порядку №893 визначено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Пунктом 2 наказу ГУНП в Тернопільській області №390 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" створено дисциплінарну комісію в складі голови комісії - старшого інспектора відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в області підполковника поліції ОСОБА_5 , членів комісії, інспектора відділу підтримки УГІ ГУНП в області майора поліції ОСОБА_6 , інспектора відділу підтримки УГІ ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , заступника начальника УКЗ начальника професійної підготовки підполковника поліції ОСОБА_8 та начальника СПЗ УКЗ ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_9 .

Пунктом 1 розділу V Порядку №893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Суд критично оцінює твердження представника позивача, що проведення службового розслідування відбулося з порушенням, оскільки член дисциплінарної комісії ОСОБА_3 був відсутній і перебував у службовому відрядженні у період з 07.04.2022 по 02.05.2022 та не здійснював свої функції, що суперечить Закону України про Дисциплінарний статут Національної поліції України, оскільки факт перебування члена комісії певний період у службовому відрядженні не свідчить про невиконання ним поставлених завдань, а підпис ОСОБА_6 у висновку службового розслідування сторонами не заперечується.

Крім того, згідно пункту 3 розділу V Порядку №893 строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Як слідує з матеріалів справи 14.03.2022 голова дисциплінарної комісії ОСОБА_10 подав рапорт про продовження строку проведення службового розслідування на підставі підпункту 8 частини першої розділу ІV Порядку №893, оскільки з метою об`єктивного прийняття рішення виникла необхідність дослідити ряд додаткових обставин та подій, помилково зазначивши терміном до 07.02.2022.

Наказом ГУНП в Тернопільській області №470 від 17.03.2022 "Про продовження строку проведення службового розслідування" продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Тернопільській області від 17.02.2022 №390 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" терміном до 17.04.2022.

За наведених обставин твердження позивача, що службове розслідування мало бути завершене до 17.03.2022, останній день 16.03.2022, і його продовження наказом №470 від 17.03.2022 є незаконним, не відповідає дійсності.

При цьому суд зауважує, що Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року №2123-IX, на який посилався представник позивача, набрав законної сили з дня, наступного за днем його опублікування - 01.05.2022, тобто після завершення службового розслідування відносно позивача ОСОБА_1 та не може бути застосований до спірних правовідносин.

За положеннями пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

У висновку службового розслідування за фактами можливих порушень законності та службової дисципліни з боку майора поліції ОСОБА_1 , зокрема, вказано, що знайшли своє підтвердження факти грубого порушення законності та службової дисципліни позивача, що виразилося у позаслужбових стосунках із підлеглим старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , свідомому ігноруванні вимог статті 1 Дисциплінарного статуту НП України та вимог ГУНП та Національної поліції України щодо необхідності неухильного дотримання законності та службової дисципліни на набутті розголосу у ЗМІ, що негативно впливає на імідж органів поліції в цілому.

Так, 01.12.2021, у період часу з 12.00 до 15.00 год, майор поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, який знаходиться у приміщенні відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області під час розмови з дільничним офіцером поліції сектору превенцїї патрульної поліції відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , який подав рапорт на отримання основної чергової щорічної відпустки у кількості 25 днів, для погодження та подальшого скерування до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, з метою видачі наказу про надання останньому відпустки, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, шляхом повернення боргу за придбані будівельні матеріали, висловив старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 протиправну вимогу про необхідність надання йому, під приводом повернення боргу будівельному магазину "Госпбудторг", неправомірної вигоди в розмірі 6000 гривень. В ході вказаної розмови, майор поліції ОСОБА_1 вказав старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 , що у разі відмови надання неправомірної вигоди, ним буде ініційовано службове розслідування за нібито допущені порушення службової дисципліни останнім під час несення ним служби, з подальшим вжиттям відповідних заходів дисциплінарного реагування.

Такі дії, як негідна поведінка та позаслужбові стосунки негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських належним чином протидіяти злочинності та категорично суперечать вимогам статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Скоєння майором поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку стало можливим внаслідок відвертого ігнорування та недотримання ним вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та закону України "Про Національну поліцію".

Щодо змісту висновку службового розслідування, який тотожний змісту повідомлення про підозру майору поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021140030000127 від 08.12.2021 за фактом кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено, суд зауважує таке

У відповідності до частини першої статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

На підставі підпунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно частини першої статті 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до підпунктів 1, 3, 4, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Згідно абзаців 1, 2 частини першої Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 р. за № 1576/29706, (далі Правила №1179) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Правил етичної поведінки поліцейських є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. При цьому поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики не лише при виконанні службових обов`язків, а за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час.

Вступаючи на службу в поліцію та складаючи Присягу на вірність Українському народові, поліцейський повинен з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Суд погоджується з висновком дисциплінарної комісії відносно того, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством, має вживати заходів для підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості.

Таким чином суд доходить до переконання, що висновком службового розслідування за фактами можливих порушень законності та службової дисципліни з боку майора поліції ОСОБА_1 підтверджено вчинення останнім дисциплінарного проступку, який виразився у позаслужбових стосунках із підлеглим старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 .

У відповідності до частин першої, другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Тому висновком службового розслідування за фактами можливих порушень законності та службової дисципліни з боку майора поліції ОСОБА_1 за грубе порушення службової дисципліни, свідоме ігнорування вимог ст.12, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.6 ч.3, ст.1, п.1,2 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту НП України та вимог ГУНП та Національної поліції України щодо необхідності неухильного дотримання законності та службової дисципліни, що проявилося у позаслужбових стосунках із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 позивача вирішено звільнити зі служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП в Тернопільській області від 14.04.2022 №574 "Про порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 та покарання винних" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України. Реалізація даного наказу відбулася наказом ГУНП в Тернопільській області від 14.04.2022 №117 о/с "По особовому складу", відповідно до якого майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 14.04.2022 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію".

В даному випадку відповідачем обрано крайній вид дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції.

Частинами першою та дев`ятою статті 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.

Таким чином, повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то суд оцінює його з огляду на те чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

У цій справі суд вирішував питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та з цією метою з`ясовував саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях позивача.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, який полягає у порушенні службової дисципліни, а саме у позаслужбових стосунках із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 .

Таким чином при прийнятті спірних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач діяв в межах Закону України "Про Національну поліцію", у спосіб, передбачений Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України 07.11.2018 №893.

Враховуючи вищенаведені обставини суд доходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Тернопільській області від 14.04.2022 №574 "Про порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 та покарання винних" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України і №117 о/с "По особовому складу "Про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області з 14.04.2022 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про звільнення, які визнані судом правомірними, то в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд доходить висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для вирішення питання відшкодування судових витрат, відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів від 14.04.2022 №574 "Про порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 та покарання винних" і №117 о/с "По особовому складу", поновлення на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області з 14.04.2022 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 червня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 40108720);

Головуючий суддяМартиць О.І.